• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Захист права власності.

Ґ/ Право інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним Кодексом та іншими законами України.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності.

Майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.

До об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Право власності в Україні захищається конституційним, кримінальним, адміністративним, цивільним правом. Всі форми власності під захистом закону. Цивільне законодавство забезпечує громадянам та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Для захисту права власності подаються позови.

Найважливішим цивільно-правовим способом захисту права власності є віндикаційний позов – позов власника про витребування майна з чужого незаконного володіння. Власник може вимагати повернення лише його речі, а тому вона повинна мати індивідуально визначені ознаки.

Якщо майно набуто безоплатно у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати майно в усіх випадках. Якщо майно за плату придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, добросовісним набувачем, то власник вправі витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно загублене власником, викрадено або вибуло з володіння власника іншим шляхом поза його волею. Гроші, а також цінні папери на пред’явника не можуть бути витребувані від добросовісного набувача. Віндикаційний позов не може бути задоволений, коли у відповідача речі вже немає (вкрадена або знищена) – у таких випадках мова може йти не про віндикаційний позов, а про позов зобов’язального характеру – відшкодування шкоди.

Захист прав власника можливий і в тих випадках, коли власник володіє річчю, але не може належним чином користуватися чи розпоряджатися нею, оскільки інші особи створюють перешкоди для здійснення цих повноважень. У таких випадках захист інтересів власника здійснюється шляхом негаторногопозову, тобто вимоги власника про усунення перешкод, що заважають здійсненню його права власності. Власник має право вимагати усунення порушень його прав незалежно від наявності вини у діях порушника (достатньо, щоб ці дії були протиправними).

Власник має право на відшкодування збитків, завданих порушенням його права власності. Збитки відшкодовуються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права власності, включаючи і неодержані доходи.

Такі ж права щодо захисту права власності мають особи, які не є власниками, але володіють майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, спадкового довічного володіння чи на іншій підставі, що передбачена законом або договором. Ці особи мають право на захист свого володіння і від власників.

Читайте також:

1. III. Захист інтересів клієнта
2. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
3. А/. Право власності.
4. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
7. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
8. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Адміністративне право як галузь права
11. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
12. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності

Переглядів: 636