Бойові дії 1618-1652 рр. Зборівський та Білоцерківський договори.

Періодизація національної революції:

1) лютий 1648 р. - червень 1652 р. - характеризується найбільшим розмахом національно-визвольної боротьби. створена українська держава виборює незалежність, а селянська війна завершується ліквідацією дореволюційної системи феодальних відносин на селі.

2) червень 1652 р. - серпень 1657 р. - відзначається погіршення геополітичного становища козацької України та активним пошуком союзників на міжнародній арені з метою розгрому Речі Посполитої і об'єднання всіх етноукраїнських земель.

3) вересень 1657 р. - червень 1663 р. - охоплює час різкого загострення соціально-політичної боротьби, що вилилося в громадянську війну і розколом України на два гетьманства.

4) липень 1663 р. - червень 1668 р. - ознаменувався намаганням Польщі і Росії поділити Україну та боротьбою національно-патріотичних сил за збереження її єдності.

5) липень 1668 р. - вересень 1676 р. - нове загострення політичної боротьби, посилене втручання іноземних держав в справи України, ліквідація державних установ у Правобережжі та поразкою революції.

1647 р. - польський шляхтич Чаплинський нападає на хутір Суботін, який Богдан Хмельницький отримав від батька, вбиває десятилітнього сина, забирає жінку. Хмельницький намагався врегулювати це мирним шляхом, але ніхто його не слухав. 1648 р. - втікає на Січ, піднімає козаків, його обирають гетьманом. Був дуже освіченою людиною, освіту здобув у школі єзуїтів, знав польську, латинську, українську.

Хмельницький їде з посольством до кримського хана, прохає військової допомоги. Підписує союзницький договір (гарантії - залишає свого сина Тимоша). Тим самим Хмельницький забезпечив собі тил.

квітень 1648 р. - Хмельницький іде походом. На Жовтих Водах переконує реєстрових козаків, і вони переходять на його бік. В битві під Жовтими Водами поляки зазнають поразки. Через місяць битва під Корсунем - поляки розбиті вщент. За 2-3 місяці на території України ні одного поляка і єврея. На той час помирає польський король. Хмельницький доходить до Білої Церкви, формується 16 полків - 80-100 тис. чоловік (40 тис. з них - козаки), битва під Пилявцями.

В кінці 1648 р. - повертається до Києва.

На весні 1649 р. - поляки йдуть на Хмельницького, битва під Зборівом. Хмельницького зраджує хан і його викрадають.

серпень 1649 р. - підписується Зборівський мирний договір: реєстр козаків - 40 тис., засновувалась Київське. Чернігівське. Братиславське братства, полякам та євреям заборонялось прибувати на території України без дозволу гетьмана, православний митрополит в сенаті, всім повсталим амністія.

квітень 1648-1653 рр. - безперервні війни, після підписання договору обурення на всій території України (повертається кріпацтво), погіршилися відносини з татарами.

1651 р. - новий етап війни, битва під Берестечком. Хан зраджує козаків.

вересень 1651 р. - Білоцерківський мирний договір, реєстр зменшувався до 20 тис., селяни повертаються в кріпацтво, повертаються поляки.

квітень 1652 р. - битва під Ватагом, Хмельницький блискуче перемагає.

Стало очевидним, що роки страшного кровопролиття та руйнації починають даватися в знаки, бойовий запал згасає, відбуваються мляві воєнні дії.

Хмельницький починає шукати союзника. Татари не надійні союзники (були баластом). Звернувся до Молдовії, але нічого не вийшло. 1651 р. - посилає посольство до Османської імперії, турки відмовили. Посилав посольство до Швеції, теж відмовили. 1653 р. - посольство до Москви. Воно було прийнято царем. Боярська дума з царем вирішають прийняти Україну під свою руку.

22. Формування української держави. Соціальні відносини. Зовнішня політика Б. Хмельницького.

Хмельницький проводить адміністративну реформу на території, яку він контролював (Київщина). Всю територію він ділить на полки. Вся верховна влада - гетьмана, допомагає гетьману генеральна старшина. Приймається спадкове гетьманство. Полк - це не тільки військова, але й адміністративна одиниці. Полк ділився на сотні (райони).

23. Переяславська рада. Березневі статті. Історичне значення союзу з Москвою.

1653 р. - посольство до Москви. Воно було прийнято царем. Боярська дума з царем вирішають прийняти Україну під свою руку. Січень 1654 р. - посольство Московії на чолі з боярином Бутирином приїжджають на Украйну і підписується Переяславська рада. Хмельницький зі старшиною присягає на вірність царю. Московія зобов'язувалась надавати військову допомогу для боротьби з Річчю Посполитою. Хмельницький зі старшиною розробляють статті (22). Продивившись ці статті, цар половину їх викреслює (11): зберігалися форми правління України, суд і судочинство, українська армія (дозволялось до 60 тис. козаків), фінансова система, Хмельницькому надана повна влада у внутрішній політиці, а зовнішня політика обмежена - Хмельницькому дозволялося проводити політику з усіма державами, крім Речі Посполитої. Османської імперії. Кримського ханства.

3а змістом цей договір передбачав створення під верховенством Москви конфедеративного союзу, спрямованого проти зовнішнього ворогу.

24. Бойові дії та зовнішня політика Б. Хмельницького у 1653-1657 рр.

Союзом Московії з Україною звісно невдоволенні поляки. Весною 1654 р. - поляки підписують союз з татарами проти України і розпочинають військові дії. У жовтні 1654 р. на Правобережній Україні відбуваються військові дії між українсько-російськими та польсько-татарськими військами. В той час. з іншого боку на Польщу нападають шведи, досить швидко окупують велику частину Польщі. Хмельницький посилає посольство до шведів, для спільної боротьби проти поляків. Захопивши частину Польщі, шведи залишають військові дії і переходять на Московію. Хмельницький не вмішується, і це обурює московітів. 1656 р. - у Вільнюсі Московія укладає мирну угоду з Польщею Україна і Польща залишаються сам-на-сам. 4 вересня 1657 р. Хмельницький помирає в Чигирині.

25. Історичне значення діяльності Б. Хмельницького.Значення його постаті в українській історії вбачаються в наступному:

— Б.Хмельницький зумів об'єднати всі патріотичні сили навколо великої ідеї національного визволення:

— спрямував енергію народних мас на розбудову соборної держави та виборення нею незалежності

— першим виробив належні принципи національної державної ідеї, яка стала визначальною у визвольних змаганнях нації наступних сторіч;

— гнучкість соціально-економічної політики дозволила провести державний корабель повз небезпечні "соціальні рифи": запобіг вибуху громадянської війни, що неминуче привело б державу до руйнації;

— приборкав анархічну стихію охлократії й отаманства старшини; взяв курс на встановлення спадкового гетьманства;

— проявив себе блискучим полководцем; створив боєздатну й добре організовану національну армію, прийняв військовий статут "Статті про устрій Війська Запорозького": збагатив українське військове мистецтво;

— відіграв вирішальну роль у процесі становлення розвідки й контррозвідки Української держави:

— створив дипломатичну службу, що забезпечила прорив на шляху до визнання козацької України урядами інших країн як суб'єкта міжнародних відносин; виявив себе тонким і дуже вправним дипломатом.

26. Гетьманування І. Виговського. Гадяцький договір.

Після смерті Богдана Хмельницького, гетьманом повинен був стати його син Юрій Хмельницький, але обирають генерального писаря Івана Виговського (фактично був здійснений державний переворот). Він походив з православне шляхетського роду, батько був реєстровим козаком.

Виговський, зрозумівши, що Московія не той союзник і треба шукати іншого. Подивляється на Польщу і поступово починає зміцнювати стосунки з нею. Частина населення підтримувала, частина - ставилась вороже. Підтримувала козацька старшина, шляхта (верхівка), шляхті допомагає православна церква, не підтримують - низи. Полковник Мартин Пушкар не підтримує пропольської політики, також запорозькі козаки, на чолі з Яковим Барабашем. Відбувається боротьба в середині держави. Виговський збирає досить сильне військо і на початку червня 1658 р. відбувається битва між Виговським і противниками (на чолі з Пушкарем і Барабашем). Виговський перемагає. Пушкар загинув. Барабаша стратили. Після цієї перемоги Виговський вже відкрито проводить пропольську політику. Це не подобається Московії. У червні 1658 р. Московія збирає військо і йде походом на Виговського. В той же час підписується Гадяцький трактат (договір) між Польщею і Виговським:

1) Київщина, Чернігівщина і Братславщина утворювали Руське князівство.

2) Руське князівство становилося рівним з Польщею і Литвою.

3) Надавалась князівству дуже широка автономія: гетьман відповідав за свої дії тільки перед королем Речі Посполитої (не перед сеймом).

4) Гетьман мав право мати власне військо (не обмежувалось), суди, скарбницю, монетний двір.

5) Польським військам заборонялось без дозволу ступати на територію Руського князівства.

5) Православним надавалися рівні права з католиками.

Але нажаль Гадяцький трактат залишився тільки на папері.

На Україну йде руське військо на чолі з Трубецьким, а на зустріч йому українське, польське і татарське військо. 29 червня 1658 р. - битва під Конотопом (500 км до Москви). Виговський вщент розбиває російські війська. В цей же час запорозькі козаки нападають на Крим. Татарське військо повертається. Виговського підтримувала Лівобережна Україна. Пропольські політики піднімають народні маси, цей рух охоплює всю Лівобережну Україну і у жовтні 1659 р. Виговський відмовляється від гетьманства і тікає до Польщі. Гетьманом обирають Юрія Хмельницького.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Українська національна революція XVII ст. Причини, характер, рушійні сили, проблеми її типології та хронологічних меж.	\|	Гетьманування Ю. Хмельницького. Події України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.