Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності

Планування випуску продукції

Алгоритм розрахунку виробничої програми (плану виробництва продукції) у спрощеному виді може бути зведений до наступних процедур.

1. Аналіз портфелю замовлень. Вибираються представники продукції, що займають найбільшу питому вагу в портфелі замовлень. Для цього асортименти продукції класифікується по типорозмірах і в кожному параметричному ряді вибирається модель, що має найбільший обсяг продажів (виріб-представник).

2. Перерахунок асортименту портфеля замовлень на один вид продукції (представника). Коефіцієнт перерахування визначається шляхом розподілу трудомісткості кожного типорозміру продукції на трудомісткість обраного представника. Далі кількість виробів, передбачена планом продажів, множиться на коефіцієнт перерахування. Результати підсумовують, отримана сума являє собою проект виробничої програми підприємства. При цьому план продажу повинен бути скоректований на величину зміни залишків готової продукції, планованих на кінець року. Із цією метою складається план зміни залишків нереалізованої продукції на кінець планового року.


3.Аналіз використання середньорічної еиробничої потужності у
зеітному періоді.
У процесі аналізу визначають досягнутий рівень
використання виробничої потужності, ступінь прогресивності застосовуваної
техніки й технології; ступінь використання устаткування й виробничих
приміщень; досягнутий рівень організації виробництва й праці на підприємстві.

визначають відношенням фактичного або планового річного випуску продукції до фактичної або планової середньорічної потужності даного року, включаючи потужність, займану в період підготовки виробництва нової продукції.

При аналізі досягнутого рівня використання потужностей визначають коефіцієнти змінності роботи устаткування, ступінь використання внутрішньозмінного фонду часу, наявність зайвого й невстановленого устаткування, причини недовикористання устаткування.

4. Плануеання збільшення коефіцієнта використання виробничої
потужності е планоеаному періоді
, що може бути досягнуте за рахунок
реалізації виявлених у п.З внутрівиробничих резервів, без додаткового введения
постійних факторів виробництва.

Внутрівиробничі резерви покращення використання діючих виробничих потужностей підрозділяють на екстенсивні й інтенсивні.

До екстенсивного відносять резерви збільшення корисного часу роботи устаткування в межах режимного фонду (скорочення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв устаткування, тривалості планових ремонтів).

Інтенсивні фактори включають заходи щодо збільшення повного завантаження устаткування на одиницю часу.

Коефіцієнт використання виробничої потужності в плановому періоді

визначають за формулой:

kвп..пл= kвп.зв ∙ J, (4.11)

де kвп.зв - коефіцієнт використання виробничої потужності у звітному періоді;

J - індекс росту коефіцієнта використання потужності в плановому періоді.

5. Визначають можлиеий еипуск продукції на основі діючих
виробничих потужностей. Є два методи вирішення цього завдання. На
попередніх стадіях формування виробничої програми можливий випуск
продукції з діючих виробничих потужностей визначають шляхом добутку їх
величини на плановий коефіцієнт використання середньорічної потужності.

Виробничу потужність варто розраховувати в розрізі виробів-представників у натуральних і вартісних одиницях.

Приріст еиробничої потужності визначають на основі проведених заходів у звітному році й намічуваних у плановому періоді за агрегатами, дільницями і цехами, за якими визначають виробнича потужність підприємства. При цьому в плани й звіти не включають заходи, що пов'язані з досягненням проектної потужності об'єктів, які перебувають у стадії освоения проектної потужності. У розрахунку виробничої потужності враховується також її зменшення у звітному й плановому періодах.


Середньорічна потужність підприємства є основою для розрахунку плану виробництва продукції. Одночасно з розрахунком виробничої потужності в натуральних одиницях вона визначається й у вартісних одиницях як за видами продукції, так і за товарною (валовою) продукцієй в зіставлених цінах по підприємству в цілому.

6. Проект виробничої програми дорівнює виробничій потужності за кожним виробом-представником. Якщо проект виробничої програми не забезпечує повного завантаження виробничих потужностей, необхідно шукати додаткові можливості збільшення обсягу продажу і довантаження виробничих потужностей.

Якщо план продажу перевищує виробничу потужність, то з метою збереження покупців і клієнтів необхідно провести комплекс заходів щодо розшивки вузьких місць і збільшенню виробничої потужності або по розміщенню частини замовлень на інших підприємствах.

З метою більш повного зв'язування проекту виробничої програми й виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. У ньому відображають вхідну, вихідну й середньорічну потужність, а також введення й вибуття потужностей.

Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець планованого року розраховують шляхом підсумку потужності на початок року і її приросту (за винятком вибуття).

Розрахунок балансу виробничих потужностей проводять для кожного виду профілюючої продукції за такою структурой.

Розділ 1. Потужність на початок планового періоду:

1) найменування продукції;

2) одиниця виміру;

3) код продукції;

4) потужність по проекту або розрахунку;

5) потужність на кінець базисного року.

Розділ 2. Збільшення потужності в планованому році:

 

1) приріст потужності, усього;

2) у тому числі за рахунок:

а) запровадження в дію нових і розширення діючих;

б) реконструкції;

в) переозброєння й організаційно-технічних заходів; з них:

- за рахунок зміни режиму роботи, збільшення змінності годин роботи;

- за рахунок зміни номенклатури продукції й зменшення трудомісткості;

г) одержання в лізинг, оренду від інших господарюючих суб'єктів,
Розділ 3. Зменшення потужності в планованому році:

1) вибуття потужності, усього;

2) у тому числі за рахунок:

а) зміни номенклатури продукції або збільшення трудомісткості;

б) зміни режиму роботи, зменшення змінності, годин роботи;

 


в) вибуття внаслідок старості, вичерпання запасів;

г) передачі в лізинг, оренду іншим господарюючим суб'єктам.
Розділ 4. Потужність на кінець планованого періоду:

1) потужність на кінець року;

2) середньорічна потужність у планованому році;

3) випуск продукції або кількість сировини у планованому році;

4) коефіцієнт використання середньорічної потужності в планованому році. 7. Економічна оцінка проекту плану виробництва. Відомо, що із

зміною обсягу виробництва й реалізації продукції змінюються сукупні витрати підприємства, доход і прибуток. При невеликих обсягах випуску витрати перевищують величину доходу й підприємство, як правило, зазнає збитків. У міру збільшення обсягів виробництва ріст сукупних витрат починає відставати від росту сукупного доходу й різниця між доходом і витратами (прибуток), стає позитивною величиною. Потім тенденція змінюється.

Нульове значення прибутку досягається при обсягу виробництва, у якому сукупні витрати й сукупний дохід від реалізації продукції рівні. Такий обсяг виробництва називаються критичним. Обсяг випуску продукції, що перевищує критичний обсяг, дозволяє підприємству діставати прибуток від реалізації продукції, а випуск продукції, який не досягає критичного обсягу – приносить збиток. У практиці планування ці обсяги виробництва одержали назву «точокбеззбитковості».

Ефективність прийнятого плану оцінюють також шляхом визначення фондовіддачі (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондоємності (зворотний показник фондовіддачі), рентабельності (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних коштів), питомих вкладень на одну гривну приросту продукції.

На зміну рівня фондовіддачі впливає ряд факторів. Аналізу підлягають найбільш важливі з них: зміна фондовіддачі активної частини фондів; зміна частки активної частини фондів у загальній їхній сумі.

Щоб розрахувати вплив зміни фондовіддачі на збільшення випуску продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих фондів (ОВФ) за рахунок кожного фактору помножити на фактичну середньорічну вартість ОВФ.

З метою більш глибокої оцінки виробничої програми можна аналізувати зміну фондовіддачі активної частини фондів залежно від таких факторів: зміни структури устаткування, зміни часу роботи устаткування, зміни продуктивності й інтенсивності роботи устаткування в планованому періоді.

Ефективність виробничої програми характеризують рентабельність продукції, рентабельність продажу, рентабельність капіталу.

Рентабельність продукції (Рп) (окупність витрат) розраховується шляхом відношення валового (Пв) або чистого прибутку (Пч) до суми витрат по реалізованій або товарній продукції (Т):


, або (4.12)

Рентабельність продажу розраховують відношенням розподілу прибутку від реалізації продукції і суми отриманого виторгу (Вр):

, або (4.13)

Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням прибутку до середньорічної вартості основного й оборотного виробничого капіталу.

Рівень рентабельності виробничої діяльності залежить від трьох основних факторів:

1) зміни структури виробничої програми планового року в порівнянні зі звітним;

2) зміни собівартості;

3) цін реалізації. У процесі аналізу необхідно виявити вплив на рівень рентабельності

перерахованих факторів.

Після всебічного аналізу проект виробничої програми затверджують й доводять до структурних підрозділів підприємства. Структурні підрозділи на основі виробничої програми підприємства розробляють плани виробництва цехів, корпусів, дільниць і інших підрозділів, після чого оцінюють свою готовність до виконання виробничої програми. З цією метою по кожному робочому місцю проводять розрахунок завантаження устаткування .


Читайте також:

  1. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
  2. А середній коефіцієнт росту в такому випадку визначається як
  3. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  4. А. Фінансові коефіцієнти
  5. А. Фінансові коефіцієнти
  6. Активна та повна потужності
  7. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  8. Аналіз використання капіталу.
  9. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  10. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  11. Аналіз використання обладнання.
  12. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання




Переглядів: 2445

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оптимізація виробничої програми | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.