МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Класифікація препаратів для наркозуТема: ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ Лекція № 9 Питання: 9.1. Засоби для наркозу. Загальна характеристика (табл. 15). 9.1.1. Засоби для інгаляційного наркозу. 9.1.2. Засоби для неінгаляційного наркозу. 9.2. Спирт етиловий. Основні фармакологічні властивості. Гостре і хронічне отруєння спиртом етиловим. 9.3. Снодійні засоби (табл. 16). 9.4. АнальгезиВні засоби. Загальна характеристика. 9.4.1. Наркотичні анальгетики (табл. 17). Порівняльна характеристика препаратів. Гостре і хронічне отруєння. 9.4.2. Ненаркотичні анальгетики. Анальгетики-антипіретики (табл. 18). 9.1. Засоби для наркозу— це засоби, в результаті введення яких в організм виникає стан наркозу (від грец. narcosis — оніміння). Наркоз— це оборотне пригнічення центральної нервової системи, яке супроводжується знепритомленням, втратою больових та інших видів чутливості, пригніченням рефлекторної активності і розслабленням скелетних м'язів за умови збереження серцево-судинної діяльності і дихання. Наркоз — один із методів загального знеболення. Фармакодинаміку засобів для наркозу остаточно не вивчено. Усі препарати порушують синаптичну передачу в ЦНС. За послідовністю пригнічення ЦНС виділяють чотири стадії наркозу: I. Стадія анальгезії. Спочатку знижується больова чутливість, а потім додається амнезія. Інші види чутливості, тонус скелетних м'язів і рефлекси збережені. II. Стадія збудження. Ця стадія характеризується мовною та руховою активацією, підвищенням AT, порушенням дихання, підсиленням усіх рефлексів (можлива зупинка серця, блювання, бронхо- і ларингоспазм). III. Стадія хірургічної анестезії. У пацієнта відсутні всі види чутливості, пригнічені рефлекси м'язів; відновлюється нормальне дихання, стабілізується AT. Зіниці розширені, очі відкриті. На цій стадії виділено чотири рівні. IV. Стадія відновлення функцій ЦНС. Спочатку відновлюються функції спинного мозку, а потім функції кори великих півкуль. 1. Засоби для інгаляційного наркозу: а) леткі рідини — ефір, фторотан (галотан), метоксифлуран, десфлуран, енфлуран, ізофлуран тощо; б) гази — азоту закис, циклопропан тощо. 2. Засоби для неінгаляційного наркозу: а) порошки у флаконах — тіопентал-натрій, кеталар (кетамін, каліпсол); б) розчини в ампулах — натрію оксибутират, пропанідид (сомбревін), тропофол (диприван). 9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу: - уводять за допомогою спеціальної апаратури; - наркоз легко керується; - більшість препаратів справляють подразливу дію на слизові оболонки дихальних шляхів, спричинюють відчуття ядухи, травмують психіку пацієнта; - потрапляють в атмосферу і можуть мати шкідливий вплив на медичний персонал. Ефір для наркозу— летка рідина з різким запахом, що швидко руйнується на світлі, тому необхідно перевіряти якість перед застосуванням. Температура кипіння - 35 °С. Вогненебезпечний. Ефір добре розчиняється у воді, жирах та ліпідах. Є сильним анестезувальним засобом. Має широкий спектр наркотичної дії і великий коефіцієнт безпеки застосування. Побічні явища: - виразна стадія збудження; - сприяє звільненню катехоламінів, що може призвести до аритмії, підвищенню рівня глюкози в крові; - після наркозу можуть з'явитися нудота, блювання і закрепи; - унаслідок швидкого випаровування ефіру з поверхні дихальних шляхів можуть розвинутися пневмонії; - у дітей може спричинити судоми. Для їх усунення використовують тіопентал. Фторотан(галотан) — летка рідина. Руйнується на світлі, температура кипіння — 50 °С. Фторотан не горить і в суміші з ефіром запобігає горінню останнього. Фторотан погано розчиняється у воді, але добре — в жирах та ліпідах. Фторотан сильний анестетик (перевищує властивості ефіру як анестетика втричі, а азоту закис — у 50 разів), але справляє помірну анальгетичну дію. Побічні явища: - пригнічення дихання; - аритмія серцевих скорочень, пов'язаних зі збудженням β -адренорецепторів міокарда, тому під час наркозу не можна вводити атропін і катехоламіни (адреналін, норадреналін). У разі появи аритмії вводять р-адреноблокатори (анаприлін); - серцева недостатність; - артеріальна гіпотензія; - психічні зміни; - гепатотоксичний, нефротоксичний, мутагенний, канцерогенний і тератогенний ефекти; - в осіб, що працюють з фторотаном, можуть бути алергійні реакції. Ізофлуран, ефлуран, десфлурансправляють менший вплив на серцево-судинну систему. Азоту закис— газ, що не вибухає, але підтримує горіння. Препарат не подразнює слизові оболонки дихальних шляхів. Вводять у суміші 80% азоту закису та 20% кисню. Анестезія настає через 3—5 хв. Стадії збудження немає. Наркоз поверхневий, тому азоту закис використовують для базисного наркозу і нейролептоанальгезії. Використовують препарат для знеболювання при тяжких травмах, гострому панкреатиті, інфаркті міокарда, під час пологів тощо. Побічні явища: - зрідка — нудота, блювання, аритмії серцевих скорочень, артеріальна гіпертензія; - гіпоксія — виникає внаслідок тривалого введення азоту закису. Важливо підтримувати вміст кисню в газовій суміші на рівні не менше ніж 20%. Після закінчення подачі азоту закису продовжують давати кисень протягом 4-5 хв. 9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу: — вводять внутрішньовенне, внутрішньом'язово або ректальне;
Читайте також:
|
||||||||
|