• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Якість і конкурентоспроможність продукції.

Якість - це сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

Технічний рівень за змістом вужче від поняття якості і охоплює лише техніко-експлуатаційні характеристики продукції.

Рівень якості - це кількісна характеристика міри придатності того чи того виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї які порівнюють з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання.

Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального рівнів.

Абсолютний рівень якостівиробу знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників, не порівнюючи їх із відповідними показниками аналогічних виробів.

За відносного рівня якості вимірювані показники порівнюють з абсолютними показниками якості найліпших вітчизняних та зарубіжних аналогів.

Перспективний рівень якості враховує пріоритетні напрями й темпи розвитку науки і техніки.

Оптимальний рівень якості, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво й використання продукції була б мінімальною.

Для визначення рівня якості виробів, що виготовляються виробництвом, застосовують наступні методи: об'єктивний, органолептичний, диференційований, комплексний..

Об'єктивний метод полягає в оцінюванні рівня якості продукції за допомогою стендових випробувань та контрольних вимірювань, а також лабораторного аналізу.

Органолептичний метод ґрунтується на сприйманні властивостей продуктів з допомогою органів чуття людини без застосування технічних вимірювальних та реєстраційних засобів.

Диференційований метод передбачає порівнювання одиничних показників виробів із відповідними показниками виробів-еталонів або базовими показниками стандартів.

Комплексний метод полягає у визначенні узагальнюючого показника якості оцінюваного виробу.

Можливими стратегіями для виходу на ринок є такі: закріплення на ринку; розширення меж ринку; удосконалення продукції; диверсифікація.

Стратегія закріплення ринку полягає в тому, що основним завданням підприємства стає стабілізація та збільшення продажу продукції на раніше освоєному ринку, без змін продукції.

Стратегія розширення меж ринку передбачає вихід зі старою продукцією на нові сегменти ринку, тобто туди, де її раніше не продавали.

Стратегія вдосконалення продукції орієнтує підприємство на її модифікацію або заміну новою на вже освоєному ринку.

Стратегія диверсифікаціїозначає, що підприємство розширює номенклатуру своєї продукції і виступає з новими товарами на нових ринках, освоює суміжні галузі виробництва.

Економічна ефективність поліпшення якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.

Річний економічний ефект обчислюється за формулою:

Е_Я=(П-Е_Н*К)*N_Я

де П - приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн.; Е_Н – нормативний коефіцієнт, що дорівнює 0,15; К - питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо поліпшення якості продукції, грн./од.; N_Я - обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Якщо покращення якості продукції знаходить відображення у підвищенні її сортності, то додатковий прибуток створюється за рахунок підвищеної ціни на продукцію сорту:

П_Я=[(Ц₂-С₂)-(Ц₁-С₁) N_Я],

де Ц₁, Ц₂ - відповідно ціна одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн.; С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції нижчого і вищого сорту, грн.

Річний економічний ефект у виробника продукції покращеної якості може бути також обчислений як різниця приведених витрат на виробництво продукції покращеної і попередньої якості:

Е_В=[(С₁+Е_Н*К₁)-(С₂ +Е_Н*К₂)]Nя грн.,

де С_І С₂ - собівартість виготовлення одиниці продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн.; К_І К₂ - питомі капіталовкладення у виробництво продукції відповідно попередньої і покращеної якості, грн.

Досить часто цей ефект може мати від'ємне значення, тому підприємство змушене змінити ціну виробу, щоб забезпечити собі необхідний рівень рентабельності виробництва.
Річний економічний ефект споживачів продукції більш високої якості може бути обчислений як зміна річної величини одноразових і поточних витрат:

Е_С=_я. грн.,

де С_І С₂ – річна сума експлуатаційних витрат по виробах відповідно попередньої і покращеної якості, грн.; К_І К₂ - питомі капіталовкладення на придбання і експлуатацію виробів відповідно попередньої і покращеної якості, грн. а₀ – коефіцієнт еквівалентності (спряження старої продукції новій по корисному ефекту, продуктивності, строку служби).

Сумарний річний економічний ефект від підвищення якості продукції визначається як сума річних економічних ефектів при її виробництві і споживанні (експлуатації):

Есум=Ев+Ес

В ряді випадків при покращенні якості продукції її собівартість зростає, а ціна залишається без змін, хоча збільшується термін служби нового виробу. В такому разі річний економічний ефект може бути обчислений за формулою:

Ер=_я, грн..,

де С_С С_Н - собівартість виготовлення одиниці старого і нового виробу, грн.; Т_С і Т_Н - строк служби старого і нового виробів, років.

Власне якість визначає конкурентоспроможність продукції на вітчизняному та міжнародних ринках.

Конкурентоспроможність- це сукупність її властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби проти репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Формула конкурентоспроможності в загальному вигляді може бути представлена:

Конкурентоспроможність=якість+ціна+ обслуговування.

Для визначення конкурентоспроможності продукції виробнику необхідно знати:

- конкретні вимоги потенційних покупців до пропонованого на ринку товару;

- можливі розміри та динаміку попиту на продукцію;

- розрахунковий рівень ринкової ціни товару;

- очікуваний рівень конкуренції на ринку відповідних товарів;

- визначальні параметри продукції основних конкурентів;

- найбільш перспективні ринки для відповідного товару та етапи закріплення на них;

- термін окупності витрат на новий виріб.

Конкурентоспроможність товару бажано вимірювати кількісно визначаючи корисний ефект та сукупні витрати.

Корисний ефект - це віддача об'єкта, інтегральний показник, що розраховується на підставі окремих об'єктивних показників якості об'єкта, які задовольняють ту чи іншу конкретну потребу.

Читайте також:

1. Аналіз асортименту й структури випуску продукції.
2. Аналіз загальної суми витрат на виробництво продукції.
3. Аналіз рентабельності продукції.
4. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
5. Аналіз трудомісткості продукції.
6. Без урахування вагомості факторів конкурентоспроможність продукції визначається як сума балів за кожним фактором.
7. Визначення резервів зниження собівартості продукції.
8. Витрати виробництва \ вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.
9. Витрати виробництва — вартісна оцінка затрат економічних ресурсів, здійснених підприємцями задля виробництва продукції.
10. Витрати виробництва. Собівартість продукції.
11. Витрати на якість
12. Відповідність структури специфіці асортименту виробленої продукції.

Переглядів: 940