Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Вибір дидактичних методів

Таблиця 4

Переваги і недоліки роботи в групах та парах (діадах)

Позитивні сторони Слабкі сторони
1. Викладач отримує можливість раціонально розподілити час, допомагаючи студентам активно діяти при вирішенні навчальних проблем та ситуацій. 1. Проблематично налагодити взаємонавчання як постійно діючий навчально-педагогічний механізм.
2. Викладач менше часу змушений витрачати на подолання труднощів з дисципліною студентів. 2. Важко контролювати процес взаємонавчання, а результати не завжди ефективні.
3. Студенти, які мають досвід взаємонавчання, ставляться до викладача з більшою повагою, працюють із задоволенням, підвищується рівень інтересу до навчання та пізнавальна мотивація. 3. 3а невдалого попереднього навчання у групах необхідно здійснити корекцію знань студентів, що потребує додаткового часу та педагогічних зусиль.

Інтерактивна технологія “Мозкова атака”

У сучасній зарубіжній та вітчизняній школах все більшого поширення набуває застосування методу “мозкової атаки” (брейн-стормінгу). Його головна функція –- навчити генеруванню ідей. Можна виділити наступні етапи “мозкової атаки”:

1) формулювання проблеми, яку необхідно розвʼязати;

2) тренувальна розминка: вправляння в швидких пошуках відповідей на запитання (“від простого до складного”), звільнення від впливу психологічних бар'єрів (соромливості, ніяковості, замкнутості, скованості);

3) безпосередньо мозкова атака – “штурм” висунутої проблеми: всі пропозиції окремих студентів чи “творчих груп” фіксуються без критики;

4) сумісна оцінка і відбір кращих ідей;

5) повідомлення про результати “мозкової атаки” і сумісне обговорення кращих ідей, їх захист; прийняття колективного рішення. Методична особливість методу “Мозкової атаки” полягає у тому, що оцінювання та аналіз ідей здійснюється лише після того як запропоновані всі варіанти рішень. У зв’язку з цим можна виокремити шість основних правил проведення “мозкового штурму”:

1. Відсутність критики.

Не варто показувати, що ідея не має цінності, ігнорувати будь-яку пропозицію, демонструючи це вербальними чи невербальними засобами.

2. Заохочення ідей.

Викладач-тренер мусить зробити акцент на кількості ідей, а не на їх якості, оскільки на стадії оцінювання у кожного зі студентів зʼявиться можливість висловитися стосовно тієї чи іншої пропозиції.

3. Рівноправність учасників.

Необхідно знайти спосіб уникнення домінування одного чи кількох членів групи. З цією метою можна використати схему висловлювання думок по черзі Така процедура може зробити процедуру дещо формалізованою, однак це компенсується залученням до активної участі всіх студентів групи.

4. Свобода асоціацій.

Щоб отримати щонайбільшу кількість ідей та пропозицій, не слід накладати обмежень на процес висловлювання. Треба взяти за основу аксіому: “Будь-яка ідея варта уваги”.

5. Запис усіх ідей.

Всі думки повинні фіксуватися, що надихає учасників на подальші роздуми.

6. Час на осмислення.

Як тільки всі ідеї будуть зафіксовані, необхідно надати час для аналізу, осмислення та висловлювання.

Суттєвою перевагою даного методу є те, що він дозволяє виявити й співставити індивідуальні судження, розглянути весь спектр ідей по вирішенню проблеми, а потім із багатьох варіантів вибрати виважене та обґрунтоване рішення.

У масовій педагогічній практиці метод “брейнстормінгу” використовується досить широко, однак на його заключному етапі не завжди здійснюється конструктивне оцінювання обраних варіантів рішення.

Метод синектики.

Метод синектики запропонував американський вчений Дж. Гордон, який отримав різнобічну освіту в Гарвардському, Каліфорнійському, Пенсільванському та Бостонському університетах. Термін синектика означає “об’єднання різнорідних елементів”. З точки зору психології творчості ймовірність отримання творчого, нестандартного результату у процесі колективного пошуку підвищується, якщо його учасники мають різнобічну підготовку. Так, у першу групу синектиків, яка була організована Гордоном у 1952 році в США, входили фахівці різних спеціальностей: архітектор, інженер, біолог, дизайнер. Несподівано для всіх така “різнорідна” група здійснила багато винаходів.

Сутність методу синектики полягає у наступному: на перших етапах його використання йде процес навчання “механізму творчості”. Частину цих механізмів автори методики (Дж. Гордон, Г. Буш та ін.) пропонують розвивати навчанням, розвиток інших не гарантується. Перші - називають “операційними механізмами”, до яких відносять пряму, особисту та символічну аналогію. Такі явища як інтуїція, абстрагування, вільні роздуми, використання можливостей, які не мають відношення до справи, використання неочікуваних метафор та елементів гри вважаються “неопераційними механізмами”, розвиток яких не гарантується навчанням, хоч і може позитивно вплинути на його активізацію.

В умовах використання методу синектики викладачеві не слід чітко формулювати проблему (творчу задачу), бо це може нейтралізувати подальший пошук її вирішення. Слід згадати, що іноді важче виявити проблему, ніж її вирішити. Обговорення бажано розпочинати не з самої задачі (проблеми), а з аналізу деяких загальних ознак, які допомагають “увійти” в ситуацію постановки проблеми, неодноразово уточнюючи її зміст. Не можна зупинятися, якщо здається, що вже знайдена оригінальна ідея і задача вирішена. Бажано накопичувати ідеї і вибирати кращі з них. Якщо ця проблема (творча задача) не вирішується, то доцільно знову повернутися до аналізу ситуації, яка породжує проблему, або ж “подрібнити” проблему на окремі елементи. При використанні методу синектики великого значення набуває звернення до аналогій, які використовуються в самих різних видах: особиста (емпатія), пряма, фантастична і символічна. Як приклад, надамо використання символічної аналогії Г. Бушем:

Ключове слово – символічна аналогія;

Ядро атома – енергетична неперервність;

Мішень – фокальне спрямування;

Розчин – зважене безладдя і т.п..

Використання методу синектики вимагає високої майстерності керівника групи, його вміння стимулювати творчу уяву учасників. Він має досконало володіти мистецтвом задавати запитання, уточнювати, тактовно пояснювати, подавати репліки, які стимулювали б увагу, фантазію то звужуючи, то розширюючи поле пошуку творчих задач.

Методика синектики має декілька етапів:

1. Окреслення викладачем напрямку наукового пошуку.

2. Висунення ідей. Приймаються всі без винятку пропозиції.

3. Здійснюється сумісний короткий аналіз кожної запропонованої ідеї.

4. Ідеї бажано згрупувати та доповнити – інтегрувати.

5. Конструктивно проаналізувати інтегровані ідеї.

6. Здійснити відбір найбільш оригінальних ідей, їх груп чи варіантів.

7. Підвести підсумки роботи, позитивно оцінити діяльність кожного учасника, оригінальність думок та бажання творчості.

До позитивних якостей методу синектики можна віднести його евристичні можливості. До недоліків належить зниження продуктивності пошуку та генерування нових ідей після 30-40 хвилин інтенсивної розумової діяльності. Слід зазначити, що часте використання синектики може стати причиною інтелектуального та емоційного виснаження.

Метод вільних асоціацій

О.В. Морозов та Д.В. Чернилевський зазначають, що результативність творчої діяльності, особливо на етапі генерування нових ідей, суттєво підвищується, якщо використовувати нові асоціації, котрі породжують продуктивні думки щодо вирішення проблеми. Таким чином, у процесі зародження асоціацій встановлюються нові неординарні зв’язки між компонентами проблеми, яку слід вирішити, і елементами оточуючого середовища, зовнішнього світу, минулим і актуальним досвідом особистості студента тощо.

Використовуючи метод вільних асоціацій, доцільно спиратися на наступні принципи:

Ø Забезпечення умов для виникнення вільних асоціацій (позитивне емоційне тло навчання, сприятливе інтелектуальне оточення, відкритість до сприйняття нових ідей, які на перший погляд здаються незрозумілими чи парадоксальними, неможливими для використання);

Ø Стимулювання студентів до висловлення слів і фраз, які можуть викликати в аудиторії певні асоціації;

Ø Визнання необхідності критично-конструктивного аналізу висунутих ідей, що означає необхідність сприйняття присутніми всіх ідей, їх осмислення протягом певного відрізку часу, фіксація і відбір найбільш оптимальних після доброзичливого обговорення з обовʼязковими позитивними відгуками.

Приведемо приклад використання методу вільних асоціацій при вивченні теми “Психологічні аспекти рекламної діяльності” (навчальна дисципліна “Психологія управління”). Викладач пропонує наступне завдання: ”Ви – керівник топографії. Запропонуйте заходи шодо підвищення ефективності реклами друкованої продукції”. Асоціюйте слово “реклама” і слово “студент”. У процесі обговорення у присутніх виникають наступні ідеї:

- виставити зразки друкованої продукції в читальних залах та гуртожитках, де живуть студенти;

- проінформувати студентів про пільги, які вони отримуватимуть, якщо будуть звертатися до типографії для друку своїх дипломних та курсових робіт;

- залучити студентів до роботи в якості рекламних агентів;

- залучити студентів до оформлення молодіжних видань;

- провести студентську дискотеку за спонсорської підтримки і водночас оформити приміщення зразками друкованої типографської продукції;

- на зворотній стороні вхідного квитка надрукувати фразу “Довір оформлення диплому нам! Гарантуємо “5” та ін.

Потім можна надати слово учасникам, які запропонують в якості основи для зародження нових асоціативних зв'язків та генерування нових ідей інші слова, наприклад, “комп’ютер”, “колір” тощо.

Мікровикладання

Цей метод творчого навчання педагогічно доцільний при навчанні студентів магістратури непедагогічних ВНЗ. Він, по-перше, надає можливості набувати практичних умінь підготовки до педагогічної діяльності; по-друге, за обмеженого терміну педагогічної практики, який відводиться студентам магістратури галузевих ВНЗ, надає можливості набувати практичних вмінь володіння аудиторією, ораторських умінь та умінь самоаналізу і само корекції лекторської діяльності.

Мікровикладання може бути:

- елементом лекції (виступом студента за 1-2 питаннями);

- “вкрапленням” на 5-10 хвилин виступом студента чи іншого викладача у лекцію провідного викладача;

- елементом практичного чи семінарського заняття, коли студенту магістратури пропонується провести його фрагмент, присвячений обговоренню 1-2 проблемних запитань;

- елементом індивідуальної консультації, колоквіуму чи заліку, коли магістранту пропонується поясняти окремі питання, здійснити рецензування реферату, есе чи іншого виду завдання, виконаного студентом, аргументовано оцінити його відповідь тощо. Результат мікровикладання обовʼязково аналізується викладачем індивідуально чи в академічній групі студентів магістратури з наданням методичних рекомендацій. Особливий педагогічний ефект має відеозапис діяльності магістранта в процесі мікровикладання з його психолого-педагогічним аналізом у студентській групі.

Метод “Коло ідей”

Метою методу є залучення всіх студентів до обговорення проблеми. Методика проведення “Кола ідей” містить наступні етапи:

- Викладач ставить дискусійне питання та пропонує обговорити в малих групах його окремі аспекти.

- Здійснюється комплектування гомо- чи гетерогенних груп (з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей студентів, рівня їх знань). Окреслюється термін обговорення проблеми в групі.

- Після того як вичерпався час на обговорення, кожна група пропонує лише один аспект вирішення проблеми, яку обговорювали.

- Групи висловлюються по черзі, поки не буде вичерпано всі відповіді.

- Під час обговорення теми на дошці фіксується список зазначених ідей.

- Коли всі ідеї з вирішення проблеми висловлені, можна звернутися до розгляду проблеми в цілому і підбити підсумки роботи.

“Коло ідей” орієнтоване на формування вмінь працювати в команді, обґрунтовувати власну думку.

Метод “Акваріум”

Окрім вирішення дидактичних завдань “Акваріум” допомагає удосконалювати навички роботи в малих групах, формувати комунікативну культуру та розвивати практичне мислення.

Після того як викладач об'єднав студентів у дві - чотири підгрупи і запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр аудиторії (або на початку середнього ряду в аудиторії, де стоять робочі столи) та утворює своє маленьке коло (рис. 3).

Рис. 3. Розміщення студентів при використанні методу “Акваріум”

Студенти цієї групи починають обговорювати запропоновану

викладачем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання

необхідно:

- прочитати вголос ситуацію-завдання;

- обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

- дійти спільної думки за 3-5 хв.

Всі інші студенти мають тільки слухати, не втручаючись у процес обговорення, спостерігають, чи змістовною є дискусія і чи відбувається вона за визначеними етичними правилами. Після закінчення 3-5 хвилин група займає свої місця, а інші студенти обговорюють наступні питання:

ü Чи погоджуєтесь Ви з думкою групи, яка висловилась?

ü Чи була ця думка достатньо аргументованою?

ü Який з аргументів Ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група та обговорює наступну ситуацію.

Усі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі", і діяльність кожної з них мусить бути обговорена аудиторією. Метод "Акваріум" сприяє формуванню критичності мислення студентів та повазі до плюралізму думок.

Метод "Займи позицію".

Вид навчальної діяльності "Займи позицію" допомагає зʼясувати, який спектр думок може існувати щодо обговорюваного питання. Надається можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки за темою, обґрунтувати свою позицію, знайти і висловити найбільш переконливі аргументи, порівняти їх з аргументами інших. Метод "займи позицію вчить толерантності та коректності в обговоренні найбільш гострих проблем.

Діяльність викладача по реалізації методу "Займи позицію" здійснюється за такою логікою:

- На дошці чи біля окремих столів прикріпляються плакати "Так", "Ні", "Не знаю".

- Викладач називає тему та пропонує студентам висловити почергово свою думку з досліджуваної теми.

- Після цього студентам пропонується стати біля того плаката ("так", "ні", "не знаю"), який відповідає його позиції.

- Далі студентам пропонується підготуватися до обґрунтування своєї позиції, самостійно або в групі своїх однодумців дібрати декілька найбільш сильних аргументів, які можуть переконати інших у власній правоті, висловити свої аргументи аудитори.

- У цей час іншим учасникам рекомендується уважно вислухати аргументи та пропозиції однокурсників.

- Якщо після обговорення дискусійного питання студенти змінюють точку зору, то вони переходять до іншого плаката і пояснюють причину своїх дій, а також називають найбільш переконливу ідею чи аргумент протилежної сторони, спираючись на думки студентів.

- Підсумки роботи підводить викладач. Метод "Займи позицію" найбільш ефективний при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін, де особливої актуальності набуває формування вмінь етично і коректно аргументувати своє відношення до соціально-політичних та історичних подій.

Розігрування ситуацій у ролях Мета розігрування ситуацій у ролях полягає у визначенні власного ставлення до конкретної життєвої чи виробничої ситуації, набутті досвіду поведінки в подібній ситуації шляхом виконання "ролі", яка є близькою до реальної професійної ситуації. Цей метод допомагає навчатися через досвід та аналіз почуттів, імітує реальність шляхом “проживання ситуації у ролі”, яка дісталася та надає можливість діяти "як насправді". Студенту пропонується поводитись і розігрувати свою роль, моделюючи свою реальну поведінку, якщо це ситуації, в яких він уже побував, або імпровізувати, уявляючи себе в пропонованій ситуації. При розігруванні ситуації в ролях студентам рекомендується: Ø Чітко дотримуватись своєї ролі. Ø Намагатись слухати партнерів та викладача. Ø Не коментувати діяльність інших, перебуваючи в ролі. Ø Намагатись поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, чітко аргументуючи свої дії, спираючись на теоретичні знання. Ø Вийти з ролі по закінченні розігрування ситуації. Ø Брати участь в аналізі ситуації, не ображаючись на критичні зауваження, а сприймаючи їх як корисні поради. Дискусія (лат. duscussio - розгляд) – публічне обговорення спірного питання. Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції студентів з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в аудиторії атмосферу довіри та взаємоповаги. Тому студентів необхідно вчити правилам культури ведення дискусії. Найкраще, коли ці правила "створюються" у процесі сумісного обговорення. Як орієнтовний зразок наводимо "Правила дискусії": 1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно. 2. Не перебивайте того, хто говорить. 3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила. 4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору). 5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує. 6. Не змінюйте тему дискусії. 7. Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших. Викладач разом зі студентами може доповнити пі правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій. Метод "Ток-шоу" Метою "Ток-шоу" є отримання студентами навичок. публічного виступу та дискутування. Викладач на занятті виконує функції ведучого "Ток-шоу". Робота студентів організується наступним чином: 1. Оголошується тема заняття. 2. Потім пропонується висловитися із запропонованої теми "запрошеним гостям". 3. Слово надається "глядачам", які можуть виступити зі своєю думкою або ставити запитання "запрошеним", на шоу відводиться не більше 1 хв. 4. "Запрошені" мають відповідати якомога коротше і конкретніше. 5. Ведучий (викладач) також має право ставити запитання або перервати виступаючого через ліміт часу. Ця форма роботи допомагає навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлюватися лаконічно та аргументовано захищати власну позицію, впливати на формування громадської думки. Метод "Ажурна пилка" Цей метод вчить студентів працювати "у команді" для опрацювання значної кількості інформації за короткий проміжок часу. Позитивним ефектом "ажурної пилки" є заохочення учасників до взаємодопомоги, конструктивного співробітництва та толерантності. Основний принцип цього методу "вчимося - навчаючи". Під час роботи з використанням методу "ажурна пилка" студенти повинні бути готовими працювати в різних групах. ü Спочатку студенти працюють у так званій "домашній" групі. ü Потім в іншій групі вони будуть виступати в ролі "експертів" з питання, над яким працювали в "домашній групі" та отримувати інформацію від представників інших груп. ü В останній частині заняття студенти знову повертаються в свою "домашню" групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп, та обговорити її. Функції "домашніх" груп: 1. Кожна група отримує завдання, вивчає та обговорює його. 2. Бажано обрати в групі головуючого - тайм-кіпера (той, хто стежить за часом), та особу, яка ставить запитання. Слід переконатися що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу, який обговорюється. Функції "експертних" групи: 1. Після того як викладач об'єднав студентів у нові групи, учасники "домашніх" груп стають експертами з тієї теми, що вивчалася в "домашній" групі. 2. По черзі кожен учасник має: за визначений викладачем час якісно і в повному обсязі донести отриману раніше інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп. 3. Потім студенти знову повертаються "додому", де мають поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку отримали від представників інших груп. На заключному етапі заняття формуються спільні висновки та пропозиції. Таким чином, за допомогою методу "Ажурна пилка" за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації, однак цей метод вимагає дуже чіткої організації і розподілу функцій між студентами. Якщо ці правила не виконуються, то ефективність методу різко знижується.

Знаючи зміст традиційних та інноваційних технологій навчання, викладач має здійснити вибір дидактичних методів. У зв'язку з цим запропонуємо низку методичних порад, які допоможуть молодому викладачеві оптимізувати навчальний процес та його результати.

Отже, обираючи дидактичний метод чи їх поєднання, слід урахувати:

Ø Особливості навчальної дисципліни. Так, є методи, які успішно використовуються у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін (лекція, бесіда, дидактична гра, самостійна робота з джерелами інформації тощо), є методи, які дають позитивні результати при викладанні природничо-математичних дисциплін (розв'язування задач, практичні роботи, лабораторний практикум та ін.), лекції типу "ток-шоу", тренінги, прес-конференції та інші можуть активно використовуватись при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін.

Ø Особливості теми заняття та його завдань (навчальних, виховних, розвивальних). Так, на семінарському занятті, орієнтованому на засвоєння нових знань, доцільно використати мікровикладання, бесіду, доповіді студентів з аналізом їх змісту. Практичне заняття, спрямоване на перевірку і корекцію знань, умінь та навичок, потребує використання вправ, тестових завдань, проведення "термінологічних" диктантів тощо.

Ø Особливості змісту і структури навчального матеріалу. Наприклад, якщо матеріал об'ємний, новий, складний для засвоєння, то можна використати лекцію, розповідь, опорні конспекти з коментарем викладача. За умови, що матеріал невеликий за обсягом і доступний для самостійного вивчення студентами, бажано обрати підготовку студентами рефератів, метод прес-конференції, обговорення вивченого в групах ("Акваріум", "Ажурна пилка" і т.п.). Для творчого осмислення теми, розвитку критичного мислення студентів можна використати "Брейн-стормінг", дидактичні ігри, метод синектики тощо.

Ø Обсяг часу, відведеного на засвоєння матеріалу. Якщо обсяг часу обмежений, не слід вибирати проблемну лекцію, дискусію, дидактичні ігри, тому що є ризик не встигнути глибоко і різнобічно висвітлити тему.

Ø Навчально-матеріальну базу ВНЗ. Добре обладнані аудиторії, наявність технічних засобів навчання, комп'ютерна підтримка навчального процесу, сучасна наочність сприяють реалізації "золотого правила" дидактики: використанню методів ілюстрації, демонстрації, якісному проведенню лабораторних, практичних робіт, організації плідної навчально-дослідної та науково-дослідної роботи.

Ø Вікові та психологічні особливості студентів, рівень загальної підготовленості академічної групи.

Ø Черговість навчального заняття за розкладом. Недоцільно проводити модульну контрольну роботу чи захист курсових робіт на останніх парах, коли студенти втомлені, а увага розконцентрована. Не можна також в один навчальний день проводити декілька контрольних заходів з різних предметів, що, по-перше, знижує об'єктивність отриманих результатів, а, по-друте, спричиняє недоцільне психологічне напруження і стресові стани студентів.

Ø Психолого-педагогічні особливості викладача, особливості його особистості та рівень педагогічної майстерності. Так, одні викладачі прекрасно володіють методикою проведення проблемної лекції, інші вдало організують дискусії, дидактичні ігри, тренінги і т.п. Однак слід використовувати не лише ті методи, які найкраще вдаються викладачеві, але й постійно розширювати їх спектр, вдосконалювати педагогічну майстерність.

 


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  3. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
  4. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
  5. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
  6. Багатоконтурні частотно-вибірні системи
  7. Більш широкий вибір товарів і послуг
  8. Вибір алгоритмів розрахунку комплексних порівняльних оцінок.
  9. Вибір будівельних машин, механізмів і технологічного транспорту для комплексної механізації монтажних робіт
  10. Вибір вентиляційного обладнання
  11. Вибір виду транспортного засобу
  12. Вибір вимірювальних приладів




Переглядів: 1252

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Психолого-педагогічна суть інтерактивних методів навчання. | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.