Проблеми кредитно-грошового регулювання

В економіці відзначають такі переваги кредитно-грошової політики у порівнянні з фіскальною політикою, оскільки вона:

- може значно швидше змінюватися, тому що не пов'язана з тривалими обговореннями в представницьких органах влади;

- безпосередньо не впливає на співвідношення державного і приватного секторів економіки;

- менше схильна до впливу популізму політичних партій.

Недоліки кредитно-грошової політики:

1. В антициклічному кредитно-грошовому регулюванні існує ефект витіснення. Він характерний і для політики "дешевих" і "дорогих" грошей. ЦБ проводить в умовах спаду політику дешевих грошей, що викликає ріст економічної активності, і її результатом виявляється збільшення попиту на гроші. Це призводить до підвищення процентних ставок і обмеження капіталовкладень.

Здійснюючи політику дорогих грошей, ЦБ зменшує попит, стримує капіталовкладення. Це зменшує економічну активність, і через певний час процентні ставки почнуть знижуватися, створюючи стимули для інвестицій.

2. Якщо політика дорогих грошей фактично цілком залежить від ЦБ, то політика дешевих грошей визначається поведінкою комерційних банків, які можуть не збільшувати позичок і грошової пропозиції на основі збільшення надлишкових резервів. Населення також може не підвищити попит на кредит навіть при низьких процентних ставках.

3. Зміна швидкості обігу грошей може знизити ефект кредитно-грошової політики, оскільки вона знаходиться в оберненій залежності від грошової пропозиції. Отже, політика дешевих грошей може нейтралізуватися уповільненням грошового обігу, а політика дорогих грошей – його прискоренням.

4. Кредитно-грошова політика значною мірою залежить від попиту на інвестиційні товари, що, у свою чергу, визначається не тільки процентною ставкою, але й наявністю вільних потужностей, очікуваним прибутком, цінами на ресурси, тобто обставинами, що не залежать від прямого впливу кредитно-грошової політики.

5. Однією з проблем є неможливість стабілізувати одночасно процентну ставку і грошовий обіг. З одного боку, коли ЦБ стабілізує процентну ставку, тоді потрібно збільшувати грошову пропозицію, щоб не допустити підвищення ставки, і навпаки. З іншого боку, якщо ЦБ прагне стабілізувати грошовий обіг, то він повинен маневрувати процентною ставкою, підвищуючи її в період інфляції, і знижувати її у фазі спаду.

Питання для самоконтролю

1. Що ви розумієте під поняттям грошовий ринок?

2. За допомогою чого визначається структура грошової маси? Поясніть свою відповідь.

3. Назвіть основні елементи механізму функціонування грошового ринку.

4. Які мотиви попиту на гроші виділяють кейнсіанці? У чому їх відмінність від інших економічних шкіл?

5. У чому полягає вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки?

6. Перерахуйте основні методи впливу держави по регулюванню грошового обігу.

7. Охарактеризуйте основні види кредитно-грошової політики держави.

8. Визначте переваги кредитно-грошової політики в порівнянні з фіскальною політикою.

9. Які ви знаєте недоліки кредитно-грошової політики?

10. Чи можна одночасно стабілізувати процентну ставку і грошовий обіг? Чому?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вплив на грошову пропозицію банківського і небанківського секторів економіки. Депозитний і грошовий мультиплікатори	\|	ПОЛІТИКА ЗАЙНЯТОСТІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.