Виробничі системи

Виробничі системи включають підкласи середніх і великих інтегрованих систем. Ці системи, у першу чергу, призначені для управління і планування виробничого процесу. Облікові функції, хоч і глибоко опрацьовані, виконують допоміжну роль і іноді неможливо виділити модуль бухгалтерського обліку, тому що інформація в бухгалтерію надходить автоматично з інших модулів.

Виробничі системи значно більш складні в установці (цикл упровадження може займати від 6-9 місяців до півтора і більш років (табл. 9.2). Це обумовлено тим, що система покриває потреби усього виробничого підприємства і це потребує в значних загальних зусиль співробітників підприємства і постачальника програмного забезпечення.

Виробничі системи часто орієнтовані на одну або декілька галузей і/або типів виробництва: серійне складальне (електроніка, машинобудування), дрібносерійне і дослідне (авіація, важке машинобудування), безперервне (металургія, хімія, нефто — і газовидобуток).

Мають місце також і різноманітні типи організації самого виробничого процесу. Наприклад, для дискретного виробництва можливо: а) циклічне повторне виробництво (repetitive manufacturing) — планування виконується на певний строк (квартал, місяць, тиждень); б) виробництво за замовленнями (make-to-order) — планування тільки при надходженні замовлення; в) розробка за замовленнями (engineering-to-order) — самостійна розробка кожного нового замовлення з таким виробництвом; г) виробництво на склад (manufacture-to-stock), д) змішане виробництво (mixed mode manufacturing) — для виробництва кінцевого продукту використовується декілька типів організації виробничого процесу.

Така спеціалізація відбивається як у наборі функцій системи, так і в існуванні бізнес-моделей даного типу виробництва. Наявність вмонтованих моделей для визначених типів виробництва відрізняє виробничі системи одну від іншої, у кожній із цих систем є глибоко пророблені напрямки і функції, розробка яких тільки починається.

Виробничі системи за багатьма параметрами значно більш жорсткі, чим фінансово-управлінські. Виробниче підприємство повинно, у першу чергу, працювати як добре налагоджений годинник, де основними механізмами керування є планування й оптимальне управління виробничим процесом, а не урахування кількості рахунків-фактур за якійсь період. Ефект від упровадження виробничих систем стає суттєвим на верхніх рівнях управління підприємством, коли видно усю взаємозалежну картину роботи, що включає планування, закупівлі, виробництво, запаси, продаж, фінансові потоки і багато інших аспектів. При збільшенні складності і широти охоплення функцій підприємства системою ростуть вимоги до технічної інфраструктури і комп’ютерної платформи. Всі без винятку виробничі системи розроблені за допомогою промислових баз даних. У більшості випадків використовується технологія ‘‘клієнт-сервер’’, що припускає поділ опрацювання даних між виділеним сервером і робочою станцією. Технологія ‘‘клієнт-сервер’’ виправдує себе при обробці великих обсягів даних і запитів, тому що дозволяє оптимізувати інтенсивність передачі даних по комп’ютерній мережі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фінансово-управлінські системи	\|	Конспект лекций

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.