Економічна нестабільність

Недосконалість інформації

Неповнота ринків

Чисті суспільні товари є не єдиними товарами, які не можуть бути повною мірою забезпечені приватними виробниками. Щоразу, коли підприємства неспроможні задовольнити потреби споживачів у будь-яких товарах, навіть якщо ціни перевищують витрати на їх виробництво, можна казати про ваду ринку, яка зветься неповнотою ринку (повний ринок забезпечує споживачів товарами, ціни на які перевищують витрати на їх виробництво). Проблема неповноти ринків пов'язана з тим, що внаслідок певних причин в економіці виникають дефіцити на певні види товарів (послуг).

Функціонування ринку значною мірою залежить від того, наскільки вичерпно учасники угод поінформовані про споживчі властивості товарів і послуг, альтернативні можливості їхнього виробництва та споживання, а також про тенденції зміни кон'юнктури. Недосконалість інформації лімітує можливості ефективного використання ресурсів, зумовлює неоптимальну поведінку продавців і покупців. Вона також обмежує конкуренцію, заважає укладанню довгострокових угод.Інформаційні проблеми є головною причиною неповноти ринків. Маються на увазі ситуації, коли потреби в окремих товарах не можуть бути задоволені, оскільки потенційним виробникам доводиться діяти в умовах невизначеності. У відповідь на запити потенційних споживачів не виникає адекватної пропозиції. Відповідно ринковий механізм виявляється нездатним реалізувати потенційну ефективність за Парето.

Ринки певних товарів і особливо послуг характеризуються суттєвою інформаційною асиметрією, тобто нерівномірним розподілом інформації, необхідної для прийняття рішень про купівлю і продаж. У разі інформаційної асиметрії інформація, необхідна для укладання угод, є (переважно) в розпорядженні одного з учасників (як правило, у продавця) і породжує диктат однієї із сторін.

Розвиток економіки має хвилеподібно зростаючий характер, що пов'язано з постійними чергуваннями спадів і піднесень. Ринок, на жаль, не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти економічній нестабільності, яка виявляється через тривалий спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень довгострокової інфляції.

Наявність вад ринкового саморегулювання зумовлює необхідність державного регулювання економіки. Міра державного впливу на діяльність економічних суб'єктів у різних країнах неоднакова. Вона залежить від багатьох факторів: історичних, політичних, ідеологічних тощо. Отже, є всі підстави стверджувати, що сучасна економіка — це змішана економіка, яка функціонує на основі поєднання механізмів ринкового саморегулювання й державного регулювання.

Існують певні розбіжності у теоретичному та нормативному підходах до ідентифікації економіки конкретної країни з економікою ринкового чи змішаного типу. З теоретичних позицій (по суті) економіка розвинених країн світу є змішаною. Економісти навіть розрізняють кілька моделей змішаної економіки: американську ліберальну модель господарювання, економічний дирижизм, шведську модель тощо. Незважаючи на ці обставини, з нормативних (політичних) міркувань економіку провідних країн світу все ж таки вважають ринковою. Саме з політичних причин Україна протягом останніх років безрезультатно намагається одержати в Європейському Союзі та СІЛА статус країни з ринковою економікою. Позитивне вирішення цього питання дало б змогу Україні посісти гідне місце у світовій економіці та максимально скористатися позитивними наслідками глобалізації. Формальними причинами відмови в наданні Україні такого статусу є неповна конвертація національної валюти, сильний вплив держави на регулювання земельних відносин і взаємин між підприємцями та працівниками, обмеження на пересування громадян через недосконалий інститут реєстрації, перепони для іноземних інвестицій у деякі сфери економіки тощо.

Вади держави:

-обмеженість інформації;

-нездатність держави повністю контролювати реакцію контрагентів на її дії;

-недосконалість політичного процесу;

-обмеженість контролю над державним апаратом.

Реалізація соціально-економічної політики, вибір методів і засобів ДРЕ залежать від діяльності державного апарату з урахуванням вад держави. Вади держави — це її нездатність забезпечити ефективний вплив на розподіл обмежених ресурсів і невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у суспільстві уявленням про справедливість. Вирізняють чотири групи факторів, які негативно впливають на обґрунтування та реалізацію державних управлінських рішень у сфері ДРЕ. Це:

1. Обмеженість інформації. Державні органи, як і інші суб'єкти ринку, не володіють абсолютно повною та об'єктивною інформацією про стан економіки. Застосування будь-яких інструментів ДРЕ має ґрунтуватися на аналізі можливих наслідків прийнятих рішень. Там, де не бракує об'єктивних даних, що унеможливлює прогнозування результатів з достатньою достовірністю, слід, як правило, утримуватися від надмірного державного втручання в економіку. В умовах глобалізації та поширення інформаційних інфраструктур для успішної побудови демократичного суспільства необхідно забезпечити можливість широкого суспільного діалогу навколо процесу прийняття політичних рішень, і в цьому сенсі засобом забезпечення цього діалогу є розвиток інформаційних технологій.

1. Нездатність держави повністю контролювати реакцію контрагентів на її дії. Не тільки втручання держави в економіку, але й реалізація на перший погляд обґрунтованих державних рішень можуть спричиняти негативні побічні наслідки (екстерналії).

3. Недосконалість політичного процесу. Під впливом виборців, груп спеціальних інтересів (лобі), політичних маніпуляцій тощо державні органи здатні застосовувати неадекватні методі регулювання і тим самим проводити неефективну політику. Засобом подолання цієї вади є запровадження своєрідної технології, яка має назву «публічна політика». Основними рисами публічної політики є робота з групами інтересів, розглядання альтернатив, публічні обговорення на всіх етапах підготовки рішень, упровадження рішень через управління змінами тощо.

4. Обмеженість контролю над державним апаратом. Особливості становища і поведінки бюрократії здатні посилювати неефективність функціонування економіки, зокрема призводити до надмірного зростання управлінського апарату та невиправданого збільшення бюджетних витрат.

Отже, для реальної економіки характерні ситуації, коли одночасно мають місце й вади ринку, й вади державного втручання. При цьому послабити вплив одних вад найчастіше можна лише посиленням впливу інших. Тому, приймаючи економічні рішення, слід зіставляти наслідки впливу вад ринку та держави, щоб визначити оптимальну форму та межу державного регулювання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неспроможність ринку забезпечувати людей суспільними товарами	\|	Моделі господарювання країн з розвинутими ринковими інституціями

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.