• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Принципи обмеження радіаційного впливу.

Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:

1. Захист шляхом використання матеріалів.

Матеріали і захисні споруди мають “коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання”. Так, житлові та цегельні будинки мають Кпос від 10 до 20, їх підвали - від 40 до 400, протирадіаційні укриття – від 500 до 1000.

2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.

3. Захист шляхом збільшення відстані від джерел іонізуючого випромінювання (евакуація).

4. Захист шляхом використання медикаментозних засобів (радіопроекторів).

Для послаблення дії радіації на організм людини використовують медикаментозні засоби, які прийнято називати радіопротекторами (цистамін, йодистий калій, амінокислоти). Велика увага приділяється біологічним препаратам або адаптогенам, які підвищують стійкість організму людини не тільки до радіації, але й до хімічно шкідливих факторів, стресу, кисневого голодування тканин (женьшень, китайський лимонник елеутерокок та ін.). Протипроменевий ефект проявляється при дії багатьох вітамінів, насамперед групи В, вітаміну А, аскорбінової кислоти.

5. Обмеження радіаційного впливу шляхом використання радіозахисного харчування.

Використання овочів та фруктів, ягід та соків сприяє виведенню із тканин організму радіоактивних сполук.

Сигнали оповіщення населення при надзвичайних ситуаціях.

З метою своєчасної інформації населення, персоналу об’єктів економіки про радіоактивне забруднення Цивільним захистом прийняті сигнали оповіщення, які передаються через канали зв’язку, радіо, телебачення.

Сигнал “Радіаційна небезпека” - передається в населених пунктах, в напрямок яких рухається радіоактивна хмара.

Рекомендації населенню: прибути в спеціальні сховища, укритись в підвалах будинків, здійснити герметизацію житлових приміщень, по команді застосувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку), із АІ-2 прийняти радіозахисний засіб (6 таблеток цистаміну, таблетку йодистого калію). Вживати незабруднені продукти харчування та питну воду.

10. Тести для контролю засвоєння знань:

1. Одиниця активності за СІ:

а) бекерель (Бк);

б) грей (Гр);

в) рад.

2. Одиниця поглинутої дози за СІ:

а) бекерель;

б) бер;

в) грей.

3. Одиниця еквівалентної та ефективної дози:

а) бекерель;

б) зіверт (Зв);

в) рад.

4. Позасистемна одиниця активності:

а) електрон-вольт (еВ);

б) кюрі (Кі);

в) рад.

5. Позасистемна одиниця поглинутої дози:

а) рад;

б) бер;

в) зіверт.

6. Позасистемна одиниця еквівалентної та ефек­тивної дози:

а) грей;

б) бекерель;

в) бер.

7. Під потужністю дози радіоактивного випромінювання розуміють:

а) відношення дози радіоактивного випромінюван­ня до часу;

б) дозу опромінення, отриману людиною під часїї перебування на забрудненій радіоактивними речови­нами місцевості;

в) дозу опромінення, яка зумовила легкий ступінь променевої хвороби.

8. Процес іонізації являє собою:

а) утворення іонів у результаті впливу нахімічну речовину радіоактивних речовин;

б) утворення з електрично нейтрального атома двох або кількох заряджених частинок;

в) процес розпаду ядра атома на протони та нейтрони.

9. Найбільшу іонізуючу здатність мають:

а) нейтрони;

б) гамма-випромінювання;

в) альфа-частинки.

10. Для вимірювання доз опромінення використо­вуються такі прилади:

а) дозиметри;

б) радіометри-рентгенометри;

в) вимірювачі потужності доз.

11. Особи, які постійно або тимчасово безпосеред­ньо працюють із джерелами іонізуючих випромінювань, належать до категорії:

а) «Б»;

б) «А»;

в) «В»;

12. Особи, які безпосередньо не працюють із дже­релами іонізуючих випромінювань, але за розташу­ванням їх робочих місць на об'єктах з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримати додаткове опромінення, належать до категорії:

а) «А»;

б) «В»;

в) «Б».

13. Усе населення належить до категорії:

а) «В»;

б) «Б»;

в) «А».

14. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «А» становить:

а) 2 мЗв;

б) 1 мЗв;

в) 20 мЗв.

15. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «Б» становить:

а) 2 мЗв;

б) 20 мЗв;

в) 1мЗв.

16. Гранично допустима річна ефективна доза опромінення осіб категорії «В» становить:

а) 20 мЗв;

б) 1мЗв;

в) 2 мЗв.

17. Запланована максимальна річна доза підвище­ного опромінення персоналу категорії «А» становить:

а) 30 мЗв;

б) 40 мЗв;

в) 50 мЗв.

18. Наслідками детерміністичних (нестохастичних) ефектів впливу радіаційного випромінювання можуть бути:

а) променева хвороба, спадкові хвороби, променева катаракта;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) хронічна променева хвороба, променеві опіки, лейкози.

19. Стохастичними ефектами радіаційного впливу можуть бути:

а) променеві опіки, злоякісні новоутворення, лейкози;

б) гостра променева хвороба, променеві опіки, променева катаракта;

в) злоякісні новоутворення, лейкози, генетичні зміни, що передаються нащадкам.

20. Залежно від масштабів розрізняють такі класи радіаційних аварій:

а) локальні, промислові;

б) промислові, комунальні;

в) локальні, поширені.

21. Фази радіаційної аварії:

а) рання, середня, пізня;

б) рання, проміжна, глобальна;

в) регіональна, фаза стабілізації, очищення.

22. Радіаційно-ядерна аварія - це:

а) будь-яка незапланована подія на об'єкті з радіаційно-ядерною технологією, що відбувається одночасно із втратою контролю над ланцюговою ядерною реакцією та виникненням реальної або потенційної загрози спонтанної (мимовільної) ланцюгової реакції;

б) така комунальна радіаційна аварія, під час якої у зону аварії потрапили території декількох населених пунктів, один або декілька адміністративних районів чи навіть областей з кількістю населення понад 10 тисяч осіб;

в) така аварія, коли її зона поширюється за межі державних кордонів країни, у якій вона виникла.

23. Природними джерелами радіації є:

а) радіаційний фон, земна радіація, внутрішнє опромінення;

б) космічне випромінювання, земна радіація, внутрішнє опромінення;

в) штучні джерела радіації, космічне випромінювання, внутрішнє опромінення.

24. Одним із найважливіших природних джерел внутрішнього опромінення є:

а) радій;

б) уран;

в) радон.

25. Основними радіонуклідами, що спричинили забруднення місцевості внаслідок Чорнобильської аварії, були:

а) йод-131, -132, цезій-134, -137, плутоній-238, -239, стронцій-189, -190;

б) уран-235, -238, радон-220, -222, плутоній-233, -239, йод-131, -132;

в) цезій-134, -137, йод-131, -132, стронцій-89, -90, уран -234, -235.

26. У перші 1,5-2 місяця після аварії на ЧАЕС основ­ним дозоутворним радіаційним елементом був:

а) цезій;

б) плутоній;

в) йод.

27. Радіозахисне харчування грунтується на таких основних положеннях:

а) максимальне зменшення надходження радіонуклідів з їжею, гальмування усмоктування та накопичення радіонуклідів в організмі; раціональне харчування;

б) максимальне зменшення надходження радіонуклідів в організм шляхом кулінарної обробки продуктів; зменшення вживання молочних продуктів;

в) вживання препаратів, які зменшують усмоктування та накопичення радіонуклідів в орга-нізмі (адсорбентів), раціональне харчування, достатнє очищення продуктів від радіонуклідів.

11. Завдання для самостійної роботи:

Вивчити:

1. Причини та медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно небезпечних об’єктах.

2. Методику оцінки радіаційної обстановки в осередку надзвичайної ситуації.

3. Принципи роботи та призначення приладів радіаційної розвідки, контролю радіоактивного зараження та опромінення;

4. Засоби колективного, індивідуального та медичного захисту.

5. Перелік дій при сигналі “Радіаційна небезпека”.

12. Питання до самоконтролю знань студентів:

1. Дайте визначення поняття "Радіаційна аварія".

2. Вкажіть класифікацію видів аварій в залежності від масштабів розповсюдження радіонуклідів.

3. Вкажіть зони забрудненої територіїв залежності від густини забруднення ґрунту радіонуклідами.

4. Вкажіть фази перебігу радіаційної аварії.

5. Вкажіть можливі види уражень при радіаційних аваріях.

6. Дайте визначення поняття "іонізуюче випромінювання".

7. Дайте визначення поняття "доза випромінювання" та назвітьїї види.

8. Вкажіть біологічні наслідки опромінення.

9. Вкажіть форми гострої променевої хвороби.