• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Рефлекси та рефлекторні дуги

В основі діяльності нервової системи лежить здійснення рефлекторних реакцій, або рефлексів. Вперше рефлекторну природу нервової діяльності довів російський фізіолог І.М. Сеченов.

Рефлекс (від. лат. reflexus – відображення, відбиток) – закономірна реакція організму у відповідь на подразнення, яка здійснюється за участі ЦНС.

Рефлекторна дуга – шлях, по якому збудження, що виникло в рецепторі, передається до робочого органу, матеріальна основа рефлексу.

У складі рефлекторної дуги розрізняють 5 ланок:

1. Рецептор (від лат. receptor – той, що сприймає) – чутливі нервові закінчення, які сприймають лише певний вид подразника.

Будова рецепторів різна, але механізм виникнення в них нервової імпульсу однаковий.

За місцем розташування рецептори поділяються на:

- екстерорецептори (від лат. еxter – зовнішній), які сприймають подразнення зовнішнього середовища (рецептори шкіри, вуха, ока, нюху, смаку);

- інтерорецептори (від лат. interior – внутрішній), які сприймають зміни внутрішнього середовища організму, розташовані в тканинах внутрішніх органів (серця, печінки, нирок, кровоносних судин);

- пропріорецептори (від лат. proprius – власний, особливий), які сигналізують про положення і рух тіла; містяться в м’язах і сприймають скорочення і розтягнення мускулатури.

Сила подання інформації від рецептора до ЦНС залежить від таких чинників:

- сила подразника (чим вона більша, тим інтенсивнішу інформацію отримує мозок);

- тривалість дії подразника;

- кількість задіяних рецепторів.

Адаптація рецепторів – пристосування до подразника, який тривалий час діє.

4. Доцентровий (чутливий) нейрон– аферентний нерв, який передає збудження від рецептора до ЦНС.

5. ЦНС або нервовий центр, де збудження аналізується, концентрується, досягає кори головного мозку, формується відповідь-команда – нервовий імпульс, який передається наступній ланці рефлекторної дуги.

6. Відцентровий (руховий) нейрон – еферентний нерв, що несе збудження, відповідь-команду з ЦНС до робочого органу.

7. Ефектор – (виконавчий, робочий орган), який відповідає на подразнення (м’язи, залоза).

Згідно з ученням І.П. Павлова, будь-який рефлекторний акт складається з 3-х ланок: подразник → мозкова робота → виконавча діяльність організму на цей подразник. Такий тричленний рефлекс названо дугоподібним.

- Чи закінчується рефлекс виконанням роботи органами (м’язів, залози) у відповідь на зовнішнє подразнення?

Між ЦНС і робочими органами існують прямі і зворотні зв’язки. Коли виконавчі органи здійснюють ту чи іншу рефлекторну роботу, вони посилають в мозок чутливі (аферентні) сигнали, які інформують його про те, які зміни відбуваються в організмі.

П.К. Анохін назвав цей потік інформації – зворотна аферентація.

Таким чином, рефлекс відбувається не за принципом дуги, а кільцеподібно:

подразник → мозкова робота → діяльність організму у відповідь на подразник → зворотна аферентація → нова мозкова робота → нові уточнення «накази» виконавчим органам і т.д.

Рефлекторна реакція не припиняється зразу ж після припинення дії подразника, а ще якийсь час до робочого органу від ЦНС надходять збудливі імпульси. Це – післядія.

Основною умовою нормального функціонування рефлекторної діяльності нервової системи – цілісність (непошкодженість) усіх ланок рефлекторної дуги.

Більшість реакцій людини – це результат рефлекторної діяльності її нервової системи.

Рефлекси забезпечують регуляцію всіх фізіологічних функцій організму і пристосування діяльності окремих органів і систем органів до його потреб. За допомогою рефлексів регулюється виділення слини, шлункового і підшлункового соку, регулюється тонус мязів, вони забезпечують гомеостаз організму.

Рефлекторна дуга безумовного рефлексу:

1. рецептори

2. харчова зона

3. центр слиновиділення

4. слинна залоза

Рефлекторна дуга умовного рефлексу:

1. рецептори

2. слинна залоза

3. центр слиновиділення

4. харчова зона

5. вухо

6. аферентний нерв

7. слухова зона

8. тимчасовий зв'язок

Розгляньте схематичний малюнок. Опишіть процес утворення умовного рефлексу. Визначте, який в даному випадку подразник умовний, а який безумовний. В якій частині малюнка (1,2,3,4) світло є умовним подразником?

Читайте також:

1. Орієнтовні рефлекси
2. Рухові рефлекси стовбура головного мозку
3. Спінальні рефлекси
4. Сутність рефлексивного слухання
5. Сутність рефлексивного управління соціальними об’єктами.
6. Умовні рефлекси у дітей
7. Умовні рефлекси.

Переглядів: 4899