Культура Київської Русі

Політичний устрій і соціально-класова структура Київської Русі.

Соціально- економічний розвиток Київської Русі

Основою економіки Київської Русі було землеробство: пшениця, жито, ячмінь, овес, лук, часник, капуста, сади. Важлива галузь господарства - скотарство, воно виконувало 3 завдання:

- забезпечувало населення м'ясом і молоком

- сировина для виготовлення одягу й взуття

- забезпечувало робочою худобою

Жителі Русі займалися полюванням, рибальством, бджільництвом. Високого рівня розвитку досяглося ремесло. У Київській Русі налічувалося 60 ремісничих спеціальностей. Розвивалася зовнішня й внутрішня торгівля. Вона вимагала створення й удосконалювання грошової системи. Спочатку грошовою одиницею виступала Куна, тобто хутро куниці. Потім металева монета - гривня ( злиток срібла-195г.).

Політичний лад представляв комбінацію трьох почав: аристократичного, монархічного, демократичного. Монархічний початок був представлений князем. У його руках зосереджувала законодавча, виконавча, судова, військова влада. Аристократичний початок був презентовано Боярською думою - дорадчий орган. Дума давала ради князеві по керуванню державою. Демократичний початок був презентовано народними зборами - віче. Воно скликалося князем або городянами, коли виникала необхідність обговорити такі питання, як: військові походи; підписання договору; спадщина престолу. У такий спосіб лад Київської Русі був монархічним, але влада монарха була не абсолютної, вона обмежувалася Боярською думою й віче.

Київська Русь досяглася високого рівня культури. На її розвиток величезний вплив виявив прийняття християнства. Воно прилучило Русь до досягнень Візантійської цивілізації. Як атрибути християнства з Візантії в Київську Русь були принесені школи й писемність. Перша школа в Х1 столітті. При храмах і монастирях створювалися бібліотеки. Перша бібліотека - бібліотека при Софійськім соборі, вона нараховувала 950 томів. При Києво-Печерськім монастирі, на базі монастирських бібліотек, розвернулося літописанні.

Архітектура. Серед пам'ятників треба відзначити "Золоті ворота" у Києві (головний урочистий в'їзд у Київ). Перлиною давньоруської архітектури є Софійський собор у Києві (головний храм у державі, церковний центр Русі). Успенський собор Печерського монастиря - зразок найстаршого храму в прадавніх містах.

Література. Найбільш видатним історичним добутком є "Повість минулих літ". Вона створена ченцем Киево -Печерського монастиря- Нестором 1113г. Також ранній художньо-публіцистичний добуток "Слово про закон і благодаті" -ИлларионаИлариона. Великий добуток літератури- "Повчання дітям"- В. Мономаха. Шедевром давньоруської літератури є "Слово про полицю Игореве"

Живопис. Давньоруський живопис і малюнки дійшли до нас у вигляді фресок, ікон, книжкових мініатюр, мозаїки.

Музичне мистецтво. Народ любив пісні, танці, відіграти на сопілках, гуслях, бубнах, хоровий спів, обрядові пісні і т.д. Складовою частиною давньоруської культури була усна народна творчість. У ньому відбивалися важливі історичні події, прославлялися захисники вітчизни. Улюбленими героями були воїни-богатирі. Культура Київської Русі з'явилася коштовним внеском у скарбницю світової культури.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого	\|	Брестська церковна унія і її наслідку для українського народу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.