Нормування чисельності рядових спеціалістів у фахових підрозділах

Продукт праці фахівця— диференційована, перероблена, інтегрована, проаналізована інформація і вироблені на її основі рішення, програма, план, прогноз виробничої діяльності, удосконалення техніки, технології, організації виробництва і праці, фінансово-економічних заходів підвищення ефективності і рентабельності функціонування фірми.

Працю фахівців може бути пронормовано на основі спостереження за тривалістю підготовчо-завершальних, основних та допоміжних операцій з урахуванням нормативної тривалості внутрішньозмінного відпочинку (якщо він потрібен) та особистих потреб.

При цьому слід мати на увазі специфіку підготовчих операцій фахівців, яка випливає з необхідності обдумування отриманої роботи, вивчення необхідних інструкцій, положень, довідників, спеціальної літератури. Основні операції пов'язані з аналізуванням інформації, її переробкою, розрахунками, складанням графіків, таблиць, документів, інструкцій, довідкових матеріалів тощо. Завершальні операції передбачають самоконтроль отриманих розробок, передавання їх керівникові, виправлення матеріалів за його вказівками і т. ін. Крім того, до підготовчо-завершальних операцій, безумовно, входить підготовка робочого місця фахівця до роботи та прибирання зайвих паперів, книг тощо наприкінці робочого дня, здавання їх до архіву, бібліотеки і т. ін.

Норма часу на однорідні операції фахівців-службовців складається з відповідних витрат часу:

де Н_чфц — норма часу на роботи, що виконуються фахівцем;

t_n₃ — тривалість підготовчо-завершальних операцій;

t_с та t_оп — тривалість основних і допоміжних операцій;

t_вдп та tо — тривалість внутрішньозмінних відпочинків (якщо вони потрібні) та перерв для особистих потреб.

На практиці трудомісткість науково-дослідних та проектно-конструкторських розробок визначають експертним методом: за досвідом та попередньою оцінкою складності кількома експертами-фахівцями конкретної галузі (тобто вірогідної тривалості) конкретного обсягу дослідних робіт та дослідно-конструкторських розробок, проектів [16]. При цьому експерти визначають найкоротший, найдовший та найімовірніший терміни виконання проекту в цілому.

Очікувана трудомісткість (норма часу) виконання проекту визначається таким чином:

де Т_оч — очікувана трудомісткість;

Т_тіп; — можлива мінімальна трудомісткість виконання проекту, вказана і-тим експертом;

Т_тах, — можлива максимальна трудомісткість виконання проекту, вказана і-тим експертом;

Т_вр — найбільш вірогідна трудомісткість виконання проекту, на думку кожного з експертів;

п — кількість експертів.

Іноді трудомісткість нового проекту визначають за попереднім аналогом з коригуванням на більшу складність та оригінальність нової ідеї, що відрізняють новий проект від виконаних раніше та дещо збільшують його трудомісткість.

Нормативна трудомісткість комплексу робіт (норма часу на комплекс) визначається так:

де t_j.— нормативна трудомісткість конкретної j-Ї роботи, що входить до нормованого комплексу робіт;

т — кількість нормованих робіт, з яких складається комплекс;

к_с_p — усереднений перевідний коефіцієнт, що відображає ускладнення комплексу робіт внаслідок зміни, вдосконалення технічних параметрів нового виробу порівняно з базовим:

де у_нов — значення технічного параметра нового виробу;

У_баз — значення того ж провідного технічного параметра у виробі, взятому як еталонний, базовий.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Нормування праці керівників	\|	ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.