Середовище ТП

Робітником полем табличного процесора є екран дисплея, на якому електронна таблиця представляється у вигляді матриці. ЕТ, подібно шахівниці, розділена на клітки, які прийнято називати осередками таблиці. Рядки й стовпці мають позначення. Найчастіше рядка мають числову нумерацію, а стовпці- буквені (букви латинського алфавіту) позначення. Як і на шахівниці, кожна клітка має своє ім'я (адреса), що складається з імені стовпця й номера рядка, наприклад: А1, З13 і т.д.

Але якщо на шахівниці всього 8*8=64 клітки, то в електронній таблиці осередків значно більше. Наприклад, у табличного процесора Excel таблиця максимально містить 256 стовпців й 16384 рядка. Оскільки в латинському алфавіті всього 26 букв, те починаючи з 27-го стовпця використається двухбуквенне позначення, також за абеткою:

АА, АВ, ВZ, CA...

Останній, 256-й стовпець має ім'я IV (не плутайте з римською цифрою). Значить існують осередку з такими іменами наприклад; DL67, HZ10234 і т.п.

На екрані дисплея видна не вся електронна таблиця (документ), а тільки її частина. Документ у повному обсязі зберігається в оперативній пам'яті, а екран можна вважати вікном, через яке користувач має можливість переглядати його.

У ТП Excel реалізована можливість працювати одночасно з декількома таблицями, розташованих на різних аркушах. Користувач може «перегортати» ці аркуші, як у книзі.

При заповненні таблиці й при її перегляді більшу роль грає табличний курсор- прямокутник, виділений кольорами. Табличний курсор завжди займає клітку таблиці, що називається поточною кліткою. Переміщаючи курсор по таблиці, ми тим самим переміщаємо «вікно» по документі, що зберігається в оперативній пам'яті, і робить видимим та або інша його частина.

Важливим елементом середовища табличного процесора є меню команд. З його допомогою управляють роботою електронної таблиці. Меню може бути словесним (в Supercalc) або піктографічним (в Excel).

Панель діалогу забезпечує взаємодія користувача з табличним процесором і може містити наступні рядки: рядок стану, рядок запиту, рядок уведення й рядок допомоги, розташовані в нижній частині екрана.

Рядок стану призначений для видачі інформації про поточну клітку. Рядок запиту містить можливі варіанти відповіді на запити табличного процесора. Якщо користувач не веде діалог з табличним процесором, то рядок запиту містить деяку додаткову інформацію: ширину поточного стовпця, обсяг вільної пам'яті, розмір таблиці з даними (активної таблиці).

Рядок уведення призначений для індикації даних, які користувач набирає перед уведенням у клітки таблиці.

Рядок допомоги може містити розшифровку поточної команди, індикатор стану табличного процесора (не плутати з рядком стану). Можна виділити кілька основних таких станів:

 «очікування»- очікування набору даних або команд;

 «меню»- очікування вибору команди з меню команд;

 «уведення»- уведення даних;

 «редагування»- редагування даних у ладі уведення.

Дані в електронній таблиці.

Всі дані таблиці розміщаються в осередках. Умістом осередку може бути текст, числове значення або формула. Табличний процесор повинен «знати», якого типу дане зберігається в конкретному осередку таблиці, для того щоб правильно інтерпретувати її вміст. Текст і числа розглядаються як константи. Змінити їх можна тільки шляхом редагування відповідних осередків. Формули ж автоматично перераховують свої значення, як тільки хоча б один їх операнд був змінений. От приклади запису формул:

2.5*А1+В2*З3;

(В3-З1)/(В3+з1);

правила запису формул подібні до правил запису арифметичних виражень у мовах програмування. Тільки тут як ідентифікатори змінних виступають імена осередків таблиці. Крім арифметичних операцій формули можуть містити стандартні функції. У кожного ТП свій набір стандартних функцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Типи даних.	\|	Адресація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.