• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Гнучкі автоматизовані системи і виробництва

На сучасному рівні технічного прогресу розрізняють чотири ступені автоматизації виробництва на рівні АСУТП:

1) жорстка;

2) що перебудовується;

3) переналагоджувальна;

4) гнучка.

У першому випадку дія системи програмується однозначно раз і назавжди, змінювати програму не можна. Для випуску нової продукції в даному випадку потребується повна заміна устаткування і розробка нової комп’ютерної програми, на що може бути витрачено кілька років.

У системі, що перебудовується, для випуску іншої продукції необхідно переробити програму ЕОМ і замінити частину устаткування з обов'язковим припиненням виробництва на значні терміни (декілька місяців, а то і років).

У системі з переналагоджуванням частина змін уже закладена в програму комп'ютера, а переналагоджування обладнання може займати від декількох годин до декількох хвилин.

У гнучкому автоматизованому виробництві переналагодження стає органічною частиною технології і проводиться автоматично по програмі, введеною в ЕОМ. Жорсткі і переналагоджувальні автоматизовані системи виправдують себе тільки в масовому виробництві (при змінюваності виробів у рік не більш 3-х видів при обсязі кожного з них – не менше десятків тисяч). Якщо змінюваність 10…500 видів з обмеженою серійністю (5…10 тис.), то необхідно впроваджувати переналагоджувальні і гнучкі виробництва.

Чим же конкретно вигідні гнучкі автоматизовані підприємства (ГАП)? Якщо при традиційних виробничих системах технологічний цикл від вхідної сировини до готового виробу (від воріт до воріт) – складає декілька місяців, то з упровадженням ГАП він скорочується до декількох днів. У 30 разів! Це відбувається за рахунок різкої інтенсифікації використання устаткування. Звичайно, час обробки деталі складає 20…30% часу перебування її у станках (або усього 1. .1,5% від загального періоду перебування в цеху). При ГАП коефіцієнт використання устаткування досягає 85. .90%, час підготування виробництва знижується на 50…72%, що дозволить зменшити: кількість станків на 25…30%, виробничі площі – на 30…40%, допоміжні площі – на 75%, чисельність необхідного персоналу – на 30%. Це призведе до максимальної віддачі від устаткування, тому що по старих схемах через тривалі простої устаткування працює усього 600 – 700 ч. у рік із фонду 8760 ч. Інший час іде на святкові і вихідні дні, вечірній і нічний час, перебудови і переналагодження, а через це в даний час експлуатується морально застаріле обладнання, що не встигло виробити свій фізичний ресурс.

Структурно ГАП об'єднує такі напрямки автоматизації:

- комплекси технологічного устаткування;

- системи транспортування і накопичення деталей;

- САПР;

- станки із ЧПУ;

- АСУП;

- АСУТП;

- промислові роботи (ПР).

Тому ГАП – поняття достатньо широке, його не можна зводити до якийсь однієї або декількох складовим. Лише системна взаємодія всіх названих компонентів деталей робить ГАП вищим етапом автоматизації виробництва.

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
11. Автокореляційна характеристика системи
12. Автоматизація виробництва

Переглядів: 1341