• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація адреноблокаторів

1. α -Адреноблокатори:фентоламін, тропафен, празозин, доксазозин.

2. β -Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол), метопролол, окспренолол (тразикор), атенолол.

3. α -, β -Адреноблокатори— карведилол.

8.3.1. α -Адреноблокатори— це засоби, які блокують а-адренорецептори.

Фентоламінсправляє виражену а-адреноблокувальну дію. Він розширює периферійні кровоносні судини, покращує кровопостачання шкіри, слизових оболонок і м'язів, знижує AT, зумовлює тахікардію, підвищує моторику травного каналу.

Призначають препарат при порушеннях периферійного кровообігу (ендартеріїти, хвороба Рейно, спазм судин мозку), пролежнях, відмороженнях, для лікування трофічних виразок кінцівок, при феохромоцитомі (пухлини надниркових залоз). Препарат призначають внутрішньо.

Побічні явища:

- тахікардія;

- почервоніння, свербіння шкіри;

- іноді нудота, блювання, пронос;

- ортостатичний колапс (після ін'єкції необхідно полежати 1,5-2 год).

Для усунення таких явищ зменшують дозу або роблять перерви в прийманні препарату.

Празозинє селективним а-адреноблокатором. Основна дія препарату — зниження AT. Це пояснюється зниженням тонуса артеріальних судин і зменшенням роботи серця. Призначають внутрішньо для лікування гіпертонії за схемою: спочатку 0,5—1 мг перед сном (слід полежати після приймання препарату протягом 6—8 год), а потім по 1 мг 3—4 рази на день.

Побічні явища:

- головний біль;

- безсоння;

- нудота, блювання, пронос;

- відчуття сухості в роті.

Протипоказаний вагітним, а також дітям до 12 років. Обережно призначають при захворюваннях нирок.

8.3.2. β -Адреноблокатори— це засоби, які блокують β -адренорецептори. їх поділяють за здатністю до вибіркової дії на ,β₁ - та β₂-адренорецептори.

Анаприлін(пропранололу гідрохлорид, індерал, обзидан) блокує β₁- і β₂-адренорецептори (серця і судин), спричинює брадикардію і знижує роботу серця, його потребу в кисні, автоматизм, пригнічує атріовентрикулярну провідність. Загальний периферійний опір спочатку підвищується, а потім знижується, тобто виникає гіпотензивний ефект. Унаслідок блокади β₂-адренорецепторів анаприлін підвищує тонус бронхів.

Застосовують анаприлін для лікування ішемічної хвороби серця, при порушеннях серцевого ритму (тахіаритміях, мерехтливій аритмії), гіпертонічній хворобі (початковій стадії в осіб віком до 40 років). Призначають внутрішньо за схемою. Починають з малих доз, а в разі відміни препарату дозу поступово зменшують (загроза синдрому відміни).

Для усунення порушень серцевого ритму і нападу стенокардії анаприлін вводять внутрішньовенно.

Побічні явища:

- брадикардія;

- серцева недостатність;

- антріовентрикулярна блокада;

- бронхоспазм;

- диспепсичні явища;

- погіршення перебігу цукрового діабету;

- порушення функцій ЦНС (втомлюваність, порушення сну, судоми).

Протипоказаний препарат при брадикардії, антріовентрикулярній блокаді, цукровому діабеті, бронхіальній астмі, у період вагітності.

Окспренолол(тразикор) застосовують при стенокардії і порушеннях серцевого ритму (тахікардії, екстрасистолії). Переноситься хворими краще, оскільки меншою мірою спричинює бронхоспазм.

До селективних β-адреноблокаторів (діють переважно на β₁-адренорецептори) відносять атенолол (тенормін, тенолол). Препарат справляє більш тривалу дію — 6—9 год. Застосовують 1 або 2 рази на день у таких випадках, що й анаприлін. Можна призначати хворим із бронхоспазмами.

Метопролол(вазокардин, корвітол) справляє дію, подібну до атенололу. Призначають при гіпертонії, стенокардії, аритмії, для профілактики повторних інфарктів міокарда. Призначають внутрішньо та внутрішньовенне.

Талінолол(корданум) виявляє дію, подібну до метопрололу; застосовують у таких самих випадках, що і попередній препарат. Призначають внутрішньо.

Побічні явища: відчуття жару, нудота, блювання.

Обережно призначають вагітним.

α -,і β -Адреноблокатор карведилол крім антигіпертензивних має антиоксидантні властивості та справляє кардіотропний ефект.

Особливості роботи з адреноблокаторами:

— α-адреноблокатори можуть зумовлювати ортостатичний колапс. Поради пацієнту:не можна вставати після введення препарату протягом 1,5—2 год;

— при тривалому застосуванні анаприліну треба стежити за функцією серцевої системи, загальним станом пацієнта. При сильній брадикардії зменшують дозу;

— анаприлін не можна приймати разом з транквілізаторами та нейролептиками;

— для анаприліну характерним є синдром відміни. Чітко виконувати схему лікування. Поступово протягом 1 тиж знижувати дозу;

— нагадати пацієнтові, що під час приймання анаприліну або тразикору знижується увага та швидкість реакції (водіям транспорту, операторам).

8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:

1. Симпатоміметики:ефедрину гідрохлорид.

2. Симпатолітики:октадин, резерпін, метилдофа.

8.4.1. Ефедрин— алкалоїд, що міститься в різних видах рослини Ephedra. Препарат ефедрину гідрохлорид сприяє виділенню з адренергічних нервів медіатора норадреналіну,який збуджує α - β₁- і β₂-адренорецептори, крім того безпосередньо стимулює адренорецептори. Ефедрин дає такі ефекти: стимулює серцеву діяльність, підвищує AT, усуває спазм бронхів, розширює зіниці, спричинює гіперглікемію. На відміну від адреналіну, в нього слабша дія, але більш тривала. Пресорна дія при повторному введенні зменшується, виникає тахіфілаксія. Препарат проникає через ГЕБ і справляє стимулювальну дію на ЦНС.

Призначають ефедрину гідрохлорид для підвищення AT, травмах, крововтратах, інфекційних хворобах, бронхіальній астмі, алергійних захворюваннях, отруєнні снодійними та наркотичними препаратами, анурезі. В офтальмології призначають для розширення зіниць. Приймають препарат внутрішньо (до їди), вводять підшкірне, внутрішньом'язово та внутрішньовенно.

Побічні явища:

— підвищення AT;

— нервове збудження;

— порушення сну;

— тахікардія;

— затримка сечі;

— тремтіння кінцівок.

Ефедрин протипоказаний при безсонні, підвищеному AT, захворюваннях серця.

8.4.2. Симпатолітики— засоби, що пригнічують передачу збудження із закінчень адренергічних нервів на адренорецептори.

Октадин(гуанітидину сульфат) — симпатолітик, що знищує запаси норадреналіну в адренергічних закінченнях, тобто ослаблює симпатичну іннервацію до артеріол і серця. Під впливом препарату знижується сила і частота серцевих скорочень, тонус судин, AT. Препарат призначають при гіпертонічній хворобі внутрішньо за схемою. Виражений антигіпертензивний ефект з'являється через 4—7 діб і зберігається після відміни препарату до 2 тиж. Для посилення дії і зменшення затримки рідини в організмі препарат комбінують із діуретиками. Лікування краще починати в стаціонарі.

Побічні явища:

- ортостатичний колапс;

- брадикардія;

- нудота, блювання;

- сухість слизових оболонок носа і ротової порожнини;

- набряки;

- ульцерогенна дія;

- імпотенція.

Резерпін(рауседил) - це алкалоїд рослини роду раувольфія. Препарат знижує вміст норадреналіну в закінченнях адренергічних нервів, тобто виявляє симпатолітичну дію. Знижує рівень катехоламінів в ЦНС, тому діє заспокійливо і має слабкий антипсихотичний ефект. Під впливом резерпіну зменшується загальний периферійний опір артеріальних судин, знижується частота серцевих скорочень, AT.

Призначають препарат для лікування артеріальної гіпертензії внутрішньо за схемою. Гіпотензивну дію препарату спостерігають через 2-3 доби, а після відміни препарату вона триває 2—4 тиж. Розчин резерпіну вводять повільно. Для підсилення дії препарат комбінують з дихлотіазидом та іншими антигіпертензивними засобами.

Побічні явища:

- депресія, сонливість, загальна слабість;

- явища паркінсонізму (внаслідок тривалого застосування);

- зниження лібідо, гінекомастія;

- гіперацидний гастрит, загострення виразкової хвороби шлунка;

- нудота, блювання, діарея.

У разі появи побічних явищ дозу зменшують або препарат тимчасово відміняють.

Особливості роботи з симпатоміметиками та симпатолітиками:

— ефедрину гідрохлорид приймають тільки за призначенням лікаря. Відпускається з аптек тільки за рецептами з печаткою «Для рецептів». Підлягає кількісному обліку, оскільки може зумовити лікарську залежність;

— до ефедрину в разі тривалого застосування виникає тахіфілаксія, тому слід робити перерву в призначенні препарату до відновлення його дії;

— симпатолітики несумісні з серцевими глікозидами, психостимуляторами.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 3342