Основні види роздрібних торгівельних підприємств.

Суть роздрібної торгівлі, форми її організації.

План

Тема: РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ.

Лекція № 25

Дисципліна : МАРКЕТИНГ

1. Суть роздрібної торгівлі, форми її організації.

2. Основні види роздрібних торгівельних підприємств.

Література.

Котлер Ф. с.431- 434.

Герасимчук В. с. 223-235.

Роздрібна торгівля — це сфера підприємницької діяльності людей, які продають товари і послуги кінцевим споживачам для особистого, сімейного або домашнього використання. Враховуючи те, що покупка вроздріб, як правило, невелика, торговці для підвищення обсягу збуту прагнуть розширити доступний асортимент, аби тим самим збільшити частоту зустрічей зі споживачами, всіляко стимулюють поодинокі, а ще більше — відвідування сім'ями. Зменшенню торговельних витрат сприяє автоматизація обробки товарів, впровадження електронних касових апаратів, управління ' запасами.

Зменшенню торгових витрат сприяє управління запасами, автоматизація та механізація обробки товарів, впровадження електронних касових апаратів. На зростання продажу справляє помітний вплив надання можливості покупцеві придбати необхідний продукт у кредит, що вимагає розробки планів взаємодії магазинів з банківською системою, тим більше що до такого виду послуг вдається майже кожен другий покупець.

Роздрібна торгівля виконує такі основні функції:1) збирає асортимент товарів та послуг від великої кількості постачальників, виробників оптових торговців, пропонуючи їх для продажу, 2) сортує товар; 3) надає інформацію виробникам, постачальникам а також покупцям через рекламу, вітрини, надписи, через працівників торгівлі. 4) сприяє учасникам каналів збуту в маркетингових дослідженнях 5) зберігає товари, розміщує їх у торговельних приміщеннях; 6) встановлює ціну на товар; 7) розраховується з постачальниками за продукцію після її отримання ще до продажу споживачам. 8) завершує угоди, використовуючи певні форми і методи праці, включаючи кредитну політику; 9) може надавати ряд додаткових послуг, пов’язаних з додатковим обслуговуванням покупців.

Роздрібних торговців, що обслуговують споживчу мережу, класифікують за різними принципами: формами власності; пропонованим товарним асортиментом або показниками обсягу послуг; характером торгового обслуговування; особливостями проведення цінової політики; різновидами концентрації магазинів

У чому ж полягає суть класифікації за формами власності? Найбільша частина роздрібних торговців володіє одним магазином, пропонує персональне обслуговування, безпосередній контакт зі споживачем, зручне розміщення, їх відносять до незалежних роздрібних торговців. Це, зокрема, власники хімчисток, автозаправних станцій, меблевих магазинів тощо. Для організації такої діяльності не потрібна особлива кваліфікація, значні інвестиції. Оскільки у цьому середовищі конкуренція надто відчутна, то не і її витримують.

Кілька торговельних точок або мережа (ланцюг) можуть перебувати під одним впливом і контролем. Мережа магазинів використовує систему централізованих закупівель, характеризується спеціалізацією, стандартизацією, дотримується своєї специфіки. (ефективне функціонування мережі магазинів забезпечується завдяки: 1) закупівлі великих партій товарів, що дає можливість отримати відчутні знижки за кількість, а також зекономити на транспортних витратах; 2) можливості об'єднати функції оптової роздрібної торгівлі, тобто відчутно зменшити кількість контактів у каналах товароруху; 3) економії на витратах стимулювання 5уту (просування), рекламі; 4) наданню максимальної самостійності магазинам в організації продажу на конкретному ринку; І) розробленню спеціальних підходів у прогнозуванні збуту, управлінні матеріальними запасами, ціноутворенні; 6) продуманій системі стимулювання працівників торгівлі; 7) створенню оптимальної структури, управління мережею з урахуванням добору кваліфікованих менеджерів, навчання персоналу.

Кооперативи незалежних роздрібних торговців об'єднують свої зусилля у створенні спільних закупівельних, транспортних служб, складських приміщень. Виробляється спільна політика в питаннях прогнозування, планування, ціноутворення, реклами. Розповсюджені ці кооперативи в системі господарських, бакалійних та інших магазинів.

У разі необхідності споживачі об'єднуються і створюють власний споживчий кооператив. Разом окреслюють принципи діяльності, роблять внески для організації праці, обирають правління. Ціни визначають з урахуванням становища на ринку, специфіки кооперативу, мети створення, режиму праці. При цьому споживчий кооператив належить його членам, які внесли певні кошти, отримали сертифікати про володіння, керують ним, ділять між собою прибуток або економію. Мета ставиться одна — більш низькі ціни для членів кооперативу. Найбільш поширені такі споживчі кооперативи у торгівлі харчовими продуктами. Особливо багато їх у скандинавських та деяких інших країнах.

Серед ресторанів, закусочних швидкого обслуговування («Макдональдс»), дилерів легкових та вантажних автомобілів застосовуються договірні відносини між споживачем, оптовиком або організацією послуг та роздрібним торговцем, що відомі під назвою роздрібні франшизи (френчайзинг, франчайзинг, франчизинг), а ще інакше — організації власників привілеїв. При цьому фірма, яка надає роздрібним торговцям використати свою торговельну марку, ім'я, набір правил, репутацію, унікальну послугу, метод підприємництва, одержує відповідні відрахування від результатів підприємницької діяльності. Користь тут обопільна. Роздрібні торговці, отримуючи своєрідний вид ліцензування, користуються готовим накопиченим досвідом роботи й управління. Безумовно, роздрібні торговці беруть на себе відповідні зобов'язання, до того ж не тільки фінансового плану. Це приносить їм дуже відчутні конкурентні переваги.

Роздрібні конгломерати— одна з форм корпорацій, які об'єднують кілька роздрібних підприємств різних напрямів і форм діяльності під єдиною владою з частковою інтеграцією функцій розподілу та управління.

У системі торгівлі ювелірними виробами, косметикою, у сфері послуг нерідко застосовується оренда (лізінг). Орендаторів така форма договірних відносин влаштовує з таких причин: 1) підтримується престиж орендодавця; 2) постійність клієнтури; 3) зручності в розташуванні місця торгівлі; 4) постійна підтримка з боку орендодавця в питаннях зберігання, транспортування тощо.

Орендодавці, надаючи площі для торгівлі, отримують вигоди завдяки: 1) твердій орендній платі з боку орендаря; 2) зростанню кількості відвідувачів, коли орендар розгорнув активну торгівлю; 3) зниженню ризику.

Класифікуватися роздрібні торговці можуть, як уже відзначалося, за показниками організації та обсягу послуг для споживачів. Так, при придбанні товару повсякденного попиту, деяких товарів попереднього вибору вдалою формою торгівлі є роздрібні підприємства самообслуговування.Одержуючи економічну вигоду, споживачі самостійно розшукують, порівнюють і вибирають товар. Роздрібні торговельні підприємства з вільним добором товарівнадають покупцеві можливість звернутися за сприянням до продавця, розраховуючись з ним за покупку. В цьому випадку накладні витрати дещо вищі. Третім видом торгівлі за показниками обсягу послуг є роздрібні підприємства з обмеженим обслуговуванням.Вони пропонують покупцям продаж у кредит, у них різноманітніший вибір товарів, поглиблене інформаційне забезпечення, гарантія обсягу товарів. Широке розмаїття послуг, торгівлю модними товарами, виробами особливого попиту забезпечують роздрібні торгові підприємства з повним обслуговуванням.

Роздрібну торгівлю можна класифікувати за структурою товарного асортименту,його широтою та насиченістю.Виділяють: спеціалізовані магазини, універмаги, універсами широкого профілю, магазини товарів повсякденного попиту.

Магазин товарів повсякденного попиту або черговий магазин — це зручно розташований магазин з обмеженим асортиментом найбільш ходових товарів, невеликий, з подовженим часом роботи.

Універсами (супермаркети) — це порівняно велике підприємство самообслуговування з низьким рівнем витрат, невисокою мірою питомої прибутковості, великим обсягом продажу.

Супермагазин — диверсифікований супермаркет, в якому продається широкий асортимент харчових та нехарчових товарів. У них можуть пропонуватися такі послуги, як хімчистка, ремонт взуття, пральня, інкасування чеків, оплата рахунків, недорогі кафе.

Торговельні комплекси включають універсам, магазини знижених цін, роздрібний склад-магазин.

Спеціалізовані магазини концентруються на продажу якоїсь однієї товарної групи (побутова електроніка, спорттовари, одяг).

Магазини різноманітного асортименту торгують широким набором товарів за низькими та середніми цінами (канцелярське приладдя, нескладні побутові вироби, іграшки, посуд, подарунки).

Універмаги пропонують кілька асортиментних груп товарів, якими займаються спеціальні відділи на чолі зі своїми закупівельниками і торговцями.

До роздрібних підприємств послуг належать готелі, мотелі, лікарні, кінотеатри, ресторани, хімчистки, ремонтні служби тощо.

Класифікацію роздрібних магазинів можна провести й за принципом впровадження цінової політики. Особливості магазинів за нижчими цінами такі: 1) торгівля проводиться за цінами нижчими, ніж в установах з високими націнками і невеликим оборотом запасів; 2) акцент робиться на марочних товарах загальнонаціонального розповсюдження, але це зовсім не означає, що за зниженими цінами продаються товари низької якості; 3) вводиться Іамообслуговування при мінімумі зручностей; 4) крамниця розташована в районі з невисоким рівнем орендної плати, приваблюючи покупців, що живуть у порівняно віддалених місцях; 5) крамниця «має просте функціональне торгове обладнання.

Склад-магазин — це торговельне підприємство, яке відзначається: 1) широким марочним вибором великих обсягів товару; 2) низькими цінами; 3) можливістю негайно одержати покупку; ; 4) порівняно високими витратами на підтримку товарно-матеріальних запасів; 5) великими видатками на стимулювання збуту, аби зацікавити достатню кількість клієнтів.

Виставки-каталоги товарів орієнтуються: на пропозиції марочних виробів загальнонаціонального розповсюдження в товарних категоріях, не пов'язаних з модою; на наймання торгових приміщень в районах з низькою орендною оплатою; на скорочену втроє чисельність торговельного апарату; на торгівлю передусім за готівку; на зведення до мінімуму крадіжок, бо товар подається в каталогах-вітринах (продаються, як правило, ювелірні вироби, механічний інструмент, фото- і кінотовари).

Висока вартість видання каталогів вимагає розумного фінансування заходів, через які виявляються особи та установи, що дають фірмі найбільшу віддачу.

Важливу професійну допомогу в справі підготовки та розповсюдження каталогів промислових фірм надає спеціалізована американська фірма «Світе каталог сервіс». Тут працює персонал з великим досвідом підготовки і видання каталогів. Фірма взяла на себе й розсилку готових каталогів службовцям фірм та установ в окремих галузях. Каталоги надсилають не просто на адресу фірм, а на ім'я певних службовців, вказуючи прізвища і посаду.

Позамагазинна роздрібна торгівлямає кілька різновидів. Серед них — торгові автомати. Використання їх має такі особливості: усуває потребу в торговельному персоналі; забезпечує споживачеві зручності цілодобового продажу та самообслуговування; скорочує можливості придбання пошкоджених товарів; вимагає інтенсивного обслуговування; вартість товарів завжди вища за звичайну. Торгівля на рознос діє за принципом «у кожні двері», в кожну установу. Влаштовуються також зустрічі вдома. Служба замовлень зі знижкою імпонує відокремленим групам клієнтів — робітникам і службовцям великих компаній, організацій.

Серед засобів, які додатково підсилюють збут, назвемо і систему купонів та різних премій для покупців, яка нині широко застосовується в багатьох країнах. Купон — це документ, що надає право купити товар за зниженою ціною або одержати його безкоштовно. У деяких випадках таку знижку отримує сам покупець, в іншому разі вона припадає власнику виграшного купона (фірми проводять спеціальні тиражі, щоб виявити таких щасливців).

Роздрібна торгівля із замовленням товарів поштою або по телефону. Будь-яка діяльність, що стосується збуту з використанням поштових каналів («директ мейл», прямий маркетинг). Популярність такого засобу торгівлі викликана прагненням заощадити час і кошти на поїздки до магазинів, замовляти товар у вихідні дні та вночі.

Щодо концентрації магазинівіснує така класифікація: 1) центральний діловий район; 2) регіональний торговий центр; 3) районний торговий центр; 4) торговий центр мікрорайону. Мотиви, Е за якими роздрібний торговець повинен приймати рішення для р ефективного функціонування, такі: вибір цільового ринку; товар-г ний асортимент, комплекс послуг, атмосфера у магазині; цінова .політика; методи стимулювання; місце розташування підприємства.

Так, передпродажні послуги передбачають: приймання замовлень та (або) відправку покупок поштою; впровадження реклами; обладнання вітрин, установку експозицій усередині магазинів; зручні години роботи; приймання старих товарів тощо. Післяпродажні послуги пов'язані з доставкою покупок, звичайною та подарунковою упаковкою, припасуванням товару, поверненням та доставкою товару з післяоплатою. Додаткові послуги включають інкасацію чеків, надання довідок, безкоштовні автостоянки, послуги по ремонту, оформлення інтер'єрів, кредит, догляд за дітьми.

На розвиток роздрібної торгівлі впливає багато факторів. Серед них — демографія, стиль життя, конкуренція, витрати, науково-технічний розвиток. У будь-якому випадку фірма може розраховувати на успіх, якщо в неї склалися сприятливі взаємини з постачальниками, роздрібними та оптовими торговцями.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація видів підприємств оптової торгівлі.	\|	Комплекс маркетингових комунікацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.