• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Конституція УНР 1918 р. і падіння Центральної Ради

18 лютого 1918 р. німецькі війська перейшли у наступ. Загальна їх чисельність становила 450 тис. чоловік. Уже 1 березня радянські військові сили залишили Київ, а через тиждень до міста прибув уряд Центральної Ради. У березні-квітні були зайняті німцями південні міста, а також Катеринослав і Харків, а пізніше Донбас і Крим.

Повертання Центральної Ради у супроводі німецьких військ викликало у населення переважно вороже або байдуже ставлення до неї з урахуванням прорахунків і помилок, що мали місце в її діяльності.

Окупанти ж переконалися, що для забезпечення визначених поставок продовольства Центральна Рада не мала реальних можливостей. До того ж утворена з козаків 1-го Українського Корпуса та Вільного Козацтва, Українська Народна Громада, зважаючи на неможливість співпраці з Центральною Радою вирішила підтримати іншу владу у формі диктатури без народного представництва. За найкращу форму влади визнали гетьманат. В результаті 29 квітня 1918 р. на хліборобському конгресі (майже 8 тис. делегатів) гетьманом нового державного утворення - Гетьманат «Українська держава» - був проголошений генерал П. Скоропадський. Центральна Рада була розпущена.

Таким чином, Українська Центральна Рада проіснувала 13 місяців - з березня 1917 р. по квітень 1918 р. Головним підсумком її діяльності слід вважати відтворення української державності.

29 квітня, в день державного перевороту, Центральна Рада схвалила Конституцію або « Статут про державний устрій, права і вільності УНР ». Основний Закон Української держави готувався на зразок демократичних конституцій Європи та США. Це був прогресивний на той час документ, принципові положення якого зводилися до наступного:

1. Україна є суверенною, самостійною і ні від кого незалежною державою.

2. Вся владав УНР належить народові України.

3. За формою правління УНР є парламентарною республікою, верховним
органом влади якої є Всенародні збори.

4. За формою державного устрою УНР - унітарна держава з широким
місцевим самоврядуванням - територіальна організація влади в якій базується на
дотриманні принципу децентралізації.

5. Взаємовідносини людини з Україною державою будуються відповідно до
принципів ліберальної (європейської) концепції прав людини.

6. Організація державної влади базується на засадах принципу розподілу
влади:

- органом законодавчої влади проголошуються Всенародні збори , які
формують інші гілки влади;

- вища виконавча влада належить Раді Народних міністрів;

- вищим органом судової влади є Генеральний Суд УНР.

Окремо слід зазначити, що Конституція забезпечувала національним меншинам право національно-персональної автономії.

Проте, через зазначений вище перебіг подій, положення Основного Закону УНР 1918 р. не були реалізовані. Він так і не набрав правової чинності і залишився як важливий історико-правовий документ доби Української держави 1917 - 1918 рр.

Читайте також:

1. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
2. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
3. Берестейський мирний договір УНР з державами німецько-австрійського блоку. Падіння радянської влади в Україні
4. Від часу виникнення перших держав до падіння Римської імперії (476 р.).
5. Вільне падіння тіл. Прискорення вільного падіння.
6. Гетьман Пилип Орлик. Конституція 1710 р. – видатна пам’ятка суспільно-політичної думки України XVIII ст.
7. Доба Української Центральної Ради
8. За структурою Конституція України складається з Преамбули та 15 розділів.
9. Загальне і особливе в конституціях зарубіжних країн.
10. І Центральної Європи
11. ІІІ Універсал Центральної Ради та проголошення Української Народної Республіки
12. Історичне значення IV Універсалу Української Центральної Ради.

Переглядів: 782