Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.

Призначення, склад та будова засобів детонування.

Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.

Лекція 14

На всіх складених зарядах посилену кришку виймають, а нормальну кришку вставляють без перекосів загнутими краями вниз.

Бойовий заряд для пострілу з кумулятивним снарядом складається із:

• навіски трубчатого пороху марки ДГ-3 13/1;

• спалахувача ДРП;

• полум'ягасника із порохів марки 5/1 Д 25 і 3/1 УГ;

• розміднювача;

• двох картонних кружків і циліндра, вставленого між ними.

Бойовий заряд для пострілу з осколково-фугасним снарядом по будові і марці пороху аналогічний з кумулятивним снарядом і відрізняється від нього масою і тим, що розсипна частина поміщена в картуз, а для піджиму заряду в гільзі застосовані два картонних кружки і циліндрик між ними.

1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка

Засобами ініціювання називаться вироби, призначені для збудження вибухового перетворення вибухових речовин. Дія засобів ініціювання визивається простим початковим імпульсом ( удар, наколювання, тертя, нагрів, промінь вогню).

По виду визваного вибухового перетворення засоби ініціювання поділяються на дві групи:

- засоби запалювання;

- засоби детонування.

Засобами запалювання називаються елементи пострілу, які призначені для створеня променя вогню для запалювання порохового заряду. По способу приведення в дію засоби запалю-вання розділяються на: ударні; електричні; гальваноударні.

Ударні засоби запалювання приводяться в дію ударом бойка і бувають у вигляді капсульних втулок (застосовуються у пострілах гільзового заряджання) і ударних трубок (застосовуються у пострілах картузного заряджання).

Електричні засоби запалювання застосовуються в боєприпасах реактивної артилерії і діюь від електричного імпульсу.

Гальваноударні засоби запалювання поєднують в одному зразку ударний і електричний спосіб дії.

В дійсний час в пострілах ствольної артилерії застосову-ються капсульні втулки: КВ – 2, КВ – 4, КВ – 5, КВ – 132, КВ – 13У і ударна трубка УТ – 36.

Рис. 61. Капсульна втулка КВ-4:

1 – корпус; 2 – капсуль-запалювач; 3 – прижимна втулка;

4 – наковаленка; 5 – обтюрируючий конус; 6 – паперовий кружок; 7 – підсипка димного пороху; 8 – порохові пітарди;

9 – пергаментний кружок; 10 – латунний кружок.

Для закріплення порохових петард і кружків, дульце корпусу завальцьовується. Латунний кружок і місце завальцівки покриваються лаком – мастикою чи емаллю.

Дія КВ. При ударі бойка по дну КВ утворюється вм'ятина, котра підтискує капсуль – запалювач до наковаленки, внаслідок чого запалюється ударний склад капсуля – запалювача. Гази, що утворюються при згоранні ударного складу, проходячи по каналу наковаленки, піднімають мідний обтюрируючий конус і, обтікаючи його, запалюють порохові петарди, а останні запалюють порох бойового заряду.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Призначення та класифікація бойових зарядів.	\|	Призначення, склад та будова засобів детонування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.