• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правові відносини: поняття, види, склад .

(Складові правовідносин: суб’єкти, об’єкти, юридичні факти, зміст (фактичний, юридичний). Види правовідносин..)

Нормативно-правові акти регулюють (охороняють) правові відносини, які постійно виникають, змінюються чи припиняються.

Правовідносини— це урегульовані нор­мами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що за­безпечуються державою.

Основні ознаки правовідносин такі:

а) вони виникають на основі норм права;

б) характеризуються наявністю сторін, які мають су­б'єктивні права і юридичні обов'язки;

в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільнот;

г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юри­дичних обов'язків у правовідносинах контролюється і за­безпечується державою.

Групувати правовідносини можна за різними ознаками:

а) залежно від кількості суб'єктів (прості, складні);

б) за предметом правового регулювання (адміністра­тивні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові та ін.);

в) за дією в часі (довготривалі, короткотривалі);

г) за методом правового регулювання (договірні, керувальні);

д) за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні, активні);

е) залежно від функціонального призначення (регуля­тивні, охоронні).

Правовідносини мають складну будову і включають в се­бе такі елементи:

а) суб'єкти; б) об'єкти; в) зміст правовідносин; г) юридичні факти.

Підставами виникнення, зміни чи припинення право­відносин є юридичні факти. Суб'єктами правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Суб'єкти правовідносин можна поділити на:

а) фізичні і юридичні особи;

б) державні і громадські організації;

в) різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.);

г) громадянське суспільство.

Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, здійснювати їх від свого імені і нести юридичну відповідаль­ність за свої дії.

Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, їх також можна поділити на приватних осіб, посадових осіб і спеціальних суб'єктів.

Юридичними особами визнаються організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виконувати обов'яз­ки, бути позивачами в загальному чи арбітражному суді і нести юридичну відповідальність за свої дії.

Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Їх поді­ляють на матеріальні і духовні блага, дії суб'єктів право­відносин, результат їх діяльності.

Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного.

Юридичний зміст — це суб'єк­тивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів.

Фак­тичний зміст — це сама поведінка суб'єктів, їх діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права і юридичні обов'язки сторін.

Юридичними фактами є конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення. Вони є необхідною умовою правовідносин.

Види правовідносин.Правовідносини мають дуже різноманітний характер, і їх видів дуже багато:

1) залежно від врегульованості законодавством, вони можуть бути врегульовані законом (нормативним актом) і не врегульовані - природні правовідносини;

2) залежно від галузей права (предмета правового ре­гулювання), вони можуть бути конституційні, адмініст­ративні, цивільно-правові, фінансово-правові, трудові, земельні, екологічні, кримінально-правові тощо;

3) в залежності від кількості суб'єктів, які беруть участь у правовідносинах, їх можна поділити на прос-

ті (два суб'єкти) і складні, коли існує три і більше суб'єктів;

4) за методом правового регулювання правовідносини можуть бути договірні і управлінські (державно-владні);

5) за змістом суспільних відносин вони можуть мати характер політичних, економічних, моральних, релігій­них, міжнародних відносин тощо;

6) за змістом поведінки суб'єктів вони можуть бути активні (виконання обов'язків) і пасивні (утримання від певних фактичних фізичних дій);

7) у залежності від функціонального призначення, во­ни можуть бути регулятивні (статичні — закріплювальні і динамічні - розвивальні) і охоронні (соціальні цінності);

8) за терміном тривалості: короткочасні,- які завер­шуються виконанням учасниками своїх прав і обов'язків, і продовжувальні,- які не завершуються виконанням од­них прав і обов'язків (наприклад, трудові правовідноси­ни після укладення трудового договору);

9) за характером відносин, які можуть регулюватись національною системою права і нормами міжнародного права,- внутрішні правовідносини і міжнародні право­відносини.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
6. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
7. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
8. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
9. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
10. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
11. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
12. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.

Переглядів: 2521