• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка.

Призначення, склад та будова засобів детонування.

Тема 3. Заняття 4. Засоби ініціювання.

Лекція 14

На всіх складених зарядах посилену кришку виймають, а нормальну кришку вставляють без перекосів загнутими краями вниз.

Бойовий заряд для пострілу з кумулятивним снарядом складається із:

• навіски трубчатого пороху марки ДГ-3 13/1;

• спалахувача ДРП;

• полум'ягасника із порохів марки 5/1 Д 25 і 3/1 УГ;

• розміднювача;

• двох картонних кружків і циліндра, вставленого між ними.

Бойовий заряд для пострілу з осколково-фугасним снарядом по будові і марці пороху аналогічний з кумулятивним снарядом і відрізняється від нього масою і тим, що розсипна частина поміщена в картуз, а для піджиму заряду в гільзі застосовані два картонних кружки і циліндрик між ними.

1. Призначення, склад та будова засобів запалювання. Капсульна втулка

Засобами ініціювання називаться вироби, призначені для збудження вибухового перетворення вибухових речовин. Дія засобів ініціювання визивається простим початковим імпульсом ( удар, наколювання, тертя, нагрів, промінь вогню).

По виду визваного вибухового перетворення засоби ініціювання поділяються на дві групи:

- засоби запалювання;

- засоби детонування.

Засобами запалювання називаються елементи пострілу, які призначені для створеня променя вогню для запалювання порохового заряду. По способу приведення в дію засоби запалю-вання розділяються на: ударні; електричні; гальваноударні.

Ударні засоби запалювання приводяться в дію ударом бойка і бувають у вигляді капсульних втулок (застосовуються у пострілах гільзового заряджання) і ударних трубок (застосовуються у пострілах картузного заряджання).

Електричні засоби запалювання застосовуються в боєприпасах реактивної артилерії і діюь від електричного імпульсу.

Гальваноударні засоби запалювання поєднують в одному зразку ударний і електричний спосіб дії.

В дійсний час в пострілах ствольної артилерії застосову-ються капсульні втулки: КВ – 2, КВ – 4, КВ – 5, КВ – 132, КВ – 13У і ударна трубка УТ – 36.

Рис. 61. Капсульна втулка КВ-4:

1 – корпус; 2 – капсуль-запалювач; 3 – прижимна втулка;

4 – наковаленка; 5 – обтюрируючий конус; 6 – паперовий кружок; 7 – підсипка димного пороху; 8 – порохові пітарди;

9 – пергаментний кружок; 10 – латунний кружок.

Для закріплення порохових петард і кружків, дульце корпусу завальцьовується. Латунний кружок і місце завальцівки покриваються лаком – мастикою чи емаллю.

Дія КВ. При ударі бойка по дну КВ утворюється вм'ятина, котра підтискує капсуль – запалювач до наковаленки, внаслідок чого запалюється ударний склад капсуля – запалювача. Гази, що утворюються при згоранні ударного складу, проходячи по каналу наковаленки, піднімають мідний обтюрируючий конус і, обтікаючи його, запалюють порохові петарди, а останні запалюють порох бойового заряду.

Читайте також:

1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
2. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
3. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
8. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
9. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
10. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 1251