Поняття режиму відтворення населення. Теоретичні показники відтворення населення. Емпіричні показники відтворення населення та порядок їх розрахунку
Г
оловна особливість населення полягає в тому, що, не зважаючи на постійні зміни його чисельності та структури, воно зберігається як населення, тобто як самовідтворююча сукупність людей. Цей процес самозбереження при неперервних змінах і називається відтворенням населення.
Відтворення населення – це заміна старших, поступово вимираючих поколінь новими. Процес відтворення характеризується інтенсивністю вимирання старших поколінь (смертність) і інтенсивністю їх заміни новими (народжуваність). Інтенсивність вимирання визначається смертністю для кожного віку і статі, що характеризується показниками таблиць смертності. Інтенсивність заміни старших поколінь новими визначається рівнем народжуваності для кожного віку матері. Сукупність цих параметрів, доповнена показником співвідношення хлопчиків і дівчаток серед народжених, називається режимом відтворення населення. (Ми залишаємо поза увагою міграцію населення, яка також впиває на чисельність і структуру населення, тому що вона не входить до предмету демографії).
При відсутності міграції стан населення на будь-який момент часу (статево-вікова структура) повністю визначається його станом у деякий "початковий" момент і режимом відтворення населення протягом інтервалу між цими двома моментами.
Інтегральне рівняння відтворення населення має вигляд:
де: N(t) – щільність народжень в момент t; - частка дівчаток серед народжених; lx(t) – числа тих, хто дожив до віку х; nx(t) – вікова народжуваність жінок. При незмінному режимі відтворення населення, тобто при незмінних lx(t) і nx(t), рівняння має вигляд: