• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Місце внутрішнього аудиту в системі обробки економічної інформації.

Лекція 3

1. Місце внутрішнього аудиту в системі обробки економічної інформації.

2. Загальна схема організації внутрішнього аудиту.

3. Положення про внутрішній аудит та аудиторську політику на підприємстві.

Поняття внутрішнього контролю не є новим. Воно з'явилося у лексиконі ще на початку XVIII століття та еволюціонувало з часом. Як система контролю діяльності підприємства це поняття сформувалося до початку XX століття у сукупності трьох елементів: розподіл повноважень, ротація персоналу, використання та аналіз облікових записів. Пізніше функції внутрішнього контролю значно розширилися та змінилися на організацію і координацію дій, спрямованих на забезпечення збереження активів, перевірку достовірності облікової інформації, підвищення ефективності господарських операцій, дотримання визначеної політики та процедур компанії.

Таким чином, нові функції вивели поняття внутрішнього контролю за межі кола питань, що стосуються звичайного бухгалтерського обліку. Завдяки розвитку та розширенню сфери застосування, внутрішній контроль до кінця XX століття перетворюється на інструмент контролю за ризиками, де його функції тісно переплітаються з функцією управління ризиками - ризик-менеджментом.

Рис. 1 Місце внутрішнього аудиту в системі контролю

Чим же внутрішній контроль відрізняється від контролю взагалі?

нутрішній контроль - це контроль внутрігосподарський, на противагу зовнішнім видам контролю, таким як законодавче регулювання, увага з боку контролюючих органів, органів влади та місцевого самоврядування, незалежний зовнішній аудиторський контроль.

Внутрішній контроль корисний тільки у тому разі, якщо спрямований на досягнення конкретних цілей, і тому перш ніж оцінювати результати контролю, потрібно визначити ці цілі.

Виділяють 5 основних цілей внутрішнього контролю:

1. Надійність та повнота інформації.

2. Відповідність політиці, планам, процедурам, законодавству.

3. Забезпечення збереження активів.

4. Економне та ефективне використання ресурсів.

5. Досягнення підрозділами компанії поставлених цілей та завдань.

Отже, внутрішній контроль являє собою процес, спрямований на досягнення цілей організації, і є результатом дій керівництва з планування та організації її діяльності. Для оптимальної побудови системи внутрішнього контролю керівництво, по-перше, повинно сформулювати цілі, визначити задачі компанії і побудувати відповідно до них структуру організації, по-друге, забезпечити функціонування ефективної системи документування та звітності, розподілу повноважень, авторизації, моніторингу для досягнення поставлених цілей та вирішення задач.

Як видно з рисунку 1, внутрішній аудит є різновидом внутрішнього контролю, а саме, контролю за діяльністю підприємства з боку власника, менедерів. Під час здійснення контрольних функцій внутрішній аудит, як вже зазначалося вище, виконує частину функцій керівництва підприємства, інакше кажучи, частину управлінських функцій.

Слід наголосити, що не потрібно прирівнювати внутрішній аудит до контролінгу - напрямку, який також набуває неабиякого поширення. Контролінг поєднує в собі різні аспекти управління діяльністю в організаційних системах, одним із яких і є внутрішній аудит, та забезпечує інтегроване управління підприємством.

Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту,

В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організації внутрішнього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів. Свою діяльність Інститут будує на базі загальних професійних знань внутрішніх аудиторів, програми безперервного професійного розвитку, економічного кодексу, норм і програм сертифікації. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і в приватному секторі. Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту — допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансового стану.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльності підприємства.

На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, група внут­рішньогосподарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотні і більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом ради директорів.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операційним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінювання продуктивності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту менеджеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.

Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цінною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користувачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що перевірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності — це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів).

Загальна схема організації внутрішнього аудиту.

Постановка проблеми. Проблема розвитку внутрішнього аудиту в Україні полягає у виробленні комплексного, системного підходу і пов’язаних з ним методичних рішень, які б забезпечили практичні умови для створення та ефективного функціонування служб внутрішнього аудиту на підприємствах України. На сучасному етапі розвитку економіки України відбувається зростання масштабів виробництва, що обумовлює необхідність створення багаторівневого апарату управління, який в свою чергу створює проблеми обміну інформацією, збільшує ймовірність того, що рішення, які приймаються різними ланками управління будуть суперечити один одному.

Для української практики поняття «внутрішній аудит» − нове, воно неопрацьоване теоретично і майже не застосовується практично. Внутрішній аудит має функціонувати як незалежна діяльність на підприємстві. Організовує його керівництво підприємства для перевірки та оцінки роботи окремих підрозділів, служб, об’єктів обліку тощо. Мета внутрішнього аудиту – сприяти ефективному виконанню завдань і цілей, задля яких функціонує підприємство. Внутрішній аудит можуть проводити аудитори, які працюють безпосередньо на даному підприємстві. У невеликих підприємствах може й не бути штатних аудиторів. У цьому разі проведення внутрішнього аудиту може бути доручено ревізійній комісії, що є характерним для більшості підприємстві передбачено їхнім Статутом, або аудиторській організації на договірних засадах.

Ефективність діяльності внутрішнього аудиту в Україні визначається рівнем його організації. Основними елементами внутрішнього аудиту є організація процесу аудиторського контролю, служби і праці аудиторів.

Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Проблеми методики і організації внутрішнього аудиту неодноразово піднімались вітчизняними та зарубіжними вченими [1,2,3,4], але більшість з них визначала лише його теоретичний аспект, а саме: проблеми термінології, класифікації, визначення об’єктів, мети, завдань тощо. Серйозним підґрунтям, на думку авторів, є поділ організаційно-методичного забезпечення внутрішнього аудиту на: нормативно-правове, методичне, інформаційне, кадрове, технічне, програмне [2, с.29].

До нормативно-правового забезпечення внутрішнього аудиту належать закони України, інструкції, положення, доповнення, роз’яснення, офіційні коментарі, що регулюють діяльність суб'єктів господарювання [2, с.29]. При цьому на особливу увагу заслуговує локальне нормативно-правове забезпечення, яке включає в себе Положення про відділ внутрішнього аудиту.

Також виділяють окремо інформаційне забезпечення. З огляду на те, що внутрішній аудит є формою внутрішньогосподарського контролю, він одночасно є його підсистемою, до якої слід застосовувати чинники кібернетичних систем, а саме: вхід, процес, вихід. Склад вхідного інформаційного забезпечення обумовлюється завданням внутрішнього аудитора і залежить від виду аудиторської перевірки. До вихідного інформаційного забезпечення внутрішнього аудиту належить аудиторська документація [2, с.37].

Кадрове забезпечення – це наявність власних висококваліфікованих спеціалістів підприємства, які виконують функції внутрішніх аудиторів [2, с.38].

Комплекс технічних засобів, оргтехніки і керівних матеріалів щодо їх застосування, становить технічне забезпечення внутрішнього аудиту [2, с.38].

В нашій країні, найбільшу проблему становить методичне забезпечення внутрішнього аудиту, так як стандартів щодо його регулювання не встановлено. Тому деякі питання щодо раціональної організації внутрішнього аудиту залишаються невисвітленими і потребують подальшого вивчення.

Метою даної статті є організація методики внутрішнього аудиту та її впровадження на підприємстві.

Виклад основного матеріалу. Організація, роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівником або власником економічного суб’єкту в залежності від організаційно-правової форми і системи управління, змісту і специфіки діяльності, обсягів фінансово-економічної діяльності, стану внутрішнього контролю.

До об'єктів внутрішнього аудиту відносяться: матеріальні, трудові та фінансові ресурси; джерела цих ресурсів; господарські процеси; економічні результати господарської діяльності; організаційні форми та методи управління тощо.

В організації внутрішнього аудиту широко використовуються методи: проектний, моделювання, аналітичний, спостереження і сітьовий. Ці методи досить грунтовно розкрили професор А.М.Кузьмінський і професор В.В.Сопко. На їх думку, «за допомогою графіків встановлюються і підтримуються технологічні зв’язки, які виникають на різних стадіях роботи, встановлюються строки виконання робіт» [5, с.100].

Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильні¬стю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, опри¬буткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподі¬лом прибутків.

Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три еле¬менти: умови проведення аудиту, систему бухгалтерського обліку і процедури аудиту. Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефек¬тивності роботи і дотримання відповідних вимог. У поєднанні всі пе¬рераховані елементи структури внутрішнього контролю забезпечу¬ють підприємству зниження небажаного ризику ділової і фінансо¬вої діяльності, а також ризик помилок у бухгалтерському обліку.

Як і для зовнішніх аудиторів, для внутрішніх аудиторів однією з умов успішного проведення аудиторської перевірки є ефективно організований процес планування. При плануванні необхідно враховувати: цілі і завдання об'єкта аудиторської перевірки, а також використовувані об'єктом засоби контролю за їх виконанням; істотні ризики, що стосуються об'єкта аудиторського завдання, його цілей, ресурсів і господарської діяльності; методи зниження ризиків у припустимих межах; достатність і ефективність си¬стем контролю і управління ризиками певного об'єкта ау¬диту порівняно з найбільш прийнятною для нього моделлю контролю; можливість значного удосконалення систем контролю і управління ризиками.

Створення відділу внутрішнього аудиту на підприємстві досить складний процес, який потребуе рішення ряду методологічних і організаційно-технічних проблем. В загальних рисах організацію відділу внутрішнього ауди¬ту можна рекомендувати проводити за наступними основними етапами:

− виявлення і чітке визначення ряду питань, для вирішення яких формується відділ внутрішнього аудиту, побудови системи цілей створення відділу у відповідності з політикою підприємства;

− визначення основних функцій, що необхідні для досягнення поставлених цілей;

− об'єднання однотипних функцій в групи і формування на їх основі структурних одиниць відділу, що спеціалізується на виконанні цих функций;

− розробка схем взаємовідносин, визначення обов'язків, прав і відповідальності для кожної структурної одиниці, документальне закріплення всього цього в посадовій інструкції і положеннях про бюро відділу внутрішнього аудиту;

− об'єднання вищевказаних структурних одиниць в єди¬не ціле – відділ внутрішнього аудиту; визначення його оргстатусу і у відповідності з встановленим набором цілей, задач і функцій структурних одиниць розробка і доку¬ментальне закріплення Положення про відділ внутрішнього аудиту;

− інтеграція відділу внутрішнього аудиту з іншими одиницями структури управління підприємством;

− розробка внутрішньофірмових стандартів внутрішнього аудиту.

Об'єктивність внутрішнього аудиту залежить від ступеня незалежності в структурі управління економічного суб'єкту. Зміст, терміни і об’єм конкретних заходів і перевірок, що проводиться службою внутрішнього аудиту, залежать від оцінки існуючого потенційного ризику, значущості об'єкта перевірки і попередньої оцінки служби внутрішнього аудиту. Такі заходи можуть включати тестування об'єкта, уже проведених внутрішніми аудиторами, оцінку інших об'єктів, що викликають зацікавлення, нагляд за процедурами внутрішнього аудиту, інші прийоми поревірки за рішенням аудитора.

Ефективність діяльності служби внутрішнього аудиту є важливим фактором управління економічним суб'єктом і залежить від її організаційного статусу, компетентності, професіоналізму, функціональних обмежень, рівня значущості.

Висновки. Ефективність діяльності внутрішнього аудиту на підприємствах визначається рівнем його організації. Підсумовуючи вищезазначене, можна стверджувати, що до важливих передумов раціональної організації внутрішнього аудиту слід віднести високу кваліфікацію, ділові й особисті якості керівника аудиторської служби та аудиторів.

Отже, можна зробити висновок про те, що внутрішній ау¬дит підприємства націлений насамперед на систему управління ризиками і систему внутрішнього контролю — їх оцін¬ку, аналіз, пошук шляхів удосконалення, що дозволить ефективно здійснювати управління фінансово-господарською діяльністю господарюючого суб’єкта та приймати виважені управлінські рішення.

Читайте також:

1. Автоматизоване робоче місце метролога
2. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
3. АГД як галузь економічної науки
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Адресація в системі ЕП НБУ.
6. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
7. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
8. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
9. Акціонерна власність в економічній системі
10. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
11. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
12. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.

Переглядів: 1780