Спеціальні соціологічні теорії

Вони вивчають закономірності розвитку окремих соціальних спільнот, функціонування соціальних інститутів і процесів.

Загальнотеоретична соціологія, осмислюючи загальні процеси та закономірності розвитку суспільства, не має можливості й необхідності пояснювати, як функціонують і розвиваються різноманітні соціальні спільноти (національно-етнічні, соціально-демографічні тощо), соціальні інститути (сім´я, держава, трудовий колектив), як відбуваються соціальні процеси (трудова діяльність, соціальні конфлікти, соціальні відхилення). Якщо прикладні функції загальнотеоретичної соціології – пояснення, прогнозування, вироблення наукових засад для регулювання масштабних соціальних процесів у тривалій перспективі, то функції спеціальних соціологічних теорій полягають у виробленні науково обґрунтованих рекомендацій для управління соціальними процесами у короткостроковій перспективі та в окремих сферах суспільного життя.

Ідея впровадження цих теорій виникла під час наукової дискусії між двома видатними американськими соціологами Толкоттом Парсонсом (1902 – 1979) і Робертом Мертоном (1910 – 2002 рр.). T. Парсонс вважав за необхідне вироблення суперзагальної теорії, яка б мала всеохоплюючий характер. Роберт Мертон дотримувався думки, що такі грандіозні теоретичні схеми є передчасними, оскільки ще не закладені емпіричні засади для їх здійснення. Тому він ратував за вироблення теорій, які б займалися вивченням конкретних проблем суспільного життя, мали тісний зв´язок з емпірикою, давши їм назву «теорії середнього рівня». Головна їх мета – у забезпеченні гнучкого зв´язку між теоретичним та емпіричним рівнями соціологічного дослідження. Засобом побудови теорій середнього рівня Р. Мертон вважав структурно-функціональний аналіз. Йому належить авторство однієї з перших теорій середнього рівня – теорії соціальної аномії.

Однак концепції щодо теорій середнього рівня були відомі ще до Роберта Мертона: до молодіжних проблем у концепції про життя людських поколінь звертався О. Конт, до теорії бюрократії, соціології релігії – німецький вчений Макс Вебер (1864 – 1920), до проблем праці – німецький мислитель Карл Маркс (1818 – 1883), Ф.Енгельс, Еміль Дюркгейм та ін.

Теорії середнього рівня можна поділити на об’єктивні та суб’єктивні. Об'єктивний підхід – це коли суспільство розглядається як реальність, що знаходиться поза та над індивідами (такий підхід походить від Дюркгейма). Основа увага при об’єктивному підході спрямована на те, як соціальні структури впливають на поведінку людини. Суб'єктивний підхід бере за основу поведінку людини як суб’єкта соціальної дії.

Виникнення теорій середнього рівня відіграло позитивну роль у боротьбі з емпіризмом, загострило інтерес соціології до теоретичних пошуків, привернуло до неї увагу авторитетних учених, широких верств населення, які побачили можливості цієї науки у вивченні їх проблем, інтересів, поглядів, життя загалом.

Поняття «теорії середнього рівня» нерідко вживають за аналогією до поняття «спеціальні соціологічні теорії», під яким розуміють установлення логіко-емпіричних зв´язків між окремими групами змінних, що вивчаються. Ці теорії ідентифікують з навчальними дисциплінами. Водночас вони є не стільки теоріями, скільки диференційованою сукупністю узагальнень емпіричних досліджень різних сфер життя.

Останнім часом спеціальні соціологічні теорії набули бурхливого розвитку. Це зумовлено різким розширенням кола проблем, які вивчає соціологія, завдяки чому, наприклад, виокремилися такі соціальні теорії, як електоральна соціологія, соціологія життя, соціологія девіантної (збоченої) поведінки, соціологія влади тощо. Позначилося і відгалуження від основних соціологічних теорій нових спрямувань. Наприклад, своєрідним напрямом соціології праці є соціологія організацій, соціологія професій, соціологія підприємництва, економічна соціологія тощо. Значна кількість нових соціологічних теорій виникла внаслідок інтеграції соціології з іншими науками міждисциплінарної взаємодії. Так постали економічна соціологія, медична соціологія тощо, які належать до галузевої соціології.

Спеціальні соціологічні теорії виконують такі завдання:

– вироблення спеціальних термінів і категоріального апарату, які відображають сутність явищ конкретної соціальної сфери;

– розробка методів соціологічних досліджень, найбільш адекватних досліджуваним процесам та явищам;

– вивчення закономірностей і соціальних механізмів, які зумовлюють функціонування і розвиток окремих сфер суспільного життя та громадської свідомості;

– вивчення соціальних функцій певної соціальної підсистеми.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Емпіричні соціологічні дослідження	\|	Теоретична соціологія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.