Особливості паразитофауни видів–вселенців та реліктових видів тварин

Цікавою паразитологічною проблемою є з’ясування закономірностей формування паразитофауни видів, які опановують нові території чи акваторії, так званих видів-вселенців або інвазивних видів. Передусім це стосується випадків природного розширення ареалу, експансії того чи іншого виду тварин. Така експансія може відбуватися широким фронтом, просуванням меж ареалу в певному напрямку (напрямках) протягом тривалого часу. З видів, що відносно недавно з’явились на теренах України, можна загадати близькосхідних кільчасту горлицю та сірійського дятла, що прийшли до України із заходу, а із ссавців – шакала, який нещодавно прийшов в Україну з двох напрямків – через Балкани і Кавказ. В інших випадках колонізуються території, відокремлені від основного ареалу, іноді на значній відстані, так, як це відбулося з північною качкою гагою, що оселилась на островах у Чорноморському заповіднику.

В інших випадках може йти мова про вимушених „вселенців” або інтродуцентів. Це види, які людина спеціально завозить в інші, нові для них, умови з господарських або інших міркувань. Це може бути території, де вид зустрічався в історичні часи, напр., зубр на Поліссі, кеклики, муфлони в Криму (реінтродукція), або ж території, де вид ніколи не зустрічався і клімат яких може суттєво відрізнятися від клімату автохтонного ареалу виду (акліматизація) – хутрові тварини, такі як ондатра з Північної Америки, дикий кріль з Європи, єнотовидний собака та багато видів риб (піленгас, амур та товстолобик, срібний карась) з Далекого Сходу. Деякі види розводять лише у спеціальних господарствах, зокрема рибоводних (райдужна форель та американський сомик) чи інших, страуси у спеціальних промислових господарствах, кінь Пржевальського, зебри, різні види антилоп в Асканії-Нові або як південноамериканська мускусна качка, поширена в приватних господарствах, павичі, каролінки та мандаринки, чорні лебеді, що утримуються як паркові декоративні птахи, папуги як кімнатні. Нарешті останнім часом, з глобалізацією економіки чимало видів тварин завезено в різні регіони випадково, разом з корисними тваринами або іншими шляхами. Зокрема, в Україну потрапили такі види риб, як сонячна риба, ротан-головешка та далекосхідний морський молюск рапана. Деякі з них, потрапивши в дику природу, починають швидко розмножуватись, поширюватись (інвазивні види), витісняючи місцеві види.

Можна згадати відомі випадки, які вивчались паразитологами, як-то завезення сигів з Чудського озера в Севан, а севанської форелі – в Іссик-Куль, севрюги з Каспію до Аралу, а кефалі – з Чорного моря до Каспійського. Є паразитологічні дані щодо завезення шпаків та горобців до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії або поширення європейських бичків та йоржів у Великих озерах Північної Америки. У всіх таких випадках у нових умовах існування у вселенців формується паразитофауна, більш або менш відмінна від вихідної, такої, що існує в первісному ареалі виду.

Встановлено загальні закономірності формування паразитофауни у новому для виду хазяїв регіоні. Як правило, розрізняють три компоненти.

1.Широко розповсюджені види, які зазвичай мають широке коло хазяїв (евриксенні). Такі види, що були відомі з виду-вселенця у його первісному ареалі, але одночасно були зареєстровані і в регіоні, до якого це вид вселився або був вселений в інших видів хазяїв.

2.Специфічні або характерні для виду-вселенця паразити, які були занесені ним у нове місце перебування і успішно прижилися, знайшовши умови, придатні для здійснення життєвого циклу.

3.Паразити, що були запозичені у місцевих видів тварин, які перейшли на нових хазяїв-вселенців від місцевих видів, споріднених (частіше) чи неспоріднених (рідше) з видом-вселенцем і змогли успішно опанувати нового для себе хазяїна. У вихідному ареалі вселенця ці види паразитів невідомі.

Водночас спостерігається суттєве збіднення паразитофауни виду-вселенця, особливо помітне в перші роки його існування в нових умовах. З часом видове різноманіття паразитофауни вселенця може збільшуватися за рахунок місцевих видів паразитів. Ось кілька прикладів. Північна качка гага близько 30 років тому започаткувала нову колонію на островах Чорного моря (Чорноморський заповідник), а в 90-х роках минулого сторіччя там уже гніздилися тисячі пар цих птахів. В ареалі цього циркумполярно поширеного виду у нього зареєстровано більше 100 видів гельмінтів, зокрема на півночі Росії – близько 40 видів. На час дослідження у чорноморської популяції гаги встигла сформуватися досить різноманітна гельмінтофауна – 34 види. Проте лише 2 види, специфічні паразити гаги з цестод, можуть однозначно розглядатися як занесені хазяїном з півночі. Ще 11 видів гельмінтів, які більш-менш часто паразитують у гаг на півночі Росії, знайдено також і у чорноморських гаг. Всі вони досить часто реєструвались у різних видів качок у Причорномор’ї до того, як тут оселилася гага. Найбільшу групу (17 видів) в гельмінтофауні гаг-вселенців складають паразити, запозичені у місцевих видів качок та інших водоплавних птахів.

Фауна гельмінтів південноамериканського страуса нанду, якого розводять, утримуючи у вольєрах в заповіднику Асканія-Нова, упродовж багатьох десятиріч нараховує лише 5 видів (у диких нанду Південної Америки - 12), з яких 3 – специфічні паразити цих птахів, завезені разом з хазяями, а 2 – запозичені у фазанів та павичів, численних у дендропарку Асканії-Нови.

У ондатри в Північній Америці відомо 40 видів паразитів. На теренах колишнього СРСР з них лишилося 6 (3 види гельмінтів та 3 види ектопаразитів), а решта з 24 видів, зареєстрованих у вселеної ондатри, запозичені від дуже різних місцевих тварин, навіть таких як дикі свині й качки.

У сріблястого карася з Амура у водоймах України прижилося лише 2 із завезених разом з хазяїном видів (в Амурі відомо 19), натомість з’явилося кілька нових з місцевих риб. У сонячної риби в Дунаї залишилося лише 2 специфічних види . У чудського сига в озері Севан зосталося лише 2 автохтонних для цього виду паразита з 6, а у севанської форелі, переселеної до озера Іссик-Куль – 3 з 10 видів.

Однієї з важливих закономірностей становлення паразитофауни видів-вселенців у нових місцях оселення є велика ймовірність переходу паразитів, занесених такими хазяями, на місцеві види тварин, переважно близькоспоріднені. У багатьох випадках такі „інтродуковані” паразити здатні викликати тяжкі захворювання у нових, еволюційно не пристосованих до їх паразитування хазяїв, швидко поширюватись у їх популяції, спричинюючи ензоотії або навіть епізоотії. Прикладом можуть бути ботріоцефальоз та кавіоз коропів у ставкових господарствах України, збудниками яких є цестоди, завезені з Далекого Сходу, відповідно з білим амуром та товстолобиком (перший) та сріблястим карасем (другий). Один з видів трематод, завезених ондатрою з Північної Америки, перейшов на бобрів. З севрюгою, завезеною в Арал, до цієї водойми потрапила моногенея ніцшия, спричинивши тяжку епізоотію у аральського шипа, яка майже знищила цей ендемічний місцевий вид осетрових риб. Також, 2 види паразитів страусів нанду в Асканії-Нові кілька разів знаходили у місцевих дрохв (у 20-ті роки, коли цей вид був досить численним у степах України).

Звичайна лисиця, спалах чисельності якої в останні десятиріччя спостерігається в Європі, і який супроводжується широкою експансією цього виду, в тому числі розселенням на північ і схід, проникненням у населені пункти і навіть у великі міста, призвів до поширення мультилокулярного ехінококу з гірських регіонів альпійського поясу, де здавна відомі вогнища цієї тяжкої хвороби людей, по всій Європі. В Україні, цей вид гельмінтів вперше було виявлено у лисиць лише кілька років тому поблизу кордону з Польщею.

Встановлено, що у тварни-вселенців в першу чергу зберігаються паразити з прямими циклом розвитку, тобто такі, що не потребують проміжних хазяїв (багато видів найпростіших, з гельмінтів – ектопаразитичні моногенеї та частина нематод, так звані геогельмінти). Досить часто у новому місцеперебуванні також приживаються цестоди, переважна частина яких виявляє значно більшу специфічних до остаточних хазяїв-хребетних, ніж до проміжних хазяїв-безхребетних.

Зазвичай запозичуються поширені у новому місцеперебуванні масові види паразитів, які мають широке коло хазяїв (поліксенні або евриксенні). Нерідко паразитофауна вселенців поповнюється за рахунок личинок місцевих видів гельмінтів, які використовують нових хазяїв у якості додаткових проміжних або паратенічних.

Перехід паразитів з виду-вселенця на місцеві види тварин може відбуватися не лише в разі інтродукції їхнього хазяїна у певні природні біоценози, але й у випадках завезення тих чи інших тварин у господарства іншого регіону, зокрема в рибоводні господарства чи на звіроферми. Наприклад, завезені з амурськими рибами далекосхідні цестоди, кавії та ботріоцефал, спочатку поширились по всіх ставкових господарствах, де розводять коропів, а останніми роками їх знаходять у промислових коропових риб з дніпровських водосховищ.

Цікаво, що структуру паразитофауни, подібну до такої видів-вселенців, мають і реліктові види тварин. Так, каспійський тюлень за довгий час ізольованого існування загубив майже всіх паразитів, характерних для його північних родичів. Залишилося лише 3 спільних види, до того ж неспецифічних для цієї групи ластоногих (у північних нерп відомо близько 20 видів паразитів). Інші 3 види каспійський тюлень запозичив у рибоїдних птахів. Відомості про паразитів риб озера Байкал свідчать про те, що у реліктових ендемічних видів бичків збереглися нечисленні види паразитів – палеоендеміків, разом з якими з’явилось досить багато паразитів неоендеміків – нових видів, нащадків паразитів, свого часу запозичених у інших байкальських риб – лососевих, сигових, карпових. Збіднення та випадковість видового складу паразитофауни притаманні також жителям невеликих ізольованих місць оселення, як-то рибам з невеличких озер – ламб у Карелії (порівняно з великими озерами цього краю) або ж гризунами з невеликих островів деяких острівних систем.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Залежність паразитофауни та показників зараженості хазяїна від щільності його популяції	\|	Паразитофауна свійських тварин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.