МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація ферментівМеханізм ферментативного каталізу Ферментативний каталіз відрізняється високою специфічністю, забезпечує хімічні перетворення в м'яких умовах зовнішнього середовища й високою молекулярною активністю ферментів. Механізм дії ферментів складний і й дотепер деякі його сторони ще недостатньо ясні. Схематично ферментативну реакцію можна представити так: С.+Ф. = ФСК = ФПК = Ф.+П., де С. – речовина, що піддається перетворенню (СУБСТРАТ); Ф. – ФЕРМЕНТ; П. – речовина, що утвориться в результаті ферментативної реакції (ПРОДУКТ); ФСК – фермент-субстратний комплекс; ФПК – фермент-продуктний комплекс. Фермент у процесі взаємодії із субстратом залишається незмінним, тобто не піддається хімічним перетворенням. Це характерна риса ферментативних реакцій, що має велике біологічне значення для збереження кількості речовини й можливості взаємодії з іншими молекулами субстрату. Невелика кількість ферменту здатна катализировать значні кількості субстрату за відносно короткий проміжок часу. Раніше припускали, що фермент може реагувати із субстратом за умови ідеальної подібності в структурі якої-небудь своєї ділянки із субстратом по типі «замок-ключ». Е. Фішер уважав, що фермент має тверду структуру, що не змінюється в процесі хімічного перетворення. Пізніше була висунута нова гіпотеза (Е. Кошанд), що спростовує подання про тверду відповідність структур ферменту й субстрату, заміняючи їхньою теорією гнучкої взаємодії за типом еластичної рукавички й руки. У цей час численними дослідженнями було доведено, що утворення фермент-субстратного комплексу супроводжується зміною конформації молекули ферменту подібно тому, як розтягується еластична рукавичка під дією вхідної в неї руки. В 1961 році на п'ятому Міжнародному біохімічному з'їзді в Москві була прийнята єдина номенклатура й класифікація ферментів, відповідно до якої ферменти діляться по характері катализируемих ними реакцій на шість основних класів. Кожен фермент має чотиризначний шифр, перша цифра якого позначає клас, друга – підклас, третя – підпідклас, четверта – порядковий номер ферменту в підпідкласі. Наприклад, шифр ліпази -КФ.3.1.1.3. Оксидоредуктази – ферменти, каталізуючі окислювально-відновні реакції. Трансферази – ферменти, що здійснюють перенос різних хімічних радикалів з донора на акцептор. Гідралази – ферменти, каталізуючі процеси гідролитичного розщеплення субстратів. Ліази – ферменти, що забезпечують реакції відщіплення хімічних груп негідролитическим шляхом. Ізомерази – ферменти, каталізуючі внутрімолекулярний перенос хімічних радикалів з утворенням ізомерів. Лігази – ферменти, що здійснюють реакції синтезу, які супроводжуються поглинанням енергії. Читайте також:
|
||||||||
|