Тема 6. Багатоваріантність прийняття рішень у корпораціях

Кожна організація для здійснення ефективної діяльності визначає цілі, досягнення якщо можливе лише внаслідок дій, які виконуються в певній

іил-лідион^л,іі і с СаиСибіЖ ВИрІШСНїіЛ ОКрСМИХ, ЧАСТКОВИХ ЗСШДСШЬ. ТЦК,

плануючи майбутню діяльність організації, менеджери визначають ЇЇ цілі, способи їх реалізації та ресурси, необхідні для їх досягнення. У процесі організації діяльності приймаються рішення щодо організаційної структури, організації виробничого процесу, розподілу робіт та забезпечення їх необхідними засобами тощо. Контроль передбачає прийняття рішень щодо вибору системи контролю (масштабів, періодичності, форм контролю), аналізу отриманої шформації та здійснення коригуючих дій. Від того, наскільки обгрунтованими будуть ні рішення, чалежитимуть успіх чи невдача органпатї її процвітання чи занепад.

В науковій літературі процес прийняття рішень розглядається у двох аспектах.

У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється із усім процесом управління.

У вузькому розумінні прийняття рішень трактується, як вибір найкращого рішення із багатьох альтернатив.

Кожне з поданих визначень має свої недоліки:

у першому - поняття "прийняття рішень" охоплює процес його виконання і контролю результатів;

у другому - звужується до вибору найкращої альтернативи, хоча процес прийняття рішень розуміє також і встановлення критеріїв оцінки, і вибір способів оцінки, І таке інше.

Отже, визначимо поняття "прийняття рішень" наступним чином:

Прийняття рішень являє собою процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором одного з варіантів дій по усуванню проблемної ситуації.

Прийняте на першому рівні рішення передається виконавцю у формі шформації. При цьому дуже важливе значення має якість інформації.

Реальні умови забезпечення реалізації впливають на дії виконавців: вони або сприяють, або перешкоджають виконанню даного рішення. На цьому рівні дуже важливе, значення придається організації, регулюванню та мотивації в системі управління.

На виконавчому рівні реалізація рішення може затриматися завдяки непідготовленості виконавців до його здійснення. Ініціатива виконавців може навпаки дати додатковий позитивний ефект щодо очикуваних результатів прийняття рішення. На цьому рівні дуже важливою є підготовленість тобто відповідна кваліфікація виконавців.

Таким чином, визначення місця прийняття рішення в процесі управління свідчить про те, що вдосконалення управління не зводиться лише до поліпшення процесу підготовки та прийняття рішення. Необхідно узгоджений розвиток всіх елементів процесу управління.

Існує безліч факторів, які впливають на процес прийняття рішення в організаціях. Серед найбільш важливих, слід визначити наступні:

1) Ступінь ризику - розуміється, що завжди існує вірогідність прийняття
неправильного рішення, яке може несприятливо вплинути на організацію.
Ризик - фактор, який менеджери враховують свідомо, або підсвідомо, при
прийнятті рішення, так як він пов'язаний із зростанням відповідальності.

2) Час, що мається в розпорядженні менеджера для прийняття рішення -
відбивається через те, що кількість часу, який менеджер може скористати
для прийняття рішення, часто обмежена. На практиці, більшість керівників

не мають можливості проаналізувати усі можливі альтернативи, відчуваючи дефіцит часу.

3) Ступінь підтримки менеджера колективом - цей фактор враховує те, що
нових менеджерів сприймають не зразу. Якщо порозуміння і підтримки
інших менеджерів і підлеглих не вистачає, то проблему слід усувати за
рахунок своїх особистих рис, які повинні сприяти виконанню прийнятих
рішень.

4) Особисті здібності менеджера - один з найбільш важливих факторів.
Незалежно від того, як менеджери приймають рішення і відповідають за них,
вони повинні мати здібності до того, щоб приймати вірні рішення.

5) Політика організації - у даному випадку враховується суб'єктивний фактор
при прийнятті рішення. Статус, влада, престиж, легкість виконання - усе це
може вплинути на прийняття того, чи іншого рішення.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту. Раціональна технологія прийняття та реалізації управлінських рішень:

■ своєчасність - здібність задовольнити потребу в шформації в
придатний для виконання термін;

■ комунікабельність - здібність шформації бути зрозумілою для
суб'єкта і об'єкта управління;

■ наочність - очевидність, заснована на показі шформації.

1. Розробка альтернативних варіантів означає розробку, опис та
складання переліку усіх можливих варіантів дій, що забезпечують
вирішення проблемної ситуації.

В процесі розробки альтернатив з метою обмеження їх кількості необхідно враховувати наступні вимоги до них:

■ взаємовиключність - виходить з визначення категорії "прийняття
рішення", тобто вибір можливий лише у випадку альтернатив;

■ забезпечення однакових умов опису альтернатив, - для цього
необхідно їх описувати в одних і тих же умовах: ресурсних, часових.

2. Оцінка альтернативних варіантів - перевірка кожної альтернативи по
наступним критеріям:

■ реалістичність - можливість ЇЇ здійснення взагалі з урахуванням
навколишніх обставин, не залежних від самої організації;

■ задовільність - тобто відповідність можливостям організації;

■ щзийнятність наслідків реалізації.

Послідовність оцінки альтернативних варіантів у процесі прийняття рішень:

1 Прийняття рішення - порівняння альтернатив та вибір кращої

альтернативи на підставі критеріїв, ідентифікованих на першому

етапі оформлення рішення.

2. Доведення рішень до виконавців - передача змісту рішення точно
за адресою, згідно з посадовими обов'язками, перевірка розуміння
одержаної інформації, при необхідноси - зміна ішвниьажєнь.

3. Спільне організаційне планування виконання управлінського
рішення (УР), погодженості та взаємодії виконавців - розробка
шіанів-графіків виконання робіт, визначених для виконавців в УР,
,із залученням останніх.

4. Виконання рішення - здійснення дій, приписаних виконавцям УР,
виконання розроблених оперативних;, організаційних планів зі
застосуванням систем стимулювання.

5. Контроль - розробка механізму проміжного та фінального
контролю, що забезпечує менеджерів необхідною інформацією про
хід виконання УР.

6. Аналіз результатів та оцінка ефективності - співставлення цілей,
сформульованих в УР з одержаними результатами, аналіз причин
успіху (невдачі), та накопичення досвіду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості трудових відносинз посадовими особами органів управління ВАТ.	\|	Тема 7. Формування корпоративної культури середовища прийняття рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.