• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація ферментів

Механізм ферментативного каталізу

Ферментативний каталіз відрізняється високою специфічністю, забезпечує хімічні перетворення в м'яких умовах зовнішнього середовища й високою молекулярною активністю ферментів. Механізм дії ферментів складний і й дотепер деякі його сторони ще недостатньо ясні. Схематично ферментативну реакцію можна представити так: С.+Ф. = ФСК = ФПК = Ф.+П.,

де С. – речовина, що піддається перетворенню (СУБСТРАТ); Ф. – ФЕРМЕНТ; П. – речовина, що утвориться в результаті ферментативної реакції (ПРОДУКТ); ФСК – фермент-субстратний комплекс; ФПК – фермент-продуктний комплекс.

Фермент у процесі взаємодії із субстратом залишається незмінним, тобто не піддається хімічним перетворенням. Це характерна риса ферментативних реакцій, що має велике біологічне значення для збереження кількості речовини й можливості взаємодії з іншими молекулами субстрату. Невелика кількість ферменту здатна катализировать значні кількості субстрату за відносно короткий проміжок часу. Раніше припускали, що фермент може реагувати із субстратом за умови ідеальної подібності в структурі якої-небудь своєї ділянки із субстратом по типі «замок-ключ». Е. Фішер уважав, що фермент має тверду структуру, що не змінюється в процесі хімічного перетворення. Пізніше була висунута нова гіпотеза (Е. Кошанд), що спростовує подання про тверду відповідність структур ферменту й субстрату, заміняючи їхньою теорією гнучкої взаємодії за типом еластичної рукавички й руки. У цей час численними дослідженнями було доведено, що утворення фермент-субстратного комплексу супроводжується зміною конформації молекули ферменту подібно тому, як розтягується еластична рукавичка під дією вхідної в неї руки.

В 1961 році на п'ятому Міжнародному біохімічному з'їзді в Москві була прийнята єдина номенклатура й класифікація ферментів, відповідно до якої ферменти діляться по характері катализируемих ними реакцій на шість основних класів. Кожен фермент має чотиризначний шифр, перша цифра якого позначає клас, друга – підклас, третя – підпідклас, четверта – порядковий номер ферменту в підпідкласі. Наприклад, шифр ліпази -КФ.3.1.1.3.

Оксидоредуктази – ферменти, каталізуючі окислювально-відновні реакції.

Трансферази – ферменти, що здійснюють перенос різних хімічних радикалів з донора на акцептор.

Гідралази – ферменти, каталізуючі процеси гідролитичного розщеплення субстратів.

Ліази – ферменти, що забезпечують реакції відщіплення хімічних груп негідролитическим шляхом.

Ізомерази – ферменти, каталізуючі внутрімолекулярний перенос хімічних радикалів з утворенням ізомерів.

Лігази – ферменти, що здійснюють реакції синтезу, які супроводжуються поглинанням енергії.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 1034