• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормування чисельності рядових спеціалістів у фахових підрозділах

Продукт праці фахівця— диференційована, пере­роблена, інтегрована, про­аналізована інформація і ви­роблені на її основі рішення, програма, план, прогноз вироб­ничої діяльності, удосконалення техніки, технології, організації ви­робництва і праці, фінансово-економічних заходів підвищен­ня ефективності і рентабельності функціонування фірми.

Працю фахівців може бути пронормовано на основі спостереження за тривалістю підготовчо-завершальних, основних та допоміжних операцій з урахуванням нормативної тривалості внутрішньозмінного відпочинку (якщо він потрібен) та особистих потреб.

При цьому слід мати на увазі специфіку підготовчих операцій фахівців, яка випливає з необхідності обдумування отриманої ро­боти, вивчення необхідних інструкцій, положень, довідників, спец­іальної літератури. Основні операції пов'язані з аналізуванням інформації, її переробкою, розрахунками, складанням графіків, таб­лиць, документів, інструкцій, довідкових матеріалів тощо. Завершальні операції передбачають самоконтроль отриманих розробок, пе­редавання їх керівникові, виправлення матеріалів за його вказів­ками і т. ін. Крім того, до підготовчо-завершальних операцій, безу­мовно, входить підготовка робочого місця фахівця до роботи та прибирання зайвих паперів, книг тощо наприкінці робочого дня, здавання їх до архіву, бібліотеки і т. ін.

Норма часу на однорідні операції фахівців-службовців скла­дається з відповідних витрат часу:

де Н_чфц — норма часу на роботи, що виконуються фахівцем;

t_n3 — тривалість підготовчо-завершальних операцій;

t_с та t_оп — тривалість основних і допоміжних операцій;

t_вдп та tо — тривалість внутрішньозмінних відпочинків (якщо вони потрібні) та перерв для особистих потреб.

На практиці трудомісткість науково-дослідних та проектно-конструкторських розробок визначають експертним методом: за досвідом та попередньою оцінкою складності кількома експертами-фахівцями конкретної галузі (тобто вірогідної тривалості) кон­кретного обсягу дослідних робіт та дослідно-конструкторських розробок, проектів [16]. При цьому експерти визначають найкоротший, найдовший та найімовірніший терміни виконання проек­ту в цілому.

Очікувана трудомісткість (норма часу) виконання проекту визначається таким чином:

де Т_оч — очікувана трудомісткість;

Т_тіп; — можлива мінімальна трудомісткість виконання проекту, вказана і-тим експертом;

Т_тах, — можлива максимальна трудомісткість виконання проекту, вказана і-тим експертом;

Т_вр — найбільш вірогідна трудомісткість виконання проекту, на думку кожного з експертів;

п — кількість експертів.

Іноді трудомісткість нового проекту визначають за попереднім аналогом з коригуванням на більшу складність та оригінальність нової ідеї, що відрізняють новий проект від виконаних раніше та дещо збільшують його трудомісткість.

Нормативна трудомісткість комплексу робіт (норма часу на комплекс) визначається так:

де t_j.— нормативна трудомісткість конкретної j-Ї роботи, що вхо­дить до нормованого комплексу робіт;

т — кількість нормованих робіт, з яких складається комплекс;

к_сp — усереднений перевідний коефіцієнт, що відображає уск­ладнення комплексу робіт внаслідок зміни, вдосконалення техніч­них параметрів нового виробу порівняно з базовим:

,

де у_нов — значення технічного параметра нового виробу;

У_баз — значення того ж провідного технічного параметра у виробі, взятому як еталонний, базовий.

Читайте також:

1. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
2. Аналіз чисельності, складу і руху персоналу
3. Будівельна продукція. Кадри, нормування і продуктивність праці
4. Визначення та визнання запасів в підрозділах підприємств готельно-ресторанного господарства , їх оцінка та класифікація
5. Визначення чисельності окремих категорій працівників
6. Визначення чисельності окремих категорій працівників
7. Визначення чисельності окремих категорій працівників
8. Виробнича операція як об'єкт нормування праці
9. Виробнича операція як об’єкт нормування праці.
10. ВИХІДНІ ТА ПРОГНОЗНІ ЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ ХЛОПЧИКІВ ЗА ДАНИМИ ПЕРЕПИСУ
11. Вібрація. Нормування, дія на організм.
12. Вплив чисельності групи на її організованість і психологічний клімат

Переглядів: 498