Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії

Для неформальної організації, та й політичної партії характерні такі ознаки: загальна мета, загальні групові цінності, загальна система групових норм, наявність одного чи кількох неформальних лідерів, специфічні способи символізації.

Учасників таких об'єднань, рухів, партій можна розділити на кілька типових груп.

Лідер - референтна, інформована особа, у руках якої знаходиться велика частина зв'язків і управління, фінансових ресурсів.

Ідеолог — генерує ідеї, ініціативи, підводить теоретичну базу, консультує.

Пропагандист — пропагує групові цінності, здатний до переконання тих, хто сумнівається.

Виконавець —особа, готова до виконання найбільш важких, нехай не дуже престижних доручень, є тягловою конякою.

Примкнувший — коливається, не визначаючи до кінця своєї позиції.

Можна зробити класифікацію за мотивами входження, що, звичайно ж, багато в чому визначають поведінку членів неформальних об'єднань і навіть партій.

Аутсайдер — людина, що не знаходить визнання у формальних групах, не спроможна для самореалізації.

Маргинал — той, хто через соціальний і психологічний дискомфорт прагне забезпечити свою автономію, самоствердитися.

Конформіст—легко піддається впливу авторитету, при цьому швидко адаптується і засвоює групові норми і цінності.

Пристосуванець — на відміну від конформіста приймає групові цінності лише зовні, імітує свою глибоку приналежність групі, щоб домогтися підвищення свого статусу.

Фанат — захоплений груповими цінностями, який втратив критичне сприйняття своєї групи, організації і самого себе.

Борець — людина, для якої головне не сама ідея, а боротьба за неї. Він завжди готовий до активних дій.

Лідер - той, який бачить своє покликання в керівництві іншими людьми.

Попутник— той, що випадково примкнув до групи, який керується більше своїми симпатіями, солідарністю, ніж груповими цілями, цінностями.

Нудьгуючий — його притягує середовище спілкування, можливість скрасити дозвілля, потратити час.

Членів неформальних груп можна розділити за типом поведінки: демонстративний, зухвалий, жорсткий, максималістський, індиферентний, агресивний, солідарний, провокаційний, ейфоричний, закомплексований, замкнутий, наслідувальний, популістський, девіантний, психопатичний.

Цікаво проаналізувати ідеологію і стиль поведінки лідерів неформальних організацій, партій. Запропоновану типологію лідерства можна з деякою умовністю поширити і на інші соціальні осередки.

Диктатор — має високий ступінь авторитарності, вимагає беззастережного підпорядкування, не терпить заперечень, допускає лише мінімальну колегіальність.

Вождь — схильний до авторитарних форм керівництва, завищених самооцінок, до самозамилування, поз, зовнішніх ефектів.

Маніяк — одержимий нав'язливими ідеями, прагне нав'язати таку позицію іншим.

Інтриган, єзуїт — діє за принципом «розділяй і пануй», уміло використовує міжособистісні конфлікти, а також будь-які, навіть аморальні засоби.

Інтелектуал— завойовує авторитет своїми високими інтелектуальними якостями.

Ліберал— виявляє зовнішню демократичність, допускає критику у свою адресу, однак прагне провести свою лінію.

Демократ — прагне до максимальної демократичності, часом на шкоду справі.

Однією з найважливіших характеристик політичної партії є її організаційна будова. Вона залежить, головним чином, від того, наскільки тісно пов'язані з нею члени партії, а також від відносин між членами партії і керівництвом. У принципі, такі відносини можуть бути автократичними чи демократичними Найбільш вираженим видом автократичних партій є фашистські, екстремістські. Більшість їх членів не має ніяких прав, від них потрібна повна слухняність, підпорядкування вождю.

Особливий інтерес для соціологів представляє дослідження політичних орієнтацій населення. Це пов'язано з рейтингом політичних діячів, проведенням референдумів, виборчими кампаніями. Причому політичні симпатії можна виявити і проаналізувати через відношення людей до певних політичних діячів, газет і журналів, великих політичних подій тощо.

Таким чином, у період глибоких демократичних перетворень, формування принципово нової для України політичної системи, різноманітність будь-яких політичних процесів політична соціологія має гарні перспективи для свого розвитку і може надати серйозну допомогу в політичній практиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Електоральні дослідження в соціології політики	\|	Поняття спадкового права. Спадкування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.029 сек.