Демократичній правовій державі

Гарантії прав і свобод людини і громадянина в

Права і свободи людини і громадянина можуть залишитися декларативними, значною мірою знецінюватися при відсутності певних засобів гарантування їх реалізації в повсякденному житті людини і суспільства. Отже, право людини — це не тільки те, що повинно бути реалізованим з позицій абстрактного зобов’язання, але й те, що в нинішніх умовах реально може бути здійснено індивідом у конкретних умовах. Практична реалізація прав і свобод людини і громадянина потребує певних гарантій — правової активності суб’єктів, певного рівня економічного, соціального й культурного розвитку суспільства, юридичного захисту, в тому числі — можливості звернутися за захистом до міжнародних правових організацій.

Економічними гарантіями прав і свобод людини і громадянина є ринкова економіка, рівність форм власності, високий рівень продуктивності праці й економічного розвитку суспільства, що дає змогу забезпечити благополуччя, гідний рівень життя і соціальний захист членів суспільства, перебороти такі негативні явища, як бідність, безробіття, низьку оплату праці тощо.

Політичною гарантією прав і свобод людини і громадянина виступає демократія в найширшому її розумінні — політичний плюралізм і багатопартійність, орієнтація різних соціальних сил на цінності політичного дискурсу і компромісу, сформована на демократичних засадах виборча система, яка надавала б змогу громадянам реально впливати на вироблення державної політики, брати активну участь в управлінні державними справами.

Як духовну гарантію прав і свобод людини і громадянина слід розглядати більшу адаптацію свідомості людей і суспільства до того, що саме людина має стати в цивілізованому суспільстві найвищою цінністю, головним суб’єктом права, первинним носієм юридичних потреб та інтересів, поваги до права як до необхідного і важливого засобу регулювання соціальних відносин у сучасному диференційованому суспільстві, законності як оптимального режиму відносин між людиною та державою.

До юридичних гарантій прав і свобод людини і громадянина належать правові процедури їх реалізації, право знати свої права і обов’язки, право на юридичну допомогу, в тому числі і безкоштовну, на судовий захист, на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої їх незаконними рішеннями, діяльністю чи бездіяльністю, встановлення юридичної відповідальності за порушення чи обмеження прав людини.

Юридичними гарантіями прав і свобод людини і громадянина є система таких специфічних юридичних конструкцій, як: презумпція невинності, неможливість зворотної дії закону, що встановлює або посилює юридичну відповідальність за правопорушення, неможливість бути двічі притягнутим до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Особливим інституціональним гарантом прав людини згідно зі ст. 101 Конституції України виступає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Міжнародно-правовою гарантією прав і свобод людини і громадянина є право кожного після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Водночас слід наголосити на тому, що в умовах формування засад правової демократичної державності на перший план серед гарантій прав і свобод людини і громадянина виступає правова активність суб’єктів права, їх намагання практично реалізувати свої правові можливості — права і свободи. Правова активність ґрунтується на безпосередній зацікавленості індивідів та організацій у здійсненні норм права, вона є антиподом правової відчуженості та пасивності, зневіри у силу та ефективність права. Зокрема, з метою підвищення рівня правової активності Конституція України надає кожному право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Для цього права і свободи мають стати невід’ємними елементами правової культури особистості і суспільства в цілому, що може бути досягнуто лише в процесі довготривалого поступу України на шляху становлення правової державності, акумуляції національною правовою системою загальновизнаних державно-правових гуманітарних цінностей, формування незалежної і авторитетної судової системи захисту прав і свобод людини і громадянина. Цей процес має супроводжуватися цілеспрямованою і кропіткою роботою з правового виховання населення і посадових осіб державних органів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Права і свободи людини і громадянина в їх історичному розвитку	\|	Поняття і ознаки правової держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.