Хвороби бананів і ананасів

При транспортуванні, зберіганні і достиганні банани можуть уражатись мікробіологічними і фізіологічними хворобами.

Мікробіологічні хвороби: чорна гниль , чорна плямистість, почорніння плодоніжки, чорна гниль стовбура.

Чорна гниль виявляється при достиганні плодів на їхній основі. Уражене місце шкірки розм'якшується і вкривається густим нальотом міцелія гриба, м'якоть під пошкодженим місцем темнішає.

Чорна плямистість найбільш інтенсивно розвивається на і достиглих бананах. Плями мають червонувато-чорний колір і можуть уражати весь плід.

Почорніння плодоніжки найчастіше трапляється під час транспортування на далекі відстані. Інфекція з'являється на місці зрізу плодоніжки і потім переходить на основу плода. Чорніє в основному Плодоніжка і частково шкірка, що прилягає до плодоніжки, основи плода. М'якоть майже не уражається, але товарний вигляд плодів , змінюється.

Чорна гниль стовбура. Інфікується місце зрізу грона біля основи и, на вершині. Стовбур чорніє. Хвороба може поширюватись на плодоніжки, що спричиняє масове осипання плодів при транспортуванні і достиганні.

Фізіологічні хвороби: переохолодження, "тигрова" плямистість.

Переохолодження бананів спричиняє порушення обміну речовин в плодах. При цьому на поверхні достиглих бананів утворюються плями серпанково-тьмяного, сірувато-жовтуватого забарвлення і темно-зелені плями, які з часом розм'якшуються і темнішають. Центральна частина м'якоті твердне, молочний сік світлішає і стає Менш тягучим. Стиглі плоди набувають серпанково-тьмяного забарвлення. Плоди несмачні, легко деформуються і уражаються мікробіальним захворюваннями.

"Тигрова" плямистість. На шкірці з'являються маленькі, типу Веснянок" коричневі плями. Ураження цією хворобою не більш як 1/5 поверхні плода знижує товарну цінність бананів. При збільшенні кількості плям м'якоть розм'якшується, смак і гарний вигляд погіршуються, у зв'язку з чим плоди переводять у нестандартні.

Ананаси уражаються чорною, м'якою і бурою гнилями.

Чорна гниль виникає при зберіганні ананасів у сирих приміщеннях. Шкірка твердне, стає крихкою і легко лущиться. Спочатку м'якоть набуває світло-бурого забарвлення, розм'якшується, стає

водянистою. На пізніх стадіях розвитку хвороби плоди майже повністю розм'якшуються і тканини вкриваються чорним нальотом. М'якоть і серцевина плодів темнішають і набувають спиртового запаху.

М'яка гниль. Гриби втілюються в плід через механічні пошкодження шкірки. Уражені тканини стають м'якими, водянистими, набувають коричневого кольору.

Бура гниль. Під шкіркою з'являються невеликі зволожені ділянки від світло-бурого до темно-бурого забарвлення, пізніше м'якоть розпадається аж до серцевини.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Горіхоплідні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.