Розвиток сімейно-шлюбного законодавства в Радянській Україні (1917 – кінець 30-х р.р.).
Державне управління доби Гетьманату П. Скоропадського.
Українська держава гетьмана Скоропадського базувалась на переплетінні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Таке поєднання повинно було сприяти підвищенню рівня керованості державою, що відповідало інтересам суспільства. Для реалізації політичної програми Павло Скоропадський насамперед реформував механізм держави. Він зазначав, що спочатку і —не думав про відновлення в Україні гетьманства, а тільки про дуже коротку
диктатуру, на час поки вдасться сформувати більш помірковану владу. Декларована Скоропадським ідея сильної влади заради політичних і соціальних реформ утілилась у затверджених ним же 29 квітня 1918 р. —Законах про тимчасовий державний устрій України“. Уся державна влада була сконцентрована в органах державного
управління. Теорія розподілу влади на законодавчу, виконавчу й судову не застосовувалася Специфічною рисою моделі державного управління Української держави було домінування гетьмана над іншими державними організаціями. У першому розділі —Про гетьманську владу“ —Законів про тимчасовий державний устрій України“ закріплені виключні повноваження гетьмана на: верховне
управління всією Українською Державою; ствердження законів, їх санкціонування, без якого жоден акт не мав сили; призначення голови уряду; затвердження за поданням голови Ради Міністрів членів її кабінету; скасування кабінету міністрів у повному його складі; призначення на посади і звільнення інших урядовців у разі, коли для останніх законом не встановлено іншого порядку; вище керівництво міжнародними зносинами Української Держави; право вважатися верховним воєводою української армії і флоту; оголошення окремих районів на військовому, осадному або виключному становищі; помилування засуджених, пом‘якшення кари або повне прощення злочинних дій із звільненням від кримінального переслідування і суду; складення казенних взимок; дарування милості в особливих випадках, коли цим не порушуються нічиї охоронювані законом інтереси і громадянські права
Основи шлюбно-сімейного права були започатковані декретами РНК УРСР у 1919р.»про цивільний шлюб та про введення книг актів громадянського стану» і «про розлучення».законним визнавався тільки громадянський шлюб(зареєстрований).церковний шлюб не мав правових наслідків.скасовувались обмеження такі як різниця у віросповідуванні,обов’язковість дозволу батьків.проголошувалась свобода розлучень : шлюб розривався на прохання хоча б однієї з сторін. Умови громадянської вйни не дозволили ввести кодекс у дію.