Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ.

Історія розвитку систематики бактерій має кілька етапів. Перша спроба наукової класифікації бактерій належить датсь­кому зоологу О.Ф. Мюллеру (1773 p.), який розділив відомі на той час 15 видів бактерій на два роди — Monas та Vibrio. У1870 p., застосувавши морфологічний підхід до систематики, класифі­кацію бактерій здійснив польський фізіолог Фердінанд Кон. У його класифікації бактерій використані принципи, запропо­новані Карлом Ліннеєм для ботанічної класифікації. У подаль­шому становленні систематики бактерій певну роль відіграла робота Ч. Дарвіна "Про походження видів". Систематика живих організмів у роботах Ч. Дарвіна стала еволюційною, оскільки в її основу покладена спільність походження організмів. Еволю­ційна теорія систематики, основана Ч. Дарвіним, знайшла своє відображення в створенні філогенетичної класифікації вищих організмів, яка була підтверджена ембріологічними та палеонто­логічними дослідженнями. Але ці методи не можна було вико­ристовувати для систематики нижчих організмів.

Подальше поглиблене вивчення фізіології та біохімії бакте­рій дало змогу С.М. Виноградському та М.В. Бейєрінку запропо­нувати новий підхід до систематики бактерій, який базується на комбінації морфологічних і фізіологічних ознак. У цій фізіологіч­ній системі основним критерієм для класифікації була здатність бактерій використовувати ті чи інші субстрати для енергетично­го обміну або виділяти характерні продукти метаболізму. Цей принцип був використаний датським вченим С. Орла-Ієнсеном, який у 1909 р. повністю ревізував номенклатуру і систематику бактерій. В її основу були покладені фізіологічні ознаки. Разом з тим класифікація С. Орла-Ієнсена була першою спробою здійс­нити філогенетичну класифікацію бактерій. Так, він припустив,що 4 млрд років тому на Землі не було органічних субстратів, отже, перші бактерії повинні були бути автотрофними. Друга спроба була здійснена голландськими вченими А.Я. Клюйвером і К.Б. Ван Шлем у 1936 p., які припустили, що коки є найбільш примітивними бактеріями, оскільки мають найпростішу морфо­логічну форму; палички розвинулись з витягнутих або сплюще­них коків, вібріони — з паличок, спірили — з вібріонів.

Наступний етап пов'язаний з іменем Р. Б'юкенена, який проводив принцип номенклатурних типів у систематиці. Прин­ципи Р. Б'юкенена, А.Я. Клюйвера, К.Б. Ван Ніла та інших систе­матиків були використані при виданні Визначника бактерій Бергі, перший з яких був опублікований у 1923 p., а останнє, дев'яте, видання — у 1984 р. (перший том) та у 1986 р. (другий том). Визначник Бергі — визнана у всьому світі наукова праця, яка об'єднує знання з різноманітності прокаріот. Кожне нове видання Визначника Бергі відображає суттєві досягнення в галу­зі систематики бактерій. Над Визначником працює великий міжнародний колектив кращих спеціалістів, які вивчають ту чи іншу групу мікроорганізмів.

У 1977 р. була опублікована робота з таксономії метаноутворювальних бактерій, в якій на основі аналізу нуклеотидних послі­довностей рибосомальної РНК було запропоновано виділити нове царство архебактерій (Archaeobacteria). У дев'ятому виданні Керів­ництва Бергі з систематики бактерій було визнано, що архебактеріям притаманний ряд унікальних особливостей і є всі докази того, що їх еволюція відрізнялась від еволюції інших бактерій. Але цар­ство архебактерій було узаконено тільки у 1988 р.

Слід зазначити, що останнім часом з'являється багато інформації про нові таксони бактерій. Публікації нових таксо­нів містяться в журналі "International Journal of Systematic Bac­teriology", який з 2000 p. перейменовано на "International Jour­nal of Systematic and Evolutionary Bacteriology",

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ТАКСОНІВ ЗА ДЕВ'ЯТИМ ВИДАННЯМ КЕРІВНИЦТВА БЕРГІ З СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ.

Згідно з Bergey 's Manual of Systematic Bacteriology всі бактерії об'єднані в царство Procaryotae і поділяються на чотири відділи:

I. Gracilicutes(грамнегативні еубактерії, які мають клі­тинну стінку);

II. Firmicutes(грампозитивні еубактерії, які мають клітин­ну стінку);

III. Tenericutes(еубактерії, які не мають клітинної стінки);

IV. Mendosicutes(архебактерії).

Назви відділів бактерій утворені від латинських слів: cutes — шкіра; gracilus — тонкий, стрункий; flrmus — міцний; tener — м'який, ніжний; mendosus — помилковий.

Відділи поділяються на класи, класи — на частини, час­тини — на порядки, триби,родини, роди.


Читайте також:

  1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  2. Антропічні аспекти
  3. Антропічні аспекти
  4. Антропічні аспекти. Забруднення та самоочищення геосистем
  5. АРХІВОЗНАВЧІ АСПЕКТИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
  6. Аспекти вибору системи складування
  7. Аспекти незалежності аудиторської професії
  8. Аспекти незалежності аудиторської професії.
  9. Аспекти організаційного порядку
  10. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
  11. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади
  12. Визначення та аспекти екскурсії




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
КОНЦЕПЦІЯ ВИДУ В БАКТЕРІОЛОГІЇ. | Клас Scotobacteria

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.