Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Біографія

Васнецов Віктор Михайлович

Хвороба Врубеля

Портрет Мамонтова

Декорації до опер

· Микула Селянович

· Садко

· Фауст

· Рогнеда

· Наречена царя

· Кавказький полонений

· Казка про царя Солтана

· Чародійка

· Ізмаїл-Бей

· Моцарта і Сальєрі

Портрет Савви Мамонтова, 1897, Третьяковська галерея

Врубель почав писати портрети ще в часи навчання в академії. Він автор декількох дуже вдалих автопортретів і портретів (наприклад, портрет К. Арцибушева.) Але портрет Савви Івановича Мамонтова єдиний в своєму роді.

Мамонтова Врубель писав в інтер'єрі, де модель сиділа в кріслі. На картині начебто змальована боротьба між художнім темпераментом Врубеля та потужною життєвою силою Савви. На картині Савву наче спіткала страшна звістка чи несамовите натхнення. Він у корчах намагається зрозуміти щось важливе для себе, а може й для світу. Обличчя Мамонтова сприймається незвичайним обличчям — так міг би виглядати Мефістофель. Спокійного портрету в інтер'єрі не вийшло — зафіксовано неординарну людину неординарним художником.

Савва позував і іншим майстрам. Зберігся портрет Іллі Репіна, учня Репіна — Серова Валентина в Одесі. Загіпнотизований ім'ям віртуозногоАндерса Цорна, Мамонтов позуватиме і йому. І вийшли саме спокійні, нудьгуваті портрети. Врубелевський Мамонтов став найправдивішим зображенням талановитої людини з нехудожнього світу.

Врубель і раніше дивував поведінкою, незвичним одягом. Невдоволення навколишнім світом притаманне багатьом художникам — з цього невдоволення роблять теми для творчості. У Врубеля це йшло і від бажання жити повнокровно і сильно зараз і тут, і від хвороби. Ще в Києві була спроба різати вени, про що писав Коровін. Часто бували перепади настрою, періодами дратівливості, перезбудження. З 1901 року настало погіршення, а в 1902 році Бєхтерев ставить страшний діагноз — хвороба Врубеля невиліковна. Смерть маленького сина в 1903 році стає новим ударом для художника — з тих пір Врубель майже весь час проводить у клініках, тільки зиму 1904—1905 року він провів вдома. Саме в ці роки майстер багато займається малюнком, часто працює з натури. Саме в малюнку виконано й портрет поета Валерія Брюсова (1906 р.) — остання робота Врубеля, коли художник працював над цим портретом, він остаточно втратив зір.

Врубель помер в 1910 році в Петербурзі і був похований на цвинтарі Новодівочого монастиря, що біля Московського проспекту. Невеличкий надгробок з чорного мармуру показує, де знайшов спокій неспокійний геній на ім'я Врубель.

 
   
   
   
   
   
   
   
   

Ві́ктор Миха́йлович Васнецо́в (*15 травня 1848, — †23 липня 1926, Москва) — російський художник, один з авторів розписів уВолодимирському соборі в Києві.

Віктор Михайлович Васнецов народився 3 липня (15 травня) 1848 р. в чуваському селі Лопьял («Тихе село» в перекладі з чуваської) Уржумськой волості Вятскої губернії (нині — Кіровскої області), в сім'ї православного священика, що походив із стародавньоговятського роду Васнецових. Себе художник вважав за скіфа.

Батько, Михайло Васильович Васнецов, мати, Аполлінарія Іванівна, народила шестеро синів, з яких Віктор був другим. У 1850 році батько отримав нову парафію, і сім'я переїхала в невелике село Рябово, де був побудований з модрини затишний будинок з мезоніном. У нім Віктор провів свої дитячі роки, які він згадував з вдячним відчуттям все життя.

Освіту здобув в духовній Вятській семінарії. Вчився живопису в Петербурзі — спершу у І. М. Крамського в Рисовальной школе общества поощрения художеств (рос. ) (1867—1868), потім в Художній Академії (1868—1873).

Після закінчення Академії їздив за кордон. Виставляти свої роботи почав з 1869 року, спочатку беручи участь в експозиціях Академії, потім — у виставках Сподвижників.

Меморіальна дошка на будинку в Києві, де в 1885—1889 роках мешкав Васнєцов

На початку 1885 року Віктор Михайлович Васнецов отримує від А. В. Прахова запрошення взяти участь в розписі щойно збудованого Володимирського собору в Києві. Не відразу, але свою згоду художник дає. У нього вже є досвід — абрамцевськая церква Спаса, епічні полотна. Все це дозволяє йому звернутися до розпису великих стін, створення монументально-декоративного простору.

Віруюча людина, в роботі для церкви він починає бачити своє справжнє покликання. У величезному Володимирському соборі Васнецову треба було розписати головний неф і апсиду, відобразити найввжливіші сюжети Старого і Нового завітів, зобразити російських історичних діячів, зарахованих до лику святих, прикрасити споруду орнаментами.

У 1893 році Васнецов стає дійсним членом художньої Академії.

Російський патріот-великодержавник. Після 1905 року вступив в Союз російського народу, брав участь в оформленні його видань.

Віктор Васнецов помер 23 липня 1926 року в Москві.


Читайте також:

  1. Автобіографія
  2. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  3. Біографія
  4. Біографія
  5. Біографія
  6. Біографія
  7. Біографія
  8. БІОГРАФІЯ Й ТВОРЧІСТЬ
  9. Біографія перехожого
  10. Заява, автобіографія, резюме, характеристика, наказ




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Врубель і літературно-драматичні твори | Московський період. Шлюб

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.