• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Питання 1.

План

Тема І. Предмет філософії та її формування

Планами семінарських занять.

Плани лекцій є водночас

Для самостійного опрацювання

і перелік питань до них.

Екзаменаційні білети та завдання модульної контрольної роботи будуть майже ідентичними (у модульній контрольній не буде лише питань з теми «Соціальна філософія»).

Екзаменаційний білет і варіант модульної контрольної роботи матимуть таку структуру:

· 2 «прості» питання

· 2 питання підвищеної складності

· 1 питання з української філософської думки

Які саме питання виносяться на чергове заняття з індивідуальної роботи, студентам має повідомляти Н.Ю.Олійник.

Примітка: у конспектах лекцій там, де розглядаються особливо складні питання, вказано сторінки навч. посібника «Предмет і проблематика філософії», де можна знайти розширене пояснення.

Тексти в рамках – це конспекти творів філософів, ідеї яких представлені у відповідному розділі.

1. Філософія та світогляд. Історичні типи світогляду. Структурні елементи системи філософського знання.

2. Філософські ідеї Давнього Сходу.

3. Філософія Давньої Греції.

Увагу слід зосередити на двох підходах до розуміння предмету філософії:

* філософія — мистецтво жити;

* філософія — теоретично виражений світогляд.

Потрібно показати як принципову різницю цих світоглядів, так і їх зв’язок.

Пояснюючи етимологію поняття “філософія”, постарайтеся пояснити відмінність мудрості від розуму. Знайдіть приклади, які підкреслюють цю відмінність. Це допоможе розкрити зміст означення софійне знання.

На цій основі потрібно розкрити місце філософії в системі знань, якими володіє людство. Не упускаючи зв’язку філософії з конкретними науками, наголосіть на тих моментах, які виводять філософію за рамки наукового знання:

Кожна наука має своїм предметом обмежену ділянку дійсності – філософія ж своїм предметом має загальні закони буття усього сущого – її предмет – усезагальні зв’язки всього з усім.

Кожна наука шукає причини певних явищ – філософія ж своїм предметом має причини цих причин –це знанняпро граничні засади буття.

Кожна наука прагне відкинути суб’єктивне ставлення дослідника до свого предмету – філософія ж своїм предметом якраз і має в першу чергу ціннісне ставлення людини до речей, якщо питання науки: «що це?» то питання філософії: «яку значущість воно має для людини?»

Кожна наука рухається вперед шляхом накопичення раз назавжди доведених істин – філософія ж взагалі не має таких раз назавжди доведених істин. Вона рухається вперед шляхом накопичення все нових відповідей на вічні проблеми людського буття.

Як висновок попереднього викладу обґрунтуйте остаточне визначення предмету філософії. Треба пояснити, що таке світогляд, які його складові елементи, чому ми характеризуємо філософію не як науку, а як форму світогляду. Слід показати, що історичні типи світогляду — це етапи зрілості, які проходить свідомість людства у своєму історичному розвитку.

Розкриваючи зміст міфологічного світогляду, потрібно уникнути розповсюдженої помилки, яка полягає в трактуванні його як фантазій, якими архаїчна людина намагалася боротися зі своїм страхом перед невідомістю. Зосередьте увагу на тій реальності, відображенням якої є міфологія, зокрема поясніть, яким чином міфологічний світогляд виконує функцію соціальної регуляції поведінки людей. Розкрити специфіку релігійного світогляду найкраще вдасться через презентацію тих соціальних реалій, які вперше були усвідомлені людством саме у формі релігійних вірувань. Пояснюючи відмінність філософії від попередніх типів світогляду, охарактеризуйте суть переходу від образного та символічного світосприйняття до абстрактно-понятійного, від опори на віру до логічно-доказового осмислення світу.

Кожній галузі філософського знання, яку ми аналізуємо сьогодні лише в найзагальніших рисах, в майбутньому будуть присвячені окремі розділи курсу філософії. Тому при розкритті цього питання достатньо виділити коло головних проблем кожного структурного елементу системи філософського знання та зв’язки між цими елементами. Функції філософії безпосередньо випливають із її структурних елементів. По суті розкрити функції філософії в житті людини та суспільства — це значить пояснити, як відповідає та чи інша її галузь на питання, які вона досліджує. Цей зв’язок між структурними елементами та функціями закріплений в термінології. Виділяють такі функції філософії: онтологічна, гносеологічна, аксіологічна, методологічна (цю функцію забезпечує розділ філософського знання, який в лекції був названий праксеологією).

Зміст цих функцій висвітлений у книзі “Філософія: предмет, історія, проблеми”. Лекція І. - Ст. 17-31.

Питання 2.

У кожній з трьох філософських систем Стародавнього світу потрібно виділити спільні риси філософського світогляду, що формується:

· одухотворення людського буття;

· відкриття розуму та особистості;

· боротьба раціональності та раціонально перевіреного досвіду проти міфу;

· перші спроби людини знайти опору в самій собі.

Розглядаючи філософію Стародавнього Сходу, треба зосередити увагу на специфічних рисах східної філософії, які відрізняють її від західного способу мислення. В індійській філософії це прагнення втекти від світу, розчинити індивідуальну людську душу в світовому духові, деперсоналізувати її, не задовольняти потреби людини, а звести їх до мінімуму. У філософії Китаю це прагнення пристосуватися до світового порядку, гармонійно вписати життя людини в споконвічний хід буття.

Філософські ідеї Індії, як і кожної культури, своїми витоками сягають міфологічного та релігійного світосприйняття. Джерелом давньоіндійської філософії є ведична література. Ведична література формувалась близько 900 років (1500 – 600 рр. до н. е.). Власне філософські ідеї формуються в так званому епічному періоді (600 – 200 рр. до н. е.). Вони вкорінені у ведичну збірку «Упанішади»(VІІІ – VІ ст. д. н. е.), а на їх основі формуються філософські системи – даршани. До основних філософських шкіл належать: міманса, йога, ньяя, санкх'я, веданта, санкья, буддизм, джайнізм.

Основна світоглядна ідея індійського мислення, яку виражають системи філософії – це переконання, що життя нерозривно пов’язане зі стражданням. Це переконання є вихідним у релігійній філософії буддизму (засновник – історична постать, принц Ґаутама-Будда, VI ст. до н. е.). Причина страждань – природа людських бажань. Вихід з цього: вироблення такої поведінки, яка усуває страждання.

Основа світу – світовий дух Брахман, який все утримує, у людині він присутній як Атман (індивідуальна душа). Життя людини – це нескінчений ланцюг перероджень – Сансара, що підпорядкований закону відплати – Карми: кожне нове народження залежить від того наскільки попереднє життя узгоджувалося з моральними законами. Це визначає у котрій з каст проходитиме життя людини: як брахман (служителі культу), кшатрія (воїни та владці), вайш'я (землероби, ремісники, торговці) чи шудря (найнижча каста), або ж тварина. Якщо душа успішно пройде весь шлях від шудрі до брахмана, це зрештою приведе до нірвани – людина позбувається страждань, ланцюг сансара переривається. Атман зливається зі світовим духом Брахманом - цей стан повного знечулення і позбавлення власного Я, злиття з усім, втрата персонального існування, і є нірвана.

Давньокитайська культура. Її джерела, включаючи й специфіку філософського мислення, так само як і в Індії, сягають міфологічного світогляду. У ньому природа сприймається одуховленою, всі речі навіть будь-яке місце, мають своїх духів-демонів. Душі померлих продовжують існувати в інших формах. Їхнє вшанування породило стійкий культ предків, що стало традицією й існує в Китаї донині.

Згідно з китайським світосприйняттям, існують дві протилежно спрямовані сили: небесна (активна, чоловічий початок) – ян і земна (пасивна, жіночий початок) – інь. Основним джерелом духовної культури є «Книги китайської освіченості», вони написані в І тис. д. н. е. Це “Книга змін”, “Книга пісень”, “Книга порядку”, “Книга гір і морів”, “Книга весни і осені”. До основних філософських шкіл, насамперед, належать: конфуціанство, даосизм, легізм.

Читайте також:

1. IV. Питання самоконтролю.
2. V. Питання для самоконтолю
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
6. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
7. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
8. Бесіда за запитаннями.
9. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
10. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
11. Висновок з 1 питання
12. Відповідаючи на питання, будьте впевнені в своїй перемозі і все у вас вийде.

Переглядів: 636