Структура казначейства

Казначейство Франції

Казначейство Франції 15.2. Державне казначейство США 15.3. Державне казначейство Великобританії 15.4. Державне казначейство Латвійської Республіки

15.5. Казначейство Австрії
15.6. Федеральне казначейство Російської федерації

Державне казначейство Франції є системою органів влади і діє при Міністерстві фінансів, промисловості і економіки. Воно має у своєму складі ряд відділень, які займаються різними видами діяльності і виконують фінансові операції за дорученням держави і місцевих органів влади.
Принципи побудови системи казначейства Франції регулюються бюджетним законодавством і залежать від її адміністративно-територіального поділу. Взаємовідносини між різними складовими казначейської системи визначаються рівнем розвитку демократичних засад у державі.
Державне казначейство Франції складається з Головного управління та його територіальних органів - управлінь на місцевому рівні. У масштабах департаменту операціями Державного казначейства керує Генеральне казначейське управління. У деяких департаментах є додаткова централізуюча ланка у вигляді Управління грошових надходжень.
На місцевому рівні базовою ланкою є казначейство. Його дії в сільській місцевості поширюються на кантон. Ця установа є багатофункціональною: вона забезпечує збирання податків, фінансове обслуговування підвідомчих йому громадських організацій, управління боргом та збирання заощаджень. Крім того, бухгалтер є місцевим агентом депозитно-ощадної каси і національної каси.
У містах відділення Державного казначейства головним чином займаються збиранням податків та штрафів або керують грошовими надходженнями і видатками місцевих органів влади. Відділення Державного казначейства працюють і за кордоном, де вони виконують фінансові операції, що стосуються діяльності Державного казначейства Франції.
Працівники системи Державного казначейства несуть матеріальну відповідальність за виконання ними операцій: збереження грошових фондів і матеріальних цінностей, збирання грошових коштів, оплата рахунків, Ця система
щоденно управляє фінансовими потоками шляхом здійснення таких операцій: збирання податків для держави та місцевих органів влади; управління доходами держави; управління грошовими потоками в бюджет місцевих органів влади і місцевих установ публічно-правового сектора; збирання штрафів.
Всього у Франції нараховується 4100 відділень Державного казначейства, загальна чисельність працюючих - понад 57000 чоловік, які підпорядковані завідуючому Управління обліку державних фінансових операцій.

15.1.2. Функції казначейства
На казначейство Франції покладається виконання наступних функцій:
- виробляє і впроваджує політику в галузі заощаджень і сприяє їх спрямуванню на фінансування пріоритетних інвестицій та на підтримку експорту;
- сприяє визначенню основних напрямків державної політики щодо державних промислових чи фінансових підприємств, виступає в ролі держателя акцій (розгляд фінансового стану, операції з капіталом, придбання і продаж активів, участь у роботі правління та загальних зборів);
- виконує особливі функції щодо питань структурної перебудови підприємств, зокрема через Міжвідомчий комітет промислової реструктуризації, коли йдеться про підприємства, що переживають труднощі;
- виступає як один із учасників міжнародних економічних і фінансових відносин, що відбуваються за багатосторонніми схемами, а його діяльність відображає інтернаціоналізацію економіки, розбудову європейської спільноти і стає дедалі значущою;
- у співпраці з Банком Франції консультує міністра економіки з питань валютної політики, і готує матеріали для переговорів щодо впровадження економічного й валютного союзу, руху міжнародних грошових потоків;
- аналізує і веде портфелі міжнародних ризиків держави, бере участь у прийнятті рішень щодо надання державних гарантій за контрактами та інвестиціями, які французькі підприємства здійснюють за кордоном;
- представляє Францію в організаціях, які надають допомогу в розвитку, керує інструментами фінансової допомоги та веде контроль допомоги, що їх Франція надає країнам, що розвиваються, представляє Францію у відповідних організаціях;
- здійснює функції секретаря або головуючого у деяких міжвідомчих та міжнародних органах (Паризький клуб).
У масштабах департаменту Франції вся повнота фінансових повноважень покладається на старшого казначея. Він відповідає також за операції, що здійснює
податкове та митне управління. Старший казначей також контролює різні організації, що фінансуються за рахунок державних фондів.
На місцевому рівні працівники відділень Державного казначейства керують фінансовими коштами місцевих органів влади: вони займаються збиранням грошових коштів, контролюють і оплачують видатки, ведуть бухгалтерський облік.
Багато працівників Державного казначейства виконують функції бухгалтерів в організаціях та установах публічно-правового сектора, іноді працюють за кордоном в адміністративних органах.
Працівники казначейства виконують функції юридичних і фізичних радників при мерах і головах генеральних або регіональних рад. За завданням депутатів місцевих органів влади вони складають фінансові звіти і проводять аналіз фінансового стану.

15.1.3. Казначейські операції
Операціями казначейства вважаються всі переміщення грошових коштів, цінних паперів, депозитних та поточних рахунків, а також операції, що стосуються дебіторської заборгованості та боргів.
Казначейські операції включають:
- забезпечення державних кас грошовими коштами;
- облік та отримання векселів і облігацій, що випущені на користь держави;
- управління коштами, що вкладені кореспондентами, та здійснення операцій по них;
- випуск, конверсію, управління і погашення позик та інших державних зобов'язань.
Доходи та видатки по казначейських операціях зараховуються на бюджетні рахунки.
Доходи державних установ включають доходи від податків, мита, митних зборів та інших доходів. Розрахунки здійснюються шляхом внесків готівкою, чеками, банківськими поштовими векселями, а також внесками або переказами на один із рахунків, що відкриті на ім'я державного казначея. Боржники мають право розраховуватися комерційними векселями або облігаціями, що забезпечені дорученням.
Видатки державних установ повинні бути заздалегідь заплановані в бюджеті. Розрахунки по видатках здійснюються внесенням готівки, чеками, поштовим або банківським переказом. Деякі видатки дозволяється сплатити державними цінними паперами, комерційними векселями.
Документи, що забороняють оплату рахунків, повинні бути надані державному казначею, який здійснює видатки. Державний казначей має право призупинити оплату в разі виявлення порушень і інформує про це розпорядника.
Кореспондентами казначейства є установи і приватні особи, що зберігають свої кошти в казначействі і дають дозвіл здійснювати всі операції через бухгалтерів казначейства. Кожен кореспондент може мати в казначействі тільки один рахунок.
Територіальні органи влади і державні установи повинні здати в казну всю готівку.
Роль державних бухгалтерів не обмежується тільки виконанням таких операцій, як отримання доходів, виконання видатків і бухгалтерський облік цих операцій. Особливість функцій, що виконують державні бухгалтери Франції, полягає не тільки в тому, що вони є єдиними виконавцями бухгалтерських функцій, але вони також несуть відповідальність за здійснення контролю як за доходами, так і за видатками. Перевірки здійснюються на регулярній основі і проводяться паралельно з веденням операцій протягом усього року. Ці перевірки включають:
- контроль за доходами;
- контроль у галузі видатків;
- контроль у галузі майна.
У галузі доходів - це контроль за виконанням зобов'язань державної установи і систематичним зниженням і анулюванням доходних ордерів. У галузі видатків для здійснення контролю потрібно, щоб: по-перше, бухгалтер був переконаним, що виплата, яку йому необхідно здійснити, дійсно відповідає видатку, який систематично перераховується згідно з відповідним розпорядженням. У цьому випадку бухгалтер перевіряє:
- характер розпорядника бюджету або його представника;
- наявність кредитних коштів;
- направленість видатків на статті, які відповідають їх характеру і меті;
- вірогідність боргового зобов'язання.
по-друге, бухгалтер повинен бути певним, що розрахунок має дійсно характер погашення.
У галузі майна контроль повинен забезпечити:
- збереження прав, привілеї іпотечних зобов'язань;
- збереження майна, бухгалтерської звітності, яку ведуть державні бухгалтери.
Державні бухгалтери готують річний звіт органам фінансової юрисдикції, які перевіряють ці звіти і приймають відповідне рішення про затвердження звіту або про його відхилення. Якщо видатки були перераховані неправильно і без причини не надійшли доходи, то відповідальність несе державний бухгалтер, який компенсує борг за рахунок власних коштів.

15.1.4. Рахунки казначейства
У Франції держава як юридична особа має тільки один банківський рахунок, на який вона зараховує всі свої доходи та витрати.
Банківський рахунок казначейства відкритий у Банк де Франс. Цей рахунок ведеться головним бухгалтером казначейства в Парижі і одночасно — в головному представництві Банк де Франс Особливістю цього рахунку є те, що ним може користуватися не тільки головний бухгалтер казначейства, а й бухгалтери, що знаходяться в інших місцях, де розташовані філії Банк де Франс. Рух грошових коштів на цьому рахунку часто сягає дуже великих сум, як за доходами, так і за видатками. Вони складають в середньому до 15 млрд. франків за день. Закон від 4 серпня 1993 р. стосовно статусу Банк де Франс і контролю за діяльністю кредитних установ вимагає, щоб цей рахунок постійно знаходився у стані платоспроможності. Тому два рази на день Банк де Франс повідомляє казначейство про стан державного рахунку.
Для визначення загального стану рахунків усі зміни, що сталися на місцях, "централізуються" двома паралельними шляхами:
щоденними повідомленнями, що надходять у центральне відділення від філій банку;
щотижневими змінами, що вносяться щочетверга головним бухгалтером казначейства на основі повідомлень, які одержані від бухгалтерів казначейства.
Кожного четверга здійснюється порівняльне сальдо в центральному агентстві бухгалтерського обліку Державного казначейства, з одного боку, і в Банк де Франс, -з іншого.
Кошти казначейства на поточному рахунку, згідно з угодою між казначейством і Банк де Франс, приносять доходи за ставками фінансового ринку. Спеціальні рахунки казначейства можуть бути відкриті тільки згідно з законом про державний бюджет. На спеціальні рахунки казначейства заборонено списувати витрати на виплату заробітної плати або компенсації державним службовцям, службовцям громадських організацій, державних установ і підприємств. Спеціальні рахунки включають наступні категорії:
Рахунки спеціальних асигнувань, на які зараховуються операції, які за рішенням уряду фінансуються окремими коштами. Загальна сума видатків по цьому рахунку не може бути більшою за загальну суму доходів по цьому ж рахунку, крім як протягом трьох місяців з моменту його відкриття. Якщо протягом року доходи по рахунку спеціальних асигнувань будуть вищими запланованих, то кредити за рішенням міністра фінансів можуть бути збільшені в межах цього перевищення.
Рахунок торгівлі обслуговує операції промислового і комерційного характеру, що виконуються додатково в державному секторі. По цих рахунках не дозволяється здійснювати операції фінансового інвестування, а також позикові операції.
Рахунки з іноземними урядами. На них зараховуються операції, що здійснюються за міжнародними угодами.
Рахунки валютних операцій відображають доходи і витрати валютного характеру. Для цих категорій рахунків розрахунки очікуваних доходів та витрат не є обов'язковими, але короткострокова позика, що встановлюється по кожному з рахунків, має граничний рівень.
Рахунки авансів, на які записуються позики, які може дозволити міністр фінансів у межах кредитів, відкритих для цієї мети. Рахунок авансів відкривається по кожному дебітору або для конкретної категорії дебіторів. Позики казначейства проносять дохід у вигляді процентів. Аванс видається на строк, що не перебільшує двох або чотирьох років. Якщо позика не виплачена, то залежно від боржника приймається рішення:
- про негайне погашення;
- про консолідацію боргу у вигляді позик казначейства, що супроводжується переказом на рахунок позик;
- про консолідацію можливого збитку.
Рахунки позик реєструють позики, строк яких перевищує чотири роки. Ці кошти надаються державою в межах сум, що відведені для цієї мети або нових операцій, або ж для консолідації.
Державні казначейські операції зараховуються на відповідні окремі рахунки казначейства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими інституціями.	\|	Державне казначейство США

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.