Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Платники податку

Акцизи

Одним з видів непрямих податків є акцизи. У сучасних податкових законодавствах вони звичайно займають місце після податку на додану вартість і за значенням, і за обсягами надходження до бюджету, однак у теорії податкового права слово «акциз» є синонімом непрямих податків.

Акцизи - непрямі податки на визначені товари, що включаються у ціну товару і сплачуються покупцем. Як правило, вони встановлюються на дефіцитну і високорентабельну продукцію, призначену для населення, і виробництво якої, як правило, є монополією держави.

Акцизний збір втілює у собі як фіскальну функцію податків, поповнюючи бюджет, так і регулюючу, що коректує попит та пропозицію на підакцизні товари за рахунок збільшення ціни товару на суму акцизу або зменшення її шляхом виключення товарів з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору закріплено Податковим кодексом України Відповідно до діючого законодавства платники акцизного збору поділяються на дві категорії.

I. За підакцизними товарами (продукцією) вітчизняного виробництва:

■ виробники підакцизних товарів і продукції, а також їх відособлені підрозділи і філії;

■ виробники з давальницької сировини, що є податковими агентами стосовно власників такої сировини.

Акцизний збір сплачується переробниками у момент передачі готової продукції, тобто утримується із сум винагород, нарахованих йому за переробку.

II. За ввезеними на територію України товарами:

■ суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари або продукцію;

■ громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що ввозять (пересилають) предмети на митну територію України.

Об'єкт оподатковування. Податковий кодекс України виділяє три основні підходи до визначення об'єкта оподаткування:

а) обороти від реалізації вироблених на території України товарів, що засновані на вартості використаної підакцизної продукції, виходячи з фактичної собівартості і суми акцизів за встановленими ставками. За реалізації підакцизних товарів і продукції, виготовленої з давальницької сировини, вартість їх визначається виходячи з ринкових цін, що склалися на аналогічні товари і продукцію у даному регіоні за звітний період. За використання як давальницької сировини підакцизних товарів, за якими вже було сплачено акциз, сума акцизу, що підлягає сплаті за готовою продукцією, зменшується на суму раніше сплаченого акцизу;

б) обороти від реалізації товарів, продукції для власного виробництва, продукція, використовувана підприємством для виробництва іншої продукції (внутрішньозаводський оборот), і продукція, призначена для передачі своїм працівникам;

в) митна вартість імпортних товарів (продукції), придбаних за іноземну валюту.

Ставки акцизного збору. Невід'ємною частиною нормативних актів, що регулюють механізм акцизного збору, є додаток, що містить перелік товарів, визначених законодавцем як підакцизні товари, і ставки зборів відносно цих товарів.

Рівень ставок досить різноманітний - від 10 до 300% (ст. 215 ПК).

Особливістю закріплення акцизного збору є відсутність базової ставки на використання цілої системи для окремих товарів.

Перелік підакцизних товарів і ставок досить рухливий і виділені в ньому товари не завжди однозначні.

Відповідно до кодів виробів і гармонізованої системи опису і кодування товару ставка акцизного збору виміряється у абсолютних величинах з одиниці реалізованих товарів (продукції) або у процентних величинах до обороту з продажів за товарами, реалізованими на території України.

Ставки акцизного збору єдині на всій території держави і забезпечують надходження коштів у місцевий бюджет:

■ частково з товарів, вироблених на даній території (за винятком частки акцизного збору, що направляється у державний бюджет);

■ цілком у державний бюджет з товарів, ввезених на територію України.

Порядок нарахування і сплати акцизного збору. Сума акцизного збору у випадку встановлення її процентної величини і відпускна ціна визначаються за такими формулами: Ма = Са ×А

120%

Са =(С+Р/100-А)×100%

де Ма - сума акцизного збору;

Са - ціна товару з акцизним збором;

А - ставка акцизного збору;

С - собівартість продукції;

Р - прибуток.

Обчислюватися акцизний збір може за ставками з відсотком до обсягів продажів і у твердій сумі стосовно одиниці товару.

У першому випадку акцизний збір розраховується за вільними цінами виходячи з їхньої вартості з урахуванням акцизного збору без ПДВ:

■ за регульованими цінами - виходячи з вартості регульованих або державних цін без обліку податкових знижок і ПДВ;

■ за закупівлі митних товарів - виходячи з митної вартості.

Порядок нарахування акцизного збору з товарів, що виготовлені і реалізуються на території України.Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у євро з одиниці (м, кг, шт.) або за ставками у відсотках до обороту від реалізації продукції, що включає акцизний збір. Акцизний збір сплачується у валюті України за кур­сом НБУ, що діє на перший день кварталу, у якому здійснюється реалізація товару, і залишається незмінним протягом усього кварталу.

Порядок нарахування акцизного збору з товарів, що імпортуються в Україну. Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у євро або у валюті за обмінним курсом НБУ, що діє на день подачі митної декларації, виходячи з митної вартості з урахуванням сплачених сум митних зборів, ввізного мита й акцизного збору без ПДВ.

Акцизну марку встановлено Законом України від 15.09.1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби», а з 2011 року її використання регулюється ст. 226 ПК.

Марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркіруються алкогольні напої і тютюнові вироби і наявність якого на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору.

Основні відмінності акцизного збору від податку на додану вартість:

■ акцизний збір - це податок на товари або продукцію, тоді як ПДВ припускає як об'єкт оподатковування оборот від реалізації товарів;

■ податком на додану вартість обкладаються обороти від усіх товарів, а при нарахуванні акцизного збору ведеться тільки на специфічні підакцизні товари.


ТЕМА 8. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку.

Податок на прибуток підприємств. Його стягування здійснюється на підставі Податкового кодексу України.

Платниками податку з числа резидентів є:

133.1.1. суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

133.1.2. управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

133.1.3. підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

133.1.4. неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

133.1.5. відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу І цього Кодексу, за винятком представництв.

Для цілей цього розділу представництво платника податку – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

133.2.1. юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

133.2.2. постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

133.3. Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

133.4. Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".

133.5. Установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту, спрямовують доходи, отримані від діяльності, визначеної спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань України, на фінансування господарської діяльності таких установ та підприємств, із включенням сум таких доходів до відповідних кошторисів їх фінансування, затверджених зазначеним органом виконавчої влади.

8.2. Об'єкт оподаткування. Механізм обчислення об'єкту оподаткування (валові доходи, валові витрати, амортизація)

Об’єкт оподаткування

134.1. У цьому розділі об’єктом оподаткування є:

134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 – 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 – 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

134.1.2. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Порядок визначення доходів та їх склад

135.1. Доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У сучасних умовах склалися передумови для парадоксальної поведінки суб'єктів підприємницької діяльності - формування не максимального (або хоча б оптимального) прибутку, а збиткового стану підприємств. Саме тому необхідно виділити основні підходи, що закріплюють різні види прибутку:

■ балансовий прибуток; ш валовий прибуток;

■ прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;

■ прибуток від позареалізаційних операцій;

■ оподатковуваний прибуток;

■ прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати всіх податків (чистий прибуток).

Балансовий прибуток являє собою суму прибутку від усіх видів діяльності за звітний період, отриманий як на території України, на континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за межами території України (із заліком суми податкових платежів, сплачених за кордоном), відображену в балансі, що містить у собі прибуток від реалізації продукції, прибуток від позареалізаційних операцій.

Валовий прибуток відрізняється від балансового таким:

а) іншим розрахунком визначення прибутку від реалізації;

б) до складу валового прибутку додатково включається сума перевищення витрат на оплату праці у порівнянні з їхньою нормованою величиною, а також кошти, що перераховуються до спеціальних фондів підприємства (фонди економічного стимулювання).

Прибуток від реалізації визначається у формі різниці між виторгом від реалізації (як господарської операції, що передбачає передачу права власності на майно одного суб'єкта підприємницької діяльності іншому), і суми податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита, митного збору й інших податків, а також суми витрат, що включаються в собівартість.

Прибуток від позареалізаційних операцій - різниця між коштами, отриманими від позареалізаційних операцій і витратами від них, де позареалізаційною операцією є діяльність підприємства, безпосередньо не зв'язана з реалізацією продукції. До складу прибутку від позареалізаційних операцій включається прибуток, отриманий від пайової участі у діяльності іншого підприємства; від здачі майна в оренду; прибутку, отриманого за цінними паперами, що належать підприємству.

Виходячи з цього оподатковуваний прибуток розглядається як балансовий прибуток, збільшений на суму збитків з товарообмінних операцій за реалізації продукції за цінами нижче звичайних на суму засобів фондів, створених за рахунок собівартості продукції і використаних не за призначенням; на суму засобів, отриманих платником податків як неповернена фінансова допомога.

Згідно з нормами Податкового кодексу об'єкт оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоректованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і суму амортизаційних відрахувань.

Механізм обчислення об'єкта оподаткування (валові доходи, валові витрати, амортизація)

Валовий дохід - це загальна сума доходу платника від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід містить у собі:

■ загальні доходи від продажу товарів, робіт, послуг, а також доходи від продажу цінних паперів;

■ доходи від здійснення фінансових послуг;

■ доходи від спільної діяльності, корпоративних прав, здійснення операцій лізингу;

■ доходи, не враховані при вирахуванні валового доходу в минулих періодах;

■ доходи з інших джерел і позареалізаційних операцій;

■ сума безповоротної фінансової допомоги .Сума державного збору, попередньо сплачена позивачем і звернена на його користь за рішенням суду (коли суперечку вирішено на його користь).

Валові витрати. До них відноситься сума будь-яких витрат платників податків у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах як вартість товарів, робіт, послуг, придбаних, виготовлених такими платниками податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включається:

■ сума будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією виробництва, продажем продукції й охороною праці;

■ сума коштів, вартість майна, що їх добровільно перераховано у Державний бюджет України, бюджети територіальних громад, але не більш 4% неоподатковуваного прибутку минулого періоду;

■ сума коштів, внесених у структурні резерви;

■ сума внесених податків і зборів, обов'язкових платежів;

■ суми витрат, не включених до складу валових витрат попередніх звітних періодів;

■ сума безнадійної заборгованості у частині, що не віднесена на валові витрати, у випадку, якщо відповідні заходи щодо стягнення боргів не привели до позитивного ре­зультату, а також сума заборгованостей, щодо яких минув термін задоволення позову (3 роки з моменту, коли особа довідалася/могла довідатися про її порушене право);

■ сума витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів;

■ сума зборів на обов'язкове державне соціальне страхування фізичних осіб;

■ будь-які витрати, пов'язані з виплатою за частковими зобов'язаннями.

Амортизація- це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення, поліпшення основних фондів, нематеріальних активів, зменшення скоректованого прибутку платників податків у межах амортизаційних відрахувань.


Читайте також:

  1. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
  2. База оподаткування
  3. База оподаткування
  4. База оподаткування
  5. База оподаткування
  6. База оподаткування
  7. База оподаткування
  8. База оподаткування
  9. База оподаткування ПДВ
  10. База оподаткування ПДФО.
  11. База оподаткування та ставки податку
  12. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.




Переглядів: 309

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок нарахування податку | Порядок сплати податку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.