• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи зниження інвестиційних ризиків.

Класифікація інвестиційних ризиків.

Концепція і вимірювання інвестиційних ризиків.

Інвестиційні ризики

*******

1.Будь-які інвестиції пов’язані з певним ризиком. Мабуть, найменший з них пов’язаний з інвестиціями в цінні папери з фіксованим відсотком. Проте існує реальний ризик знецінення вартості як капіталу, так і доходу під впливом інфляції. З іншого боку, існує ряд досить ризикованих видів інвестицій. Деякі з них можуть призводити до теоретично необмежених зворотних ефектів.

Розглянемо ризик та його вплив на дохід, капітал чи в сукупності – на обидва показники. Вплив на дохід без урахування капіталу: за умов становлення ринку цінних паперів доходи від останніх практично непередбачувані. Вплив на капітал без урахування доходу: при інвестуванні коштів в особливо надійні цінні папери та інші «гарантовано» ліквідні цінні папери з фіксованим відсотком завжди існує ризик втрати капіталу при зниженні цін. Вплив на капітал та дохід у сукупності: більшість видів інвестицій є ризикованими як стосовно капіталу, так і доходу. Нерідко зниження доходу передує втраті капіталу. Компанія може знизити дивіденди за звичайними акціями, що спричинить прискорене падіння цін на акції. В іншому випадку компанія може виявитися неспроможною виплатити відсотки по облігаціях, що сприятиме її ліквідації, і, можливо, вартість акціонерного капіталу буде відшкодована лише частково.

Ризик може бути пов’язаний із загальними причинами чи факторами, які специфічні для окремого виду цінних паперів.

Усі інвестиції тією чи іншою мірою схильні до впливу змін політичного та економічного клімату, через що завжди є ризик того, що інвестор не зможе повернути вкладений капітал без втрат. Фактором ризику для інвестицій є інфляція. Падіння курсу валюти може вплинути як на дохід, так і на капітал. Інвестиції вільних коштів та інші інвестиції, які не пов’язані з цінними паперами, особливо схильні до зниження курсу. В той же час високі доходи за ними не можуть слугувати певною компенсацією.

Отже, під інвестиційним ризиком слід розуміти ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності. Як економічна категорія ризик являє собою подію, яка може відбутись або не відбутись. У випадку здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, шкода, збитки), нульовий, позитивний (виграш, вигода, прибуток).

Можливість прогнозувати з максимальним ступенем ймовірності ту чи іншу подію в майбутньому дозволяє відпрацювати у планах і прогнозах стратегію протидії ризику. Співвідношення ступеня ризику і дохідності оцінюється за статистичними методами, ймовірності дозволяють дати кількісну характеристику ризику. Так, ймовірність настання (чи не настання) тієї чи іншої події, як правило, можливо чисельно виміряти у відсотках або інших відносних величинах.

Чим більше об’єктів інвестування з невизначеними ризиками, тим нижчою є ймовірність отримання інвестором доходів від свого інвестиційного портфеля. Тому при прийнятті рішень щодо вкладання коштів інвестор повинен виміряти ризик настання події настання події, при якій отримується той чи інший результат. Існує декілька методів вимірювання ризиків, які використовуються для вибору варіанта вкладення інвестицій:

v Метод аналогій складається з вивчення досвіду інвестування, оцінки результатів реалізованих проектів та екстраполяції (поширення статистичних висновків оцінки результатів реалізованих проектів на проекти, що розглядаються з метою їх реалізації в майбутньому) їх на перспективу.

v Метод моделювання ґрунтується на теорії ігор. Гіпотетичний інвестиційний проект (модель) «програється» з метою визначення реакції конкурентів.

v Демонстраційний метод дозволяє визначити суспільну думку стосовно інвестиційного проекту та з»ясувати коло потенційних інвесторів.

v Методи математичної статистики дозволяють з’ясувати ймовірність настання події. По суті ці методи являють собою забезпечення методу аналогій. Ймовірність розміру доходів визначається шляхом розрахунку показника варіації можливих результатів від вкладання інвестицій. Методи математичної статистики можна використовувати за наявності вихідних фактичних даних. У випадку відсутності таких даних, або якщо намічений проект не має аналогів, використовується метод експертного оцінювання. Цей метод базується на опитуванні висококваліфікованих спеціалістів і відповідній математичній обробці результатів цього опиту.

*******

2.Уся різноманітність ризиків взаємообумовлена. В ієрархічній структурній системі ризиків як початковий, визначальний можна визнати інвестиційний ризик, бо якщо немає вкладень, то немає ризику їх втрати.

Інвестиційний ризик має місце у підприємницькому середовищі, але може у ряді випадків виникати і в сфері споживання. Ризики інвестиційних проектів підрозділяються на три групи:

Ø Фінансові ризики;

Ø Будівельні ризики;

Ø Експлуатаційні ризики.

Інвестиційний споживчий ризик виникає у тому разі, коли вкладення, що здійснені у товари тривалого користування (котеджі, авто, гаражі та ін.) з метою їх подальшого використання у підприємницькій діяльності (продаж, наймання, гарантія, виробництво), не досягають своїх цілей через різні причини.

Підприємницький ризик зумовлюється ймовірним характером практично всіх виробничих процесів і реалізації, конкуренцією, інфляційними впливами, наявністю фізичних ризиків (втрати майна внаслідок стихійного лиха), а також невизначеністю, що спричинена неповною або неточною інформацією, яка міститься в інвестиційній програмі. Це насамперед пов’язано з можливою зміною законодавства (посилення екологічних вимог, зміна умов оподаткування, реінвестування доходів, рівня відсоткових ставок, введення обмежень і ліцензій). Крім того, за сучасних умов на ступінь підприємницького ризику великий вплив має: політична нестабільність; страйки; масове невиконання договірних зобов’язань; неплатежі; застаріла структура виробництва; інфляційні процеси тощо. До того ж у кожній галузі є свої специфічні умови, що найбільше впливають на ступінь ризику (наприклад, у сільському господарстві – це погодні умови, торгівлі – оцінка кон’юнктури ринку, в атомній енергетиці – складність і характер виробничого процесу).

Фінансові ризики — це велика сукупність взаємопов’язаних ризиків невиконання фінансових зобов’язань протилежною стороною та ризиків зміни кон’юнктури фінансових ринків.

Фінансові ризики, що беруть на себе банки та їх клієнти, тісно пов’язані між собою. Під ці ризики підпадають як інвестори, так і кредитори й дебітори.

Кредитні ризики посідають одне з головних місць у групі фінансових ризиків. Він так само, як ризик неповернення боргу, виникає в результаті:

· неможливості позичальника створити у майбутньому адекватний грошовий потік;

· невпевненості у реалізації в майбутньому за необхідною ціною застави під кредит;

· погіршення іміджу (репутації) позичальника через непередбачені несприятливі зміни у діловому світі. Банки повинні ретельніше оцінювати кредитні ризики, ніж інші кредитори, оскільки вони надають у користування не власні гроші, а гроші своїх вкладників.

До групи кредитних ризиків можна віднести відсотковий ризик, ризик ліквідності та у вузькому розумінні фінансовий і проектний ризики.

Відсотковий ризик зумовлений невизначеністю у майбутньому щодо напряму руху та рівня відсоткових ставок. Подібний ризик для банку — це ризик перевищення середньої відсоткової ставки по залучених коштах (депозитах) середньої відсоткової ставки за виданими кредитами.

Ризик ліквідності спричинений невпевненістю у майбутній швидкій реалізації того чи іншого активу за передбачену ціну.

Фінансовий ризик у вузькому розумінні – це ризик фінансового лівериджу. Тобто чим вищий фінансовий ліверидж компанії, тим більша невпевненість у забезпеченні позичкових коштів власним капіталом.

Проектний ризик у вузькому значенні виникає при оцінці кредитної пропозиції клієнту з метою фінансування певного інвестиційного проекту. Цей ризик містить три складові:

§ ризик, пов’язаний з самим проектом, незалежно від позичальника;

§ корпоративний ризик, пов’язаний з усією діяльністю позичальника та впливом даного проекту на загальний рівень ризику;

§ ринковий ризик, пов’язаний з відповідністю проекту банківському кредитному портфелю, тобто з визначенням, чи підвищує, чи знижує він ризик кредитного портфеля банку.

Валютний ризик виникає через невизначеність майбутнього руху ресурсів національної валюти щодо іноземних валют. Під вплив валютного ризику підпадають усі суб’єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють фінансові операції у валюті, відмінній від їхньої національної валюти. Валютний ризик містить такі складові:

- курсовий ризик зміни вартості активів та пасивів банку (компанії);

- ризик переказу, пов’язаний з відмінностями в обліку активів та пасивів в іноземній валюті;

- ризик угоди, зумовлений невизначеністю у майбутньому вартості угоди у національній валюті, що деномінована в іноземній валюті.

Ризик країни з’являється внаслідок невизначеності у майбутньому змін політичних та економічних умов, які можуть вплинути на спроможність країни, корпорації, підприємства та інших позичальників відповідати за зобов’язаннями зовнішнього боргу. Складовими ризику країни виступають:

а) політичний ризик, який представлений невизначеністю у майбутньому інвестиційного клімату держави — імпортера кредитів та інвестицій;

б) економічний ризик — ризик, пов’язаний з невизначеністю у майбутньому платоспроможності країни, корпорації, фірми;

в) експортний ризик — пов’язаний з можливістю зупинки обслуговування боргу через низьку ліквідність товарів зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій.

Портфельний ризик — це ризик невідповідності у майбутньому інвестиційного проекту кредитному портфелю, портфелю цінних паперів чи портфелю реальних проектів. Портфельний ризик виникає внаслідок можливості суттєвого погіршення сукупних показників того чи іншого портфеля: прибутковості, зростання капіталу, ступеня впливу ризику ліквідності.

Будівельні ризики — це ризики, що виникають у процесі проекту. Залежно від типу фінансування проекту ці ризики розподіляються між учасниками здійснення проекту чи приймаються на себе тією чи іншою стороною.

Ризик перевищення кошторису означає, що проектно-кошторисна вартість може бути перевищена через провину багатьох учасників.

Ризик несвоєчасного завершення термінів засвоєння інвестицій виникає внаслідок змін у складі проектів, зривів постачання матеріально-технічних ресурсів.

Ризик порушення умов договору спричинений змінами умов функціонування інвестора та підрядної організації (фінансова неспроможність інвестора, зміни ставок оподаткування доходу, умов отримання банківських кредитів і погашення раніше отриманих позичок, амортизаційної політики, невиконання угод субпідрядними організаціями, проектантами та іншими учасниками інвестиційного процесу).

Ризик падіння попиту виникає у разі зміни потреб у продукції будівельної галузі у зв’язку із загальним спадом виробництва, кризою фінансів, бюджетним дефіцитом.

Експлуатаційні ризики з’являються після введення об’єкта у дію та виходу на проектну потужність (що за наших умов спричиняє певні ризики).

Ризик реалізації продукції, робіт, послуг, спричинений можливістю звуження ринку збуту у процесі експлуатації та втрати частини споживачів через зростаючу конкуренцію та появу на ринку товарів вищої якості.

Ризик зниження прибутковості тісно пов’язаний з ризиком реалізації продукції і тягне за собою скорочення грошових потоків та неможливість розрахунків з кредиторами.

Ризик невиконання поставок матеріально-технічних ресурсів для виробництва зумовлює у майбутньому можливу ненадійність постачальників.

Ризик менеджменту виникає через можливу необхідність у майбутньому зміни керівництва підприємства.

Форс-мажорний ризик існує як на стадії будівельного виробництва, так і в період експлуатації підприємства. Він пов’язаний з виникненням подій об’єктивного характеру, які можуть призвести до часткової чи повної втрати майна.

*******

3. Залежно від виду інвестиційного проекту, його належності до того чи іншого типу портфеля розробляється система заходів протидії ризикам. У практиці управління інвестиційними проектами існують три способи зниження інвестиційного ризику:

1) розподіл ризиків між учасниками реалізації інвестиційного проекту;

2) страхування;

3) резервування коштів на покриття непередбачених видатків.

І. Розподіл ризику між учасниками реалізації інвестиційного проекту полягає у тому, щоб зробити відповідальним за ризик того учасника проекту, який може краще за всіх розрахувати та контролювати ризики. Розподіл ризику між учасниками реалізується при розробці фінансового плану та контрактних документів.

ІІ. Більшості великих проектів властива затримка в їх реалізації, що може означати для замовника таке збільшення вартості робіт, яке перевищить початкову вартість проекту. Виходом із такої ситуації є передача певних ризиків страховій компанії. При страхуванні інвестиційних ризиків можуть бути застосовані два способи страхування: майнове страхування та страхування від нещасних випадків.

Майнове страхування може мати такі форми:

- страхування ризику підрядного будівництва (призначене для страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних втрат та збитків);

- страхування транспортування будівельних вантажів (охоплює всі ризики, включаючи війну та страйк і поширюється на переміщення товарів зі склад вантажовідправника та складу вантажоодержувача);

- страхування обладнання, що належить підрядникові (застосовується підрядниками та субпідрядниками коли вони використовують велику кількість обладнання з високою з реставраційною вартістю).

Страхування від нещасних випадків включає:

- страхування загальної цивільної відповідальності є формою страхування від нещасних випадків і захищає генерального підрядника від нещасних випадків, якщо в результаті його діяльності «третя особа» зазнає тілесні ушкодження, особистих збитків або ушкодження майна;

- страхування професійної відповідальності вимагається тільки в тому випадку, коли генеральний підрядник несе відповідальність за підготовку архітектурного або технічного проекту, управління проектом, надання професійних послуг за проектом.

ІІІ. Визначення структури резерву на покриття непередбачених видатків може здійснюватись на базі одного з двох підходів.

При першому підході резерв ділиться на дві частини: загальний та спеціальний. Загальний резерв покриває зміни у кошторисі, надбавки до загальної уми контракту та інші аналогічні елементи. Спеціальний резерв містить надбавки на покриття ризику цін, збільшення видатків по окремих позиціях, а також на оплату позовів за контрактами.

Другий підхід передбачає визначення непередбачених видатків за видами витрат (на заробітну плату, матеріали, субконтракти). Резерв на передбачені видатки визначається тільки по тих видах витрат, які ввійшли в початковий кошторис.

Читайте також:

1. Аналіз ефективності інвестиційних проектів
2. Аналіз причин аварійності та шляхи її зниження
3. Аналіз проектних ризиків.
4. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
5. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
6. Біологічні способи лікування ран.
7. Валютний курс і способи його визначення
8. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
9. Види і способи вибіркового спостереження.
10. Види інвестиційних фондів
11. Види середніх величин та способи їх обрахування.
12. Види середніх величин та способи їх обрахування.

Переглядів: 1408