• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розрахунок економічних збитків від забруднення

План

Тема 6. Економічна та соціальна ефективність природоохоронної діяльності

М.Ф. Реймерс

6.1. Розрахунок економічних збитків від забруднення природного середовища. Види збитків.

6.2. Ефективність природоохоронної діяльності.

6.3. Головні еколого-економічні принципи природоохоронних заходів.

Література:

1. Вісник Податкової служби України. – 2000 (№10). – 2001 (№14,15).

2. Бобылев С.Н., Ходжаев А.Ш. Экономика природопользования. – М.: Тенс, 1997. – 272 с.

3. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.В. Основы экономической экологии. – С.-Пб: Специальная литература, 1995. – 370 с.

4. Екологія: Підручник / С.І.Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ін.. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 371 с.

5. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М. Ситника. – К.: Вища школа, 2003. – 358с.: іл.

6. Охрана и оптимизация окружающей среды. – Под ред. А.А. Лаптева – К.: Либідь, 1990. – 154 с.

7. Ситник К.М., Брайон А.В., Гордецький А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. – К.: Наукова думка, 1994. – 666 с.

8. Экономика природопользования. Под ред. Л.Мельника, Э.Буна. Учебник. – К.: Наукова думка, 1998. – 480 с.

9. Цимбалюк С.Я., Авраменко Н.Л. Практикум з екології: Навчальний посібник. – Ірпінь: НУДПСУ, 2007. – 88 с.

10. Яремчук І.Г. Економіка природокористування. Навч. посібник. – К.: Пошуково-видавниче агентство “Книга Пам’яті України”, Видавничий центр “Просвіта”. – 2000. – 431 с.: іл.

природного середовища

Під економічними збитками від шкідливого впливу на навколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі витрати народного господарства, виражені у вартісній формі та витрати на компенсацію цих утрат. Забруднення НПС призводить до виникнення двох видів витрат:

– на попередження впливу на забруднення середовища;

– на попередження впливу забрудненого середовища на них.

Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів (будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій тощо). Ці витрати зменшують збитки.

Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Екозбитки – величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків:

– від погіршення здоров’я населення (полягають у недовиробництві національного прибутку внаслідок втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо, створення основних фондів охорони здоров’я);

– комунальному господарству (додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби);

– сільському та лісовому господарству (зниження цінності посівних площ на забруднених ділянках, втрата врожайності, забруднення сільгосппродукції, підвищення захворюваності великої рогатої худоби; пошкодження внаслідок забруднення лісових ресурсів, зниження їх якості, біологічного різноманіття);

– промисловості (на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, від передчасної утилізації обладнання, від простоїв обладнання в ремонті).

Розрізняють прямі і непрямі (опосередковані) екологічні збитки, котрі виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення.

Прямі збитки – виникають внаслідок безпосереднього знищення матеріальних цінностей, погіршення умов господарювання або впливу на здоров’я людини. Прямі збитки можуть бути різних часових інтервалів та ступенів впливу:

– одномоментний збиток (внаслідок залпового викиду полютанта підвищилась середньостатистична захворюваність людей);

– перманентний збиток (ерозія та засолення ґрунту);

– латентний (або прихований – проявляються з плином часу).

Опосередковані – збитки, що виникають внаслідок негативного впливу на продуктивні сили суспільства і на людину зокрема, н-д, зростання захворюваності та інвалідності).

Економічний збиток виражається в грошовій формі і може бути:

– фактичним (розрахунковим) – це фактичні втрати, збитки, котрі завдаються об’єктам господарювання внаслідок забруднення навколишнього середовища;

– можливим – котрий міг би бути завданий об’єктам господарювання через відсутність природоохоронних заходів;

– збиток, котрого вдалося запобігти (відвернений) – це різниця між можливим та фактичними збитками протягом певного періоду часу.

Таким чином, економічний збиток, що завдається НПС – це виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, котрі завдаються об’єктам господарювання забрудненням НПС, або додаткові видатки на компенсацію цих збитків. Економічний збиток є не лише засобом економічних розрахунків, але і єдиною мірою комплексної оцінки впливу промислових забруднень на зовнішнє середовище

Економічні збитки від забруднення НПС (в грн.) можна розглядати як забруднення окремих його компонентів:

З = З_а + З_в + З_г

А) Збитки від забруднення атмосфери З_а (в грн.):

f₁ – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількість населення, якому завдаються збитки;

f₂ – коефіцієнт, що враховує приведену висоту викиду;

З_п – питомі збитки від 1 тони шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн./за тону;

М_в–маса викиду полютанта в атмосферне повітря, т/рік;

n – кількість полютантів.

Б) Економічні збитки від забруднення води З_в (в грн.):

де L–коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону;

З_n– питомі збитки від викиду 1 т забруднюючої речовини у водні джерела, грн./т;

М_в–маса скиду полютанту у воду, т/рік;

n–кількість забруднюючих речовин.

В) Економічні збитки від забруднення земельних ресурсів З_г (в грн.):

де q –коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

З_п–питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на земельні ресурси, грн./т;

М_в–маса розміщення відходів на земельних угіддях, т/рік;

п – кількість полютантів.

г) Загально-економічні збитки від забруднення довкілля в залежності від концентрації полютантів визначаються за формулою.

Якщо при визначенні економічних збитків не встановлені чітко маси полютантів, а відомі лише середньорічні концентрації шкідливих речовин, то розрахунок загально-економічних збитків буде проводитись за наступною формулою:

де ЕЗ_п – загальні економічні збитки від забруднення навколишнього природного середовища, грн.;

З_зн – питомі збитки, що завдаються здоров’ю населення, грн.

З_кг–питомі збитки, що завдаються комунальному господарству, грн.

R– чисельність населення в зоні впливу об’єкту-забруднювача, чол.;

З_сг – питомі збитки (в розрахунку на 1 га), що завдаються сільському та лісовому господарству, грн.;

З_пр – питомі збитки промисловості (в розрахунку на 1 млн.грн. Ф), грн.;

Якщо в таблицях стоїть “-”, то в такому випадку береться найближче встановлене значення в стовпчику

S – площа с/г угідь, га.

Ф– вартість основних промислово-виробничих фондів, млн.грн.;

n–загальна кількість домішок.

6.2. Ефективність природоохоронної діяльності

Природоохоронні заходи повинні бути невід’ємною частиною діяльності усіх урядових відомств, міжнародних і великих приватних організацій. Вони мусять відповідати за те, щоб їх політика, прог­рами й бюджети заохочували та підтримували діяльність, яка була б екологічно безпечною та економічно сталою нині та в майбутньому. При обранні напрямів майбутньої діяльності, що має на меті стійкий розвиток і нормалізацію екологічної ситуації, економічні аспекти повинні обов’язково розглядатися одночасно з екологічними, торговим енергетичними, сільськогосподарськими, промисловими, військовими, культурно-освітніми в рамках одних і тих же підходів і в тих самих національних і міжнародних установах. Це – головне організаційне завдання природоохоронних заходів на найближчі роки.

До найнеобхідніших термінових природоохоронних заходів з оздоровленням екологічної ситуації в районах нашої держави належать:

– активізація екологічної освіти у вузах і екологічного виховання населення за допомогою телебачення, преси, кіно, природо­охоронних товариств та інших засобів;

– негайна розробка відповідними компетентними організаці­ями чи колективами комплексних програм з охорони природи в межах кожного регіону на базі моніторингових екологічних даних;

– проведення незалежних наукових комплексних екоекспертиз з метою складання екологічного прогнозу та вироблення рекомендацій локального масштабу (в усіх регіонах силами місцевих екологів);

– збільшення витрат на. охорону природи та прискорення темпів будівництва природоохоронних об’єктів, пристроїв, устатку­вання;

– заборона будь-яких відступів від проектів, що шкодять довкіллю, суворе дотримання вимог екологічної безпеки;

– негайне створення економічних стимулів для проведення екологічних заходів, як це практикується на Заході (заохочення комплексного використання сировини, відходів, вторинної сировини, переходу на маловідходні та безвідходні технології);

– врахування громадської думки під час вирішення питань будівництва промислових, енергетичних, військових об’єктів тощо;

– активізація правоохоронних і природоохоронних органів, захист і підвищення прав останніх, перегляд розмірів штрафів і характеру покарань за екологічні злочини відповідно до норм, діючих на Заході (США, Німеччина);

– активна пропаганда передового економічного досвіду в центральній і місцевій пресі, по телебаченню.

З 1989р. практично у всіх вузах України, на всіх факультетах почали читатися курси лекцій з екологічних знань за новими програмами.

Природоохоронні заходи будуть набагато ефективнішими в разі спільних зусиль усіх країн світу. Разом, дотримуючись Програми дій, розробленій і схваленій в 1992 році в Ріо-де-Жанейро, почнуть виконувати свої національні екологічні програми й співробітничати, допомагаючи одна одній, а все людство переросте в єдиний могутній біосоціальний організм, здатний розумно протистояти натиску глобальної екологічної кризи, використовуючи для цього загально планетарний інтелект і базуючись на принципах гуманізму та поваги до природи.

Таким чином, новий підхід сучасної екополітики до вирішення проблеми збереження біосфери та стійкого розвитку нашого суспільства новий погляд на ноосферу базується на принципах двох категорій сучасної й майбутньої людської діяльності: етичних і еколого-економічних (оперативно-дійових).

В узагальненому вигляді вони найбільш представлені відомим американським вченим-екологом Д. Чірасом (1992 р.) Серед них він виділив три головні:

1) Людство має обмежені запаси природних ресурсів, які треба розподіляти між усіма живими істотами на Землі («не все – тільки для нас»).

2) Людство є часткою довкілля та суб’єктом, на який поширюються всі закони природи. Ми не маємо права силувати природу та нехтувати її законами, бо це призведе до загибелі цивілізації.

3) Людство не повинно керувати природою, воно має навчитися кооперуватися з її силами з метою гармонійного співіснування.

До них додається також ще один принцип:

4) Людство є не лише часткою біосфери планети, а й Космосу, могутні сили якого також впливають на нашу психіку та діяльність. Ці сили підлягають обов’язковому вивченню.

Будь-яка природоохоронна діяльність має два взаємопов’язаних ефекти – соціальний та економічний.

Соціальний ефект природоохоронних заходів передбачає: підвищення екологічного комфорту проживання, поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя, поліпшення умов праці та відпочинку, підтримку екологічної рівноваги, збереження естетичних цінностей природних ландшафтів (пам’яток природи, природно-заповідних зон тощо), створення сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості і розвитку культури тощо.

Економічний результат будь-яких природоохоронних заходів Рвиражають у величині відвернених ними річних економічних збитків від забруднення довкілля П і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства чи групи підприємств D Д, тобто

Р = П + D Д

Величина відвернених економічних збитків від забруднення середовища. Пдорівнює різниці між розрахунковими величинами збитків, які мали місце до здійснення природоохоронних заходів Зфі залишкових збитків після проведення цих заходів Зм, тобто: П = Зф – Зм.

Якщо в періоди будівництва-реконструкції (а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд), величини затрат і результат в період експлуатації істотно не змінюється в часі, то порівнювання варіантів природоохоронних заходів може проводитися по величині їх річного чистого економічного ефекту Р.

Вибір найкращого із декількох варіантів природоохоронних заходів в такому випадку проводиться за формулою:

Р = (П – З) max.

Приведені до річної розмірності затрати визначаються за формулою:

З = С + Ен * К(2)

де С– сукупні експлуатаційні витрати, грн.;

К– капітальні вкладення на впровадження природоохоронних споруд, грн.

Ен – норматив річної ефективності капіталовкладень (тимчасово приймається в розмірі 0,12), але для техніки природоохоронного призначення приймається рівним 0,15.

В тому випадку, коли порівнюються заходи, що забезпечують вихід на заданий рівень якості навколишнього природного середовища, приведені затрати визначають за формулою:

З = К + Т_н * С

де Т_н– нормативний строк окупності капітальних вкладень (величина зворотня Ен)

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
3. Автоматичний розрахунок суми проведення.
4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
6. Аеродинамічний розрахунок
7. Аеродинамічний розрахунок ротора вітроустановки
8. АНАЛІЗ ЛІНІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ЕКОНОМІЧНИХ ЗАДАЧ
9. Аналіз макроекономічних показників
10. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємств будіндустрії
11. Аналіз ризику можливих збитків
12. Аналітичний розрахунок завантаження горловин

Переглядів: 2184