МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Зародження дидактичних проблем. Педагогічні погляди Я.А.Коменського.Література. ПЛАН Тема 6: РОЗВИТОК ШКОЛИ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ У 16-18 ст. 1. Дидактичні ідеї Я.А-Коменського. 2. Проблеми виховання в спадщині Джона Локка. 3. Ідея природного вільного виховання Ж.Ж.Руссо. 4. Виховання і школа Запорізької Січі. Риси козацької педагогіки. 5. Педагогічна діяльність і погляди українських просвітителів. Г.С. Сковорода.
1. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (за ред. М.Д.Ярмаченка). - К.: Радянська школа, 1991. 2. Історія педагогіки (за ред. М.С.Гриценка). - К.: Вища школа, 1973 С. 3. История педагогики (под ред. Н.А.Константикова). - М.: Просвешение, 1982, - С. 27-53. 4. Пискунов А.И. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики. - М.: Просвешение, 1981, С. 77-195. 20З-238. 5. Антология педагогической мысли Украинской ССР (сост. Н.П.Калиниченко). - М., 1985. 6. Гусак П., Мартіросян Л. Історія педагогіки України: посібник для студентів. - Луцьк, вид-во ВДУ, 1996. - С. 27-35, 43-51. 7. Любар О.О, Стельмахович М.Г. Історія української педагогіки. Навчальний посібник. - К., 1999. - С. 116-126. 8. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д. Основи національного виховання: Концептуальні положення - К., 1993. - С. 60-83. Додаткова література 1. Хижняк З.І. Кисво-Могилянська академія. - К., 1988. 2. Федоренко Д.Т. Школа і освіта Запорізької Січі. - Кривий Ріг, 1990. 3. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка і духовність. - Умань, 1995. 4. Олійник О С. Козацька читанка. // Радянська школа, 1989, № 4. 5. Педагогічні погляди Г.С. Сковороди. - Ю: Вища школа, 1972.
ХVІІ-ХVІIІ столітті відомі в історії як епоха Нового часу. Розвиток економіки і торгівлі, науки і культури сприяв становленню нового типу особистості (ідеалу) -діяльної і самостійної людини. Існуюча система освіти (елементарна народна школа і середня освіта, в основі якої вивчення давніх мов і підготовка до кар’єри духівництва чи державного службовця) не могла задовольнити цих потреб. Прогресивні діячі критикують існуючу систему .освіти і розробляють новий зміст і методи роботи. Великий чеський філософ-педагог Я.А.Коменський у середині ХVIІ ст. розробив основи сучасної педагогіки і дидактики, які на довгий час випередили розвиток школи: 1. Я.А.Коменський надавав велике значення вихованню. “Людина може стати людиною завдяки вихованню. Без нього вона нагадує диких тварин”. 2. Виховання молоді повинно відбуватися в школі, яку Коменський називає “майстернею гуманності і людяності”. Він високо цінував і школу, і вчителів. “Щасливий той народ, у якого є хороші школи і бібліотеки”, а “посада вчителя настільки прекрасна і висока, як ніяка інша під сонцем”. 3. Я. А. Коменський розробив систему шкіл для дітей різного віку: · материнська школа від народження до 6 років; · общинна школи рідної мови, яка знаходиться в кожному місті, поселенні, селищі, навчання відбувається від 6 до 12 років; · школа латинська, в якій молодь навчається мовам і вищим мистецтвам, від 12 до 18 років; · академія - для підготовки до професійного богослов’я, медицини, юриспруденції, філософії, від 18 до 24 років. 4. Розробляє загальні основи навчання -дидактику в творі “Велика дидактика”. 1. Визначає завдання дидактики як “універсальної науки всіх вчити всьому”. 2. Виділяє закономірності і принципи педагогічного процесу на основі ідеї природовідповідності і власного досвіду педагогічної роботи. 3. Теоретично обґрунтовує необхідність наочності при навчанні як “золоте правило дидактики”. 4. Теоретично обґрунтовує нову організацію навчання - класно-урочну систему: · наявність стабільного складу учнів – класу; · встановленого часу занять - уроку. Читайте також:
|
||||||||
|