Загальні відомості про АСУ

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ І ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ АСУТП.

ЛЕКЦІЯ № 1

ЗМІСТ

Автоматизовані системи управління

Конспект лекцій

з дисципліни:

технологічними процесами”

для студентів 4 курсу ОКР 7.091.901

розробив доц. Діордієв В.Т.

Мелітополь, 2000

Автор:

к.т.н, доцент, зав. каф. АСВ Діордієв В.Т.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри АСВ

Протокол № 1, від 03.09.2000р

Затверджено методичною комісією факультету Енергетики

Протокол № 1, від 10.09.2000р

Рецензент: зав. каф. ЕСГ

к.т.н доц. Мунтян В.О.

Лекція № 1. Визначення, класифікація і принципи побудови АСУТП 4

Лекція № 2. Структурні схеми АСУТП 11

Лекція № 3. Технологічні об'єкти управління у тваринництві 19

Лекція № 4. Технологічні об'єкти управління у рослинництві 29

Лекція № 5. Стадії і етапи створення АСУТП 34

Лекція № 6. Мікро – і міні-ЕОМ – технічна база АСУТП 38

Лекція № 7. Формалізація і математичний опис АСУ 47

Лекція № 8. Види і склад забезпечення АСУ 53

Лекція № 9. Програмне, інформаційне і організаційне забезпечення АСУ 60

Лекція № 10. Динамічне програмування 67

Лекція № 11. Роботизація і гнучкі автоматизовані виробництва 72

Лекція № 12. Пристрої зв'язку з оператором 78

Лекція № 13. Засоби збереження інформації 84

Лекція № 14. Системи автоматизованого проектування й автоматизовані робочі місця спеціалістів СХВ 91

1.1 Загальні відомості про АСУ

1.2 Економічні і соціальні аспекти впровадження АСУ, комп'ютеризації і роботизації.

1.3 Класифікація СА, види АСУ, характеристика АСУТП

Існуючими тенденціями сучасного сільськогосподарського виробництва являються, з одного боку, постійне зростання його масштабів, збільшення кількості і підвищення якості с.х. продукції.

З іншого боку – прогресуючий дефіцит робочої сили, що зростає непопулярність монотонної і важкої фізичної ручної праці в рільництві і тваринництві.

Найважливішим, а найчастіше єдиним засобом вирішення цих протиріч являється комплексна механізація й автоматизація виробництва.

Стаття 21 Конституції СРСР говорить: “Держава піклується про поліпшення умов і охорони праці, його наукової організації, про скорочення, а надалі і повному витисканні важкої фізичної праці на основі автоматизації виробничих процесів у всіх галузях народного господарства”.

Незважаючи на щодо тривалу історію свого розвитку, автоматизація досягла відчутних успіхів тільки в другій половині ХХ сторіччя. У ряді галузей народного господарства нашої країни автоматизація піднялася на дуже високий рівень. У сільському господарстві вона почала розвиватися порівняно нещодавно, але вже показали свою високу ефективність. Так, комплексна автоматизація готування кормів на потокових лініях забезпечує зменшення трудових витрат у 4…5 раз і зниження собівартості готування кормів на 30…50%

Значний економічний ефект дає автоматизація процесів у птахівництві. На багатьох сучасних птахофабриках, де цілком механізовані й автоматизована роздача кормів, водопостачання, мікроклімат, збір і підрахунок яєць і т.д., умовні витрати праці на виробництво 1000 яєць складають 1.5…2 годин у порівнянні з 18…25 годинами на звичайних колгоспних і радгоспних птахофермах.

Також великий ефект дає автоматизація процесів у рослинництві. Наприклад, застосування для післязбиральної обробки зерна автоматизованих зерноочисних і зерноочисно-сушильних комплексів типу ЗАВ і КЗС дає можливість у 2-3 разу знизити витрати праці і значно підвищити якість обробки в порівнянні з неавтоматизованими токами

Приведені приклади показують доцільність застосування автоматизації, що дозволяє при зниженні витрат праці одержувати більше продукції при поліпшенні її якості.

Водночас, застосовувані в сільському господарстві автоматичні системи відносяться у своїй більшості до класу локальних, що здійснюють автоматизацію окремих установок і процесів, що діють ізольовано, без зв'язку один з одним, не забезпечуючи оптимального керування технологічними процесами й об'єктами в цілому.

Одним із шляхів рішення проблеми інтенсифікації с.х. виробництва й економії усіх видів ресурсів, являє створення автоматизованих ліній і комплексів, що дозволяють підвищити продуктивність праці, більш ефективно використовувати сировину і матеріали, енергетичні ресурси і капіталовкладення.

Управляти подібними великими технологічними агрегатами або потоковими технологічними лініями неможливо без сучасних засобів автоматики, без високоефективних автоматизованих систем керування технологічними процесами – АСУТП, створюваних на основі новітніх досягнень в галузі теорії керування, обчислювальної і керуючої техніки.

Структура курсу АСУТП і кваліфікаційні вимоги наступні.

Курс АСУТП включає 32 години лекційних занять і 32 – лабораторно-практичних. Лекційні заняття включають визначення, класифікацію і принцип побудови АСУТП. Розглядаються технологічні об'єкти керування у тваринництві і рослинництві, структурні схеми, види забезпечення і стадії створення АСУТП, застосовувані міні і мікро ЕОМ, засоби збереження і передача інформації, устрої одержання технологічної інформації, а також питання надійності, і ефективності і перспективи впровадження АСУТП.

Лабораторно-практичні заняття ставлять своєю ціллю обробку студентами всіх стадій автоматизації варіантів технологічних процесів із визначенням параметрів стійкості, якості і надійності систем із розробкою керуючої програми для мікро ЭОМ того ТП, автоматизація якого передбачається в дипломному проекті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Контекстна реклама	\|	Економічні і соціальні аспекти впровадження АСУ, комп'ютеризації і роботизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.