• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність, види, форми, джерела фінансування капітальних вкладень

Виробничий метод.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації здійснюється на підставі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиниця виробленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах тощо).

Місячна сума амортизації визначається виходячи з фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації:

А = Оф х ВстА

де Оф – фактичний місячний обсяг випуску продукції;

ВстА – виробнича ставка амортизації.

Виробнича ставка амортизації обчислюється як співвідношення амортизованої вартості об’єкта основних засобів і передбачуваного обсягу продукції (робіт, послуг) за весь термін корисного використання такого об’єкту основних засобів:

ВстА = (Пв – Лв) / Ов

Ов – розрахунковий (плановий) обсяг випуску продукції.

Як вже зазначалось, амортизованою вартість об’єкта основних засобів є первісна вартість, зменшена на його ліквідаційну вартість.

Застосування виробничого методу нарахування амортизації має істотний недолік – у деяких випадках важко визначити виробіток окремих об’єктів основних засобів. Перевага: враховує ступінь завантаження основних фондів і обсяг виконаної роботи.

Капітальні вкладення представляють собою витрати на створення нових, розширення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До капітальних вкладень на підприємствах відносяться:

витрати на зведення будівель, споруд та інших об'єктів, включаючи будівельно-монтажні роботи, вартість обладнання та інвентарю, які входять до кошторисів будівництв;

витрати на придбання машин та обладнання, які не входять до кошторисів будівництва;

витрати на придбання транспортних засобів, обчислювальної техніки та ін.;

витрати на будівництво й обладнання житлових будинків, дитячих дошкільних установ, об'єктів культурно-побутового призначення та ін.

Також до складу капітальних витрат відносяться:

проектно-пошукові витрати;

витрати на відведення земельних ділянок та переселення у зв'язку з будівництвом;

витрати на технічний нагляд за будівництвом;

витрати на науково-дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво;

витрати на утримання керівництва підприємств, які будуються;

інші витрати, які не відносяться до монтажних та будівельних робіт, передбачені зведеним кошторисом на будівництво.

Основним видом витрат, які належать до капітальних вкладень у будівництві, відносяться будівельно-монтажні роботи. При цьому до складу будівельних робіт входять:

роботи по зведенню, розширенню та реконструкції постійних і тимчасових будівель та споруд, а також пов'язані з ними роботи з монтажу залізобетонних, металевих та інших будівельних конструкцій;

облаштування та розробка підкранових шляхів;

зведення зовнішніх і внутрішніх мереж водопостачання, каналізації, теплофікації, газифікації та енергопостачання;

пристрій основ, фундаментів і опорних конструкцій під обладнання;

озеленення та впорядкування території забудівлі; інші будівельні роботи.

До складу монтажних робіт відносяться:

збирання і встановлення технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного, насосно-компресорного й іншого обладнання на місці його постійної експлуатації;

пристрої підводок (води, повітря, пари) до обладнання;

ізоляція та фарбування обладнання та трубопроводів;

інші роботи.

Капітальні вкладення, залучені в створення та відновлення основних фондів, діляться за різними ознаками, а саме:

1) за призначенням на капітальні вкладення:

- виробничого призначення, до яких відносять витрати на об'єкти, що після завершення будівництва будуть функціонувати в сфері матеріального виробництва: у промисловості, сільському господарстві і заготівлях, водному і лісовому господарствах, на транспорті й у зв'язку, у будівництві, торгівлі і суспільному харчуванні, матеріально-технічному забезпеченні і збуті.

- невиробничого призначення, до яких відносять витрати на створення об'єктів житлового і комунального господарства, закладів охорони здоров'я, фізкультури, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, а також науково-дослідницьких та інших організацій, до в’язаних із розвитком науки (житлових будинків, гуртожитків, лазень, поліклінік, лікарень, шкіл, бібліотек, клубів, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, оздоровчих таборів для дітей та ін.).

2) у залежності від джерел фінансування капітальні вкладення бувають:

- державні - спрямовані на створення та відновлення основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти Державного бюджету, державних підприємств і організацій, а також місцевих бюджетів;

- державні централізовані - спрямовані на створення і відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету і бюджетних кредитів;

- недержавні - фінансуються за рахунок коштів суб’єктів господарювання з недержавними формами власності,

- а саме:

■ власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові на громадження та заощадження громадян, юридичних осіб і т.д.);

■ позикові фінансові кошти інвестора;

■ залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отримані від продажу
акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян, юридичних осіб);

■ безкоштовні і добродійні внески, пожертвування громадян, підприємств та організацій;

■ кошти іноземних інвесторів (іноземні інвестиції як прямі, так і портфельні, капітальні трансферти, кредити);

■ капітальні трансферти - інвестування капітальних вкладень шляхом
переказу іноземної валюти в Україну і передачі права володіння іноземними цінними паперами;

- змішані капітальні вкладення - спрямовані на створення і відновлення основних фондів, у загальному обсязі яких є частка державних коштів.

В умовах, що склалися в економіці, одним із заходів виходу з кризи повинна бути активізація процесу відновлення основних фондів виробничого призначення.

Розширення основних фондів виробничого призначення може здійснюватися за рахунок нового будівництва виробничих об'єктів, розширення, реконструкції та переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництваналежить будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі, що здійснюється на нових майданчиках з метою створення нової виробничої потужності.

Якщо будівництво підприємства або споруди намічено здійснювати чергами, то до нового будівництва відносяться перша і наступні черги до введення в дію всіх запроектованих потужностей для повного розвитку підприємства (споруди).

До нового будівництва належить також будівництво на новому майданчику підприємства такої ж або більшої потужності, замість підприємства, що ліквідується, подальшу експлуатацію якого з технічних і економічних причин визнано недоцільним, а також у зв'язку з необхідністю, викликаною виробничо-технологічними або санітарно-технічними вимогами.

До розширення діючих підприємств належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві (споруді), а також будівництво нових і розширення діючих окремих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на майданчиках, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

До розширення діючих підприємств належить також будівництво філій і виробництв, що входять до їх складу, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

До технічного переозброєння діючих підприємств належить комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним, а також для удосконалення загальнозаводського господарства і допоміжних служб.

Виділяють декілька видів структури капітальних вкладень, а саме галузеву і територіальну, технологічну і відтворювальну структуру.

Галузева структура капітальних вкладень характеризує розподіл їх за галузями народного господарства і промисловості.

Територіальна структура капітальних вкладень – це розподіл їх по окремих регіонах країни з підвищенням частки вкладень в райони, які є найбільш прибутковими.

Технологічна структура капітальних вкладень визначається співвідношенням між витратами на будівельно-монтажні роботи, обладнання та іншими капітальними вкладеннями, які включають витрати на проектно-дослідні та інші роботи.

Відтворювальна структура капітальних вкладень показує спрямованість їх на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств.

До нового будівництва відноситься будівництво підприємств, споруд, будівель на нових будівельних площах по затвердженому проекту.

Розширення діючих підприємств передбачає витрати на будівництво і розширення існуючих основних цехів, допоміжних і обслуговуючих виробництв і комунікацій на території підприємства і прилеглих до нього площ.

Під реконструкцією діючого підприємства розуміють повне або часткове переобладнання виробництва без будівництва нових і розширених діючих цехів основного виробничого призначення.

Технічне переозброєння діючого підприємства включає виконання у відповідності до затвердженого плану комплексу заходів

Всі можливі джерела фінансування капітальних вкладень підприємства можуть бути сформовані за рахунок:

■ власних фінансових ресурсів (внески засновників підприємства і накопичення, спрямовані на фінансування капітальних вкладень за рахунок результатів господарської діяльності);

■ внутрішньогосподарських резервів. Так, при веденні капітального будівництва господарським способом у підприємства створюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва.

До них відносяться: мобілізація внутрішніх резервів в будівництві, планові накопичення по будівельно-монтажних роботах, економія від зниження собівартості робіт, амортизаційні відрахування по основних засобах будов, які здійснюються господарським способом.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
3. Альтернативні варіанти довгострокового фінансування діяльності підприємства
4. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
5. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
6. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
7. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
8. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
9. Антропологічні джерела
10. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
11. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
12. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.

Переглядів: 1475