У науковій, зокрема юридичній, літературі даються різні тлумачення поняття "держава". Одні, відповідно до своїх поглядів, розуміють під державою організоване в певні об'єднання населення, інші - устрій суспільства, треті - апарат влади, державні та правові органи, які здійснюють державну владу. У міжнародному сенсі держава трактується як суб'єкт міжнародних відносин, єдність:
а) території;
б) населення;
в) суспільної влади.
Відмінність держави від публічної влади у первісному суспільстві полягає у тому, що:
1) вона є захисником домінуючої у суспільстві групи;
2) влада поширюється на всіх, хто проживає на території держави, незалежно від національності;
3) регуляторами виступають правові норми (право) як особливі загальнообов'язкові правила поведінки;
4) носії влади організаційно виділені у спеціальні структури;
5) існують податки;
6) наявний розподіл функцій між органами державної влади;
7) держава виступає як офіційний представник суспільства;
8) держава має верховну владу (суверенна) і ні від кого не залежить;
9) влада є політичною, оскільки регулює відносини між різними групами населення.
Отже, держава –це політичний апарат влади (знаряддя), який поширює свою владу на певну територію, має свій суверенітет, видає закони (право), створює систему податків і здійснює управління суспільством в інтересах окремого класу (групи) або всього народу.
Суттєві ознаки держави:
1.Суверенітет (державний)- верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в державі у межах її кордонів та незалежність держави у зовнішніх відносинах.
2. Територіальне розселення населення країни, територія якої поділяється на певні одиниці (адміністративно- чи політико-територіальні). Суверенітет, політична влада держави поширюються на всіх, хто проживає на її території, у тому числі й на осіб, що не є громадянами цієї держави.
3.Апарат влади - система законодавчих, виконавчих, судових та контрольно-наглядових органів: армія, правоохоронні органи тощо.
4. Виняткове право видавати закони - загальнообов'язкові правила поведінки, закріплені в нормах права.
5. Здатність стягувати податки, робити позики і надавати кредити.