МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Правові відносини: поняття, види, склад .(Складові правовідносин: суб’єкти, об’єкти, юридичні факти, зміст (фактичний, юридичний). Види правовідносин..) Нормативно-правові акти регулюють (охороняють) правові відносини, які постійно виникають, змінюються чи припиняються. Правовідносини— це урегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою. Основні ознаки правовідносин такі: а) вони виникають на основі норм права; б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки; в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільнот; г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою. Групувати правовідносини можна за різними ознаками: а) залежно від кількості суб'єктів (прості, складні); б) за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові та ін.); в) за дією в часі (довготривалі, короткотривалі); г) за методом правового регулювання (договірні, керувальні); д) за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні, активні); е) залежно від функціонального призначення (регулятивні, охоронні).
Правовідносини мають складну будову і включають в себе такі елементи: а) суб'єкти; б) об'єкти; в) зміст правовідносин; г) юридичні факти. Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин є юридичні факти. Суб'єктами правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єкти правовідносин можна поділити на: а) фізичні і юридичні особи; б) державні і громадські організації; в) різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.); г) громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, здійснювати їх від свого імені і нести юридичну відповідальність за свої дії. Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, їх також можна поділити на приватних осіб, посадових осіб і спеціальних суб'єктів. Юридичними особами визнаються організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному чи арбітражному суді і нести юридичну відповідальність за свої дії. Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результат їх діяльності. Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Юридичний зміст — це суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів. Фактичний зміст — це сама поведінка суб'єктів, їх діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права і юридичні обов'язки сторін. Юридичними фактами є конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення. Вони є необхідною умовою правовідносин. Види правовідносин.Правовідносини мають дуже різноманітний характер, і їх видів дуже багато: 1) залежно від врегульованості законодавством, вони можуть бути врегульовані законом (нормативним актом) і не врегульовані - природні правовідносини; 2) залежно від галузей права (предмета правового регулювання), вони можуть бути конституційні, адміністративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, земельні, екологічні, кримінально-правові тощо; 3) в залежності від кількості суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах, їх можна поділити на прос- ті (два суб'єкти) і складні, коли існує три і більше суб'єктів; 4) за методом правового регулювання правовідносини можуть бути договірні і управлінські (державно-владні); 5) за змістом суспільних відносин вони можуть мати характер політичних, економічних, моральних, релігійних, міжнародних відносин тощо; 6) за змістом поведінки суб'єктів вони можуть бути активні (виконання обов'язків) і пасивні (утримання від певних фактичних фізичних дій); 7) у залежності від функціонального призначення, вони можуть бути регулятивні (статичні — закріплювальні і динамічні - розвивальні) і охоронні (соціальні цінності); 8) за терміном тривалості: короткочасні,- які завершуються виконанням учасниками своїх прав і обов'язків, і продовжувальні,- які не завершуються виконанням одних прав і обов'язків (наприклад, трудові правовідносини після укладення трудового договору); 9) за характером відносин, які можуть регулюватись національною системою права і нормами міжнародного права,- внутрішні правовідносини і міжнародні правовідносини. Читайте також:
|
||||||||
|