Орієнтовна форма конспекту з історії України

№ п\п	Ключові терміни і поняття	Зміст історичної події	Цитата
1.	Нова економічна політика (НЕП)	§ Продподаток § Вільна торгівля спочатку в межах місцевого товарообігу § Грошова реформа 1924 р. /золотий червінець/ § Ринок вільнонайманої праці § Денаціоналізація дрібної і середньої промисловості § Децентралізація. Госпрозрахунок. Економічні методи управління § Відносне пом’якшення репресивної системи

Обсяг конспекту залежить від рівня підготовленості студента, характеру і складності літературного джерела. Однак багатослівні, великі за обсягом конспекти, як правило, свідчать про недосвідченість студента, недостатню осмисленість його роботи.

Виконаний із дотриманням головних вимог конспект сприяє засвоєнню знань, є неоціненною підмогою в підготовці до іспитів, у майбутній практичній діяльності[1]. Шкала оцінювання складання конспекту історичних першоджерел – від 1 до 5 балів; розділів підручників та навчальних посібників – від 1 до 2 балів.

Отже, дбаючи про засвоєння всього теоретичного змісту праці, її місця в історії розвитку історичної теорії, починати роботу над нею слід з орієнтовного читання, роблячи помітки найважливіших місць тексту (якщо це своя книга) або короткі виписки на закладках (якщо книга бібліотечна). Це дасть змогу не тільки зрозуміти, а й засвоїти її загальний зміст і внутрішню структуру, суттєво полегшить подальшу роботу над нею.

Роботу над рефератом з історії України доцільно починати з добору літератури з проблеми. Частково цю літературу наведено у робочій навчальній програмі з курсу «історія України». Студент за допомогою викладача здійснює пошук необхідних джерел та наукових видань. При цьому варто залишити поза увагою застарілі та популярні видання.

Ознайомившись на основі підібраної літератури зі змістом проблеми, студент повинен скласти складний план реферату, а після його узгодження з викладачем починає роботу над текстом. У вступній частині слід визначити актуальність теми, її практичне значення, ступінь висвітлення в історичній літературі. Якщо проблема виявилась дискусійною, слід розкрити сутність наукової дискусії, висловити й обґрунтувати своє бачення проблеми. При розкритті теми обов‘язкове посилання на джерела. Там, де це доречно, слід встановити зв‘язок із сучасними проблемами розвитку українського суспільства.

Критеріями оцінки реферату є рівень підбору джерельної бази, ступінь розкриття теми, науковість висновків, зв‘язок з сучасністю[2]. Реферат оцінюється за шкалою від 1 до 10 балів включно.

Науково-дослідна робота з історії України виконується в межах самостійного опрацювання матеріалу курсу і є одним із видів індивідуальної роботи студентів. Тематика науково-дослідних робіт, що охоплює актуальні проблеми вітчизняної історичної науки, затверджується на засіданні кафедри на початку навчального року і пропонується студентам і курсантам – членам студентського наукового товариства.

За студентами закріплюються наукові керівники, що здійснюють керівництво науково-дослідною роботою (проводять консультації, рекомендують спеціальну наукову літературу, допомагають при складанні робочого плану дослідження тощо). Результати науково-дослідної роботи студентів оприлюднюються на конференціях різних рівнів (кафедральних, академічних, поза межами академії тощо).

Критеріями оцінки наукових робіт з історії України виступають актуальність теми, рівень її розкриття та оволодіння методологією наукового дослідження, використання джерельної бази та аналіз стану історіографічного дослідження проблеми, науковість та ґрунтовність висновків, зв‘язок із сучасністю, оприлюднення результатів дослідження на наукових конференціях. Науково-дослідна робота студентів і курсантів оцінюється за шкалою від 10 до 25 балів.

З метою кращого засвоєння учбового матеріалу, а також формування основ теоретичного історичного мислення студентам пропонується при опрацюванні окремих розділів і тем з курсу складати словник історичних термінів та понять. Перевірка даного виду самостійної роботи проводиться під час семінарських занять у вигляді словникового диктанту і оцінюється відповідною кількістю балів.

Зразок оформлення словника історичних термінів і понять

Колективізація –політика КПРС, яка полягала в переході від роздроблених селянських господарств до великих колективних господарств (колгоспів), причому в ході цього переходу відбувалося відчуження безпосередніх виробників як від засобів виробництва, так і від кінцевого продукту їхньої праці.

Насамкінець, слід зазначити, що використання відведеного на самостійну роботу часу є справою творчою. Добре, коли студент у процесі роботи виробляє власний стиль, взявши в його основу наукову організацію праці. Економії часу також сприяють знання студентами основ комп’ютерної грамотності, бібліографії, система забезпечення обов’язковою літературою, вміння працювати з нею.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
П О Я С Н Ю В А Л Ь Н А З А П И С К А	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.