Багаторівневі ієрархічні системи

АСУТП у супервізорному режимі й у режимі безпосереднього цифрового керування

Принцип функціонування такої системи показано на рисунку 6.

Рисунок 2.7 - Режим безпосереднього цифрового управління

Як і в супервізорному режимі в цьому випадку функції оператора полягають у спостереженні за процесом і його коригування в разі потреби.

Якщо однорівнева структура АСУТП не забезпечує необхідного режиму функціонування складного об'єкта, то систему управління будують як багаторівневу - у виді окремих підсистем, між якими установлені відношення супідрядності. Наприклад, варіант 3-х рівневої АСУТП має наступну схему, що показана на рисунку 8.

Рисунок 3.2 Графіки зміни основних параметрів при зарадженні маститом.

Кількість уражених клітин вимені за 2 дні збільшується на 300 %. Електропровідність молока після зараження вимені різко зростає (до 30 %) навіть коли число ушкоджених клітин знизилося. Добова активність корови знижується на 10...15 %. Температура тіла тварин підвищується незначно на 0,2...0,5 С, тому цей показник не інформативний. Споживання корму і води при захворюванні маститу практично не змінюються.

Таким чином, більш-менш інформативними із розглянутих параметрів є електропровідність молока і продуктивність тварин, і, в меншому ступені - температура тіла тварин. Тому, очевидно, що прилади, які реалізують дані принципи достатньо надійно сигналізують лише про важкі форми захворювання і, як правило, не дозволяють діагностувати початкові стадії маститу, що має першорядне значення в практиці тваринництва. Це тим більше ускладнюється розбігом указаних параметрів як у процесі доїння (початок і кінець), так і в залежності від номера лактації тварини. Тому в ряді японських приладів вимірюють електропровідність молока від кожного соска, порівнюючи ці показники між собою. При суттєвому відхиленні электропровідності молока в одному із сосків від трьох інших, виробляється сигнал, що свідчить про початок запалення, тобто про ранню стадію маститу.

Очевидно, що для більш достовірної діагностики маститу необхідно одночасно враховувати електропровідність і температуру молока в колекторі доїльного апарату від кожного соска вимені й опрацьовувати дану інформацію за істотно більш складним алгоритмом, що враховує також ще додаткові інформаційні ознаки. Це можливо реалізувати тільки на базі засобів обчислювальної техніки.

Автоматичне урахування індивідуальної продуктивності корів - одна з найважливіших операцій, що виконуються на МТФ. По цьому показнику, в основному, нормують раціон тварин.

Практично всі пристрої для виміру кількості надоєнного молока, котрі застосовуються в даний час, засновані на одному з двох принципів - об'ємному або масовому. Найбільше характерні типи розроблених вітчизняних і закордонних конструкцій молокомірів такі.

-молокомір, підвішений на тензодатчику.

Недолік - низький ступінь очищення при промиванні системи і необхідність частої перевірки і підстроювання (тарировки)

-молокомір із поплавковим перетворюва-чем і клапанами. Поплавок під тиском молока піднімається і замикає контакти приводу відкриття клапану для відводу продукту, періодичність відкриття якого пропорційна інтенсивності молоковіддачі.

В даному варіанті є міряльна скляна ємкість, у середині якої є пластмасова трубка, металевий сердечник і розташований навколо трубки 4 із постійним магнітом. Поплавець, підіймаючись, своїм постійним магнітом піднімає сердечник, який знаходиться в пластмасовій трубці. Вмонтований у верхній частині ємкості ультразвуковий генератор 5 випромінює і сприймає відбиті сигнали. При підвищенні рівня молока в колбі скорочується час проходження ультразвукового сигналу, що пов'язано певним чином із кількістю надоєнного молока.

Ця конструкція заснована на вимірі кількості рідини за допомогою перекидних ємкостей.

Молокомір із плоским диском, закріпленим на валі електродвигуна. Використовується залежність току навантаження двигуна від кількості молока, що надійшло на диск.

В усіх вищенаведених конструкціях є загальний недолік - складність промивання, тому що вони мають розширювальної ємкості, де швидкість промивочного розчину сповільнюється, в результаті чого його механічний вплив знижується.

Цей недолік усунутий у молокомірі такої конструкції.

У середню трубу трьохтрубного корпуса пристрою надходить надоєне молоко. Звідси, в залежності від положення нижнього керуючого клапанна 1 воно перетікає в праву 3 або ліву 2 міряльні трубки. Тут, на поверхні молока, піни набагато менше, оскільки подача здійснюється знизу. При досягненні перетворювачів рівня 4 або 5, відповідний з них спрацьовує й у спеціальний електронний блок або до ЕОМ приходить імпульс і виробляється команда на зміну положення керуючого клапанна. При цьому молоко з вимірювальної трубки, де проводився вимір, зливається в молокопровід, а з центральної частини приладу молоко надходить в іншу вимірювальну трубку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальної відомості	\|	Склад і особливості розробки АСУТП об'єктів рослинництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.