• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відрядна форма оплати праці.

Почасова форма оплати праці.

При почасовій формі оплати праці мірою затрат праці виступає відпрацьований час. Заробіток робітнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Розрізняють такі системи почасової форми оплати праці:

1. Проста почасова (може бути погодинна, поденна, помісячна). Розмір заробітної плати визначають за формулою:

ЗП = ТС × Т_ф,

де ТС – годинна тарифна ставка за відповідним розрядом;

Т_ф – фактично відпрацьований час (год.)

2. Почасово-преміальна – до заробітної плати за тарифом нараховується премія згідно з діючим на підприємстві “Положенням про преміювання”:

ЗП = ТС × Т_ф + %П × ТС × Т_ф,де%П– премія у % до зарплати..

3. Почасова з видачею нормованого завдання – передбачає виплату робітнику заробітної плати з премією в повному розмірі лише при виконанні певного обсягу робіт за певний період часу, тобто при дотриманні заданого темпу роботи. Нормовані завдання можуть визначати обсяг роботи у натуральних показниках (шт., т, м) або у трудових (люд-год), можуть бути у вигляді графіків проведення робіт або маршрутів обслуговування і застосовуються на роботах по обслуговуванню виробництва. Дана система є найбільш поширеною в світовій практиці.

Крім наведених систем почасової форми розрізняють почасову колективну (бригадну) оплату праці. При цьому бригаді затверджується нормативний кількісно-кваліфікаційний склад та нормативна місячна тарифна ставка. Ця тарифна ставка нараховується бригаді незалежно від того, який був її фактичний склад протягом даного місяця, за умови виконання місячного нормованого завдання.

При відрядній формі оплати праці мірою затрат праці є кількість виготовленої продукції або виконаний обсяг робіт. Заробітна плата залежить від кількості та якості виробленої продукції і нараховується за кожну одиницю продукції або обсягу робіт, виходячи з встановленої відрядної розцінки.

Розцінка визначається за формулою:

R = ТС / N_вироб. або R = ТС × N_часу

Розрізняють такі системи відрядної форми оплати праці:

1. Пряма відрядна:

ЗП_пв = ∑ R_і × Q_i,

де R_і–розцінка за виготовлення одного виробу і-того виду;

Q_i – фактична кількість виробів і-того виду, виготовлена за певний час.

2. Непряма відрядна – застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких ставиться у залежність від результатів праці основних робітників:

ЗП_нв = R_нв × Q_ф,

де Q_ф –фактичний випуск продукції основними робітниками;

R_нв– розцінка непряма відрядна допоміжного робітника, визначається:

R_нв = ТС_доп. / ∑ N_{вироб. осн.роб.},

де ∑ N_{вироб. осн.роб.}– сумарна норма виробітку основних робітників.

3. Відрядно-преміальна – зверх прямого заробітку нараховується премія:

ЗП_вп = ЗП_пв + ЗП_пв × (П_в + П_с × П_п) / 100,

де ЗП_пв – зарплата пряма відрядна;

П_в – відсоток доплат за виконання завдання;

П_с – процентна ставка за кожний % перевиконання завдання;

П_п – відсоток перевиконання завдання.

4. Відрядно-прогресивна: оплата праці робітника в межах норми визначається за прямими відрядними розцінками, а зверх цієї норми – за підвищеними розцінками. Шкала підвищення розцінок може мати 2 рівні: при перевиконанні норми від 1% до 10% розцінка підвищується на 50%, а при перевиконанні норми більше, ніж на 10% розцінка підвищується на 75%. Така система застосовується на особливо відповідальних ділянках і є досить затратною для підприємства.

5. Акордна – передбачає встановлення відрядної розцінки не за одиницю виконаної роботи, а за весь обсяг робіт з встановленням строку його виконання.

При відрядній колективній оплаті праці для бригади встановлюється комплексна норма виробітку (змінна, місячна) і комплексна індивідуальна розцінка за одиницю конкретного виду продукції. Комплексна відрядна розцінка визначається, виходячи з суми тарифних ставок усіх членів бригади та встановленої бригадної норми виробітку. Загальний заробіток бригади визначається шляхом множення комплексної відрядної розцінки на кількість фактично виготовленої продукції. Розподіл колективного заробітку між членами бригади здійснюється з врахуванням коефіцієнту заробітної плати бригади.

Читайте також:

1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
2. III.4 Форматування тексту.
3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
11. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.

Переглядів: 626