Основні напрямки діяльності князя Ярослава Мудрого

Після смерті Мстислава в 1036 г. повновладним правителем усієї Київської Русі став Ярослав. Ярославу належить честь розгрому печенігів, більш ста років, що терзали російську землю. В 1036 г. печеніги обступили Київ, і князь дав генеральну битву ворогу. Завершилася вона перемогою російської дружини. У ході боротьби з печенежскими ханами Ярослав зміцнював південні границі Русі.

Усунення зовнішньої небезпеки дозволило зосередитися на внутрішніх проблемах. Їм було багато зроблене для увердження Києва в якості політичного центру країни. Однієї з найбільших заслуг вважається створення першого зводу законів (кодексу) за назвою Російська Правда. Документ зафіксував зміни, що відбувся в суспільстві. Під захист було поставлено життя й здоров'я людини Замість кревної помсти вводилася грошова компенсація. У цьому своді законів була зафіксована соціальна нерівність: за вбивство селянина платилося 6, а за князівського дружинника - 80 гривень. Російська Правда діяла аж до Хvв. З іменем Ярослава зв'язаний і небачений розквіт давньоруської культури й наукових знань. Його можна назвати засновником ученості на Русі. На Русі поширювались церковні книги, а також трактати по історії, філософії, праву, природничим наукам. Книжкові майстерні були створені в Києві й інших містах: Новгороді, Чернігову, Полоцьку.

У багатьох містах при Ярославу зводилися храми. НА честь перемоги над печенігами Ярослав наказав побудувати за зразком храму св. Софії в Константинополі в Києві в 1037 г. Софійський собор. В 1051 г. ченці Антоній і Теодозії заснували на схилах Дніпра православний Печерський монастир. Усього в Києві тоді налічувалося 40 церков. Посилення Київської Русі позначилося й на росту її авторитету в середньовічному світі. Могутність держави була визнана всією Європою. Це, у свою чергу, відбилося на династичних зв'язках будинку Ярослава із правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські прізвища Заходу. Не випадково самого Ярослава Мудрого називали "тестем Європи". Його дружиною була дочка шведського короля Ингигерда (Ірина). Три дочки Ярослава стали королевами: Ганна - французької, Єлизавета - норвезької, Настасія - угорської. Сестра Ярослава Добронега була віддана заміж за польського князя Казимира, що забезпечило Русі на довгі роки безпека західного рубежу. Один із синів Ярослава Святослав одружився на дочці саксонського графа, Изяслав -на родичці імператора Генріха III. Проводячи дружню політику у відношенні могутньої Німецької імперії, Ярослав мав намір використовувати цю козирну карту у відносинах, що погіршувалися, з Візантією.

Ярослав дожив до похилого віку, що було рідким явищем у суворі середньовічні часи. Він умер у зеніті могутності у віці 76 років. Ім'я Ярослава почитали на Русі протягом наступних сторіч. А сьогодні його портрет поміщений на одній з банкнот національної грошової одиниці України - гривни.

У роки правління Володимира і Ярослава Мудрого Київська Русь досяглася найвищої крапки свого економічного росту й політичної могутності. Це була епоха розквіту Київської Русі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прийняття християнства на Русі і його значення	\|	Культура Київської Русі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.