Організація як феномен. Елементи внутрішнього середовища організації

План

Тема 2. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ КАДРОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Питання до самоконтролю

1. Розкрийте сутність організації як соціотехнічної системи.

2. Охарактеризуйте структуру соціально-психологічної підсистеми організації.

3. Охарактеризуйте предмет дисципліни „Методика кадрової роботи”.

4. Розкрийте місце дисципліни „Методика кадрової роботи” у системі економічних наук.

Список використаної літератури:

6, 7, 11, 12.

1. Організація як феномен. Елементи внутрішнього середовища організації.

2. Життєві стадії та цикли організації. Співвідношення стадій життєвого циклу та особливостей персоналу.

3. Створення ефективної системи управління персоналом.

Ключові терміни:внутрішнє середовищеорганізації,персонал підприємства, стадії життєвого циклу організації, управління персоналом.

Існує багато визначень поняття «організація». М.Акофф, Ф.Емері пропонують таке визначення: «Організація- соціальна група людей, в якій існує функціональний розподіл праці, спрямований на досягнення загальної мети». П.Пітере, Р.Уотермен так визначають це поняття: «Організація- це розумна система свідомо скоординованих видів діяльності, яка не має зайвих елементів».

Для того, щоб певна спільнота вважалась, організацією вона повинна відповідати кільком обов'язковим вимогам:

- наявність щонайменше двох осіб у групі;

- наявність принаймні однієї цілі, яка б сприймалась як загальна для всіх членів даної групи;

- наявність членів групи, які свідомо працюють разом, щоб досягти бажаної для всіх цілі.

Поєднавши зазначені три вимоги можна запропонувати таке визначення: «Організація»- це група людей різної чисельності й кваліфікації, діяльність яких координується для досягнення однієї або кількох цілей».

Згідно із системним підходом до управління кожна організація — це відкрита система, цілісність і життєздатність якої забезпечується завдяки елементам, з яких вона формується. Сукупність цих елементів становить внутрішнє середовище організації. Його проектування і створення відбувається з огляду на специфіку діяльності організації, кола споживачів, ринкової кон'юнктури, умов господарювання тощо. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.

Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток. Цим зумовлене існування різних підходів до структурування внутрішнього середовища організацій. Найчастіше в ньому виділяють п'ять складових: цілі, структура, технологія, завдання і персонал, який виконує ці завдання з допомогою відповідної технології.

А, наприклад, директор Центру управління і організаційних змін (США), Річард Дафт описує внутрішнє середовище як сукупність організаційної структури, технології виробництва з усією матеріально-технічною базою та корпоративної культури, яка, на його думку, найбільшою мірою формує конкурентні переваги фірми.

Деякі представники сучасної російської школи управління вважають, що внутрішнє середовище — це структура організації, її ресурси та культура; інші до внутрішнього середовища відносять структуру, рівень розподілу праці та організаційні комунікації, а також кадровий склад організації, трудові й технологічні процеси, що використовують для перетворення ресурсів на необхідний суспільству продукт.

Організація забезпечує свою життєздатність перетворенням ресурсів, які отримує із зовнішнього середовища, на готовий продукт (вироби, послуги, ідеї) для суб'єктів зовнішнього середовища.

Проектує процес перетворення ресурсів на готовий продукт і забезпечує його функціонування система менеджменту, яка зорієнтована на виконання таких ключових завдань:

- визначення цілей організації;

- формування під обрані цілі організаційної структури, що уможливить ефективну взаємодію всіх членів організації згідно з тими функціями, які вони виконуватимуть;

- залучення у процес перетворення тієї технології, яка гарантуватиме оптимальне співвідношення витрат ресурсів і результату;

- підбір персоналу і створення для нього дієвих мотиваційних преференцій (переваг), які б поєднували прагнення людей досягати власних цілей з необхідністю працювати з належною віддачею задля досягнення мети організації.

Незалежно від сфери діяльності, складу і структури зовнішнього середовища, ці завдання є обов'язковими для керуючої системи будь-якої організації, оскільки їх вирішення формує її внутрішнє середовище.
Звідси, основними елементами внутрішнього середовища є:

цілі організації — формуються з урахуваннями ринкової кон'юнктури на основі наявних та потенцій них можливостей організації;

структура організації — формується під обрані цілі в такий спосіб, щоб забезпечити необхідний рівень гнучкості й мобільності організаційних дій;

система технологій — спрямована на забезпечення конкурентоспроможності продукції за технічними й економічними параметрами;

персонал (людські ресурси) — добирають з урахуванням кваліфікаційних характеристик і узгодженості мотивацій індивідів з цілями організації, здатності їх до саморозвитку;

організаційна культура — має своїм завданням ідентифікацію індивідуальних та організаційних цілей та їх узгодження.

Отже, внутрішнє середовище організації — це складна система елементів і зв'язків між ними, що є об'єктом контролювання та регулювання керівництвом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація як соціотехнічна система. Структура соціально-психологічної підсистеми організації	\|	Життєві стадії та цикли організації. Співвідношення стадій життєвого циклу та особливостей персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.