• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи проблем

Планування та проведення дослідження

Формулювання гіпотез

ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Постановка наукової проблеми.

Окреслення чіткого кола запитань, розв'язання яких є основою дослідження — наукових інтересів дослідника. Формулювання теми дослідження, його загальної гіпотези. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Формулювання загальної мети.

ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ГІПОТЕЗИ

ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄКТА ТА ПРЕДМЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ МЕТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теоретичний аналіз і іроблеми

Аналіз літератури, створення авторської моделі досліджуваного явища з уточненням проблеми.

АНАЛІЗ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖУВАНОГО ЯВИЩА

Розробка системи наукових припущень (гіпотез), конкретизація загальної мети у завданнях.

ВИСУНЕННЯ ГІПОТЕЗ ДОСЛІДЖЕННЯ

ФОРМУЛЮВАННЯ ЗАВДАНЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розробка програми дослідження, вибір методів та технічних процедур. Проведення дослідження.

РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

Якісний та кількісний аналіз результатів, перевірка їх статистичної значимості. Пояснення вивчених фактів та формулювання певних закономірностей існування досліджуваного явища.

ЯКІСНИЙ ТА КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ ДАНИХ.

ПЕРЕВІРКА СТАТИСТИЧНОЇ ЗНАЧИМОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.

Формулювання висновків.

Співвіднесення теорії та емпірії. Теоретичне узагальнення результатів дослідження та розробка практичних рекомендацій.

ФОРМУЛЮВАННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ВИСНОВКІВ.

РОЗРОБКА ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ.

Наукова проблема — чітко окреслене коло пиіань (чому? яким чином? за яких умов?..), яке охоплює основну ідею та загальне спрямування дослідження. Постановка проблеми — це початок дослідження, запит, що лежить в його основі.

Реальні проблеми (вирішення яких дає практично значимий результат).

Псевдопроблеми (малозмістовні).

Риторичні проблеми.

Джерела наукових проблем

1. Недостатність (дефіцит) наукового знання про реальність.

1. Протиріччя (парадокси у науковому знанні)
2. Джерела наукових проблем
3. Еволюційний розвиток наукового знання.
4. Революційний розвиток наукового знання.

Теорія - вища форма наукового знання як логічно впорядкована система знань та уявлень про частину реальності. Теорії створюються з метою розкриття сутності, закономірностей та прогнозу взаємодії психічних явищ між собою та з об'єктивною реальністю.

ВИХІДНА ЕМПІРИЧНА ОСНОВА ТЕОРІЇ - факти

Види теорій:

1. ОПИСОВІ ТЕОРІЇ.
2. ТЕОРІЇ ЗА АНАЛОГІЄЮ.
3. КІЛЬКІСНІ ТЕОРІЇ.

Гіпотеза- логічне припущення про існування явища, причини його виникнення або наявність та характер зв'язку між двома чи більше явищами. Під гіпотезою розуміють як сема припущення так і його зміст.

Вимоги до наукових гіпотез

ОЗНАКИ НАУКОВО ПРАВИЛЬНОЇ (ПРОДУКТИВНОЇ) ГІПОТЕЗИ:

Адекватність (гіпотеза має відповідати теоретичній основі дослідження, його меті та завданням, адекватно відображувати психічну реальність).

Правдивість (гіпотеза має містити логіку здорового глузду і базуватись на вже відомих, доведених фактах).

Можливість перевірки (гіпотеза лише тоді науково цінна, якщо її можна перевірити повторно).

Особливості перевірки гіпотез:

• можливість операціоналізацїї;
• можливість прямої чи непрямої перевірки;
• частковість перевірки.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИСУНЕННЯ І ПЕРЕВІРКИ ГІПОТЕЗ:

(Философский словарь / Под. ред. И.Т. Фрорлова. - 4-е изд. — М.: Политиздат, 1981. — 445 с.

"Гіпотеза має знаходитись у відповідності або хоча б бути сумісною з усіма факторами, яких вона стосується", /с 72/

"З більшості протилежних гіпотез, висунених для пояснення серії фактів, перевагу надають тій, яка однозначно пояснює більшість кількість". /С 72/

"З метою пояснення пов'язаної серії фактів слід висувати якомога меншу кількість різних гіпотез, до того ж, їх зв'язок має бути максимально тісним". /С 72/

"При висуненні гіпотези спід усвідомлювати імовірнісний характер її висновків". /С72/

"Гіпотези, що суперечать одна одній не можуть бути істиними одночасно, за виключенням того випадку, коли вони пояснюють різні сторони і зв'язки одного і того ж об'єкту". /С 72/

ХАРАКТЕРИСТИКИ НАУКОВОЇ ГІПОТЕЗИ:

(Дзуки Е. Введение в методологию социально-лсихологического иселедования. — Милан-Новосибирск: Миланский католический университет, 1997. - 71 с.)

Операціоналізованість (можливість представлення у вигляді операцій практичного дослідження, що дає можливість емпіричної перевірки);

Простота (можливість простого пояснення досліджуваного явища);

Середній рівень узагальненості (можливість охоплення певного кола явищ, бо занадто загальна гіпотеза виключає можливість операціоналізацїї, а завузька • — спрощує досліджуване явище);

Фундаментальність (базування на попередніх, емпірично перевірених та теоретично обґрунтованих знаннях).

ЗАГАЛЬНА ГІПОТЕЗА

Теоретична гіпотеза, що базується на проблемі дослідження та загальних наукових знаннях.

ГІПОТЕЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідницька гіпотеза, виведена, конкретизована та операціоналізована на основі загальної.

СТАТИСТИЧНА ГІПОТЕЗА

Математично перевірена (статистично доведена) гіпотеза про особливості зв'язку між явищами.

Експериментальна взаємодія

У психологічному експерименті як правило задіяні дві сторони: психолог-дослідник, який планує, організовує експеримент, інтерпретує його результати і досліджуваний (учасник), чиї психічні прояви та поведінкові реакції є предметом експериментального дослідження. Спільна діяльність в психологіному експерименті дослідника і учасника отримало назву експериментальної взаємодії або експериментального спілкування.

СТРАТЕГІЇ РЕАГУВАННЯ УЧАСНИКІВ НА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ВИМОГИ

Стратегія сприяння (учасники намагаються виконати усі вимоги якнайкраще)

Стратегія протидії (учасники навмисно викривлюють результати експерименту.

Стратегія самодемонстрації (учасники намагаються показати себе з найкращої сторони.

СТАВЛЕННЯ УЧАСНИКІВ ДО ЕКСПЕРИМЕНТАТОРА ТА СИТУАЦІЇ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Позитивно налаштовані (учасники, які позитивно ставляться до експерименту).

Негативно налаштовані (учасники, які не чекають від експерименту нічого доброго).

Довірливі (учасники, які повністю довіряють експериментатору).

Етика психологічних досліджень

ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

(Етичний кодекс психолога Товариства психологів України (1990р.))

"Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов; визначення об'єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів... Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості." "Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам у діяльності непрофесіоналів..."

"Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті."

"Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитися від участі в дослідженні."

ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ І ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ ЛЮДЕЙ

(Кодекс професійної етики та практики Американської психологічної асоціації (1992 р.)

"... при проведенні дослідження психолог поважає почуття гідності та оберігає добробут учасників дослідження..."

"При плануванні дослідження дослідник несе відповідальність за ретельну перевірку його етичності."

"... дослідник та учасники на початку роботи досягають прямої і однозначної домовленості, в якому зазначаються обов'язки і відповідальність сторін"

"Дослідник поважає право кожної людини відмовитись від участі у дослідженні або вийти з нього в будь-який час."

"Дослідник вживає заходів щодо захисту учасника від будь-якого фізичного чи психологічного дискомфорту, незручностей або загроз, які можуть мати місце в дослідницьких процедурах."

"... дослідник надає учаснику інформацію про характер дослідження і намагається усунути усі можливі непорозуміння."

"Якщо дослідницькі процедури приводять до небажаних наслідків для конкретного досліджуваного, дослідник бере на себе обов'язки встановити та усунути або виправити ці наслідки, в тому числі і довготривалі." "Інформація про учасників, що отримана під час дослідження є конфіденційною..."

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Ст. 3. "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в караїні найвищою соціальною цінністю."

"Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей проти протиправних посягань."

"Кожен має право на повагу до його гідності." "Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність. "Жодна людина без вільної згоди не може бути піддана науковим чи іншим дослідам."

Ст. 31. "Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя..." "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом."

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Ст. 81. Право на життя. "Медичні, наукові та інші досліди можуть провадитися лише • повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою. Ст. 8. Право на свободу. "Забороняються будь-які форми фізичного чи психічного / на фізичну особу/ втягування її до вживання спиртних напоїв, наркотичних та психотропних засобів, вчинення інших дій, що порушують право на свободу."

289. Право на особисту недоторканність. "Фізична особа не може бути піддана катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність поводженню чи покаранню."

ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ В ПСИХОЛОГІЇ (Мартін Д. ):

1. Огляд різноманітних дослідницьких процедур в психології.
2. Розгляд особливостей планування експериментальних досліджень.
3. Розробка понять зовнішньої і внутрішньої валідності, аналіз загроз валідності.
4. Пошук ідей експериментальних досліджень.
5. Розробка етичних принципів психологічних досліджень.
6. Аналіз паперових та електронних наукових джерел з проблеми досліджень.
7. Розробка правил представлення результатів експериментальних досліджень.

Методологія науки - система принципів побудови та способів організації наукового дослідження. В прямому перекладі методологія - шлях наукового пізнання.

Функції методології(Рибалка В. В. ):

1. Визначення сенсу наукової діяльності.
2. Визначення об'єкту та предмету науки.
3. Основа філософської, світоглядної позиції у інтерпретації даних.
4. Розробка стратегії науки, визначення її можливостей та перспектив.
5. Організація теорії та практики.
6. Стимулювання процесу пізнання, виховання культури мислення, сприяння формуванню творчої особистості науковця.
7. Структурування наукового знання.

Експериментальна психологія як самостійна галузь психологічного знання базується на системі методологічних принципів, які регулюють її теоретичну та емпіричну складові.

Ієрархія методологічних принципів експериментальної психології:

НАУКОВА ПАРАДИГМА

При плануванні експериментів дослідник орієнтується на ті форми та способи організації наукового знання (наукову парадигму), які є провідними, однак при цьому враховує їх адекватність досліджуваному явищу.

ІНДУКТИВНО-ДЕДУКТИВНЕ МИСЛЕННЯ

Початок експерименту — формулювання індуктивного висновку про особливості каузального зв'язку між явищами, для перевірки якого дедуктивним шляхом висувається експериментальна гіпотеза.

ГІПОТЕТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

Обов'язковим етапом експериментального дослідження є висунення гіпотез -наукових припущень про особливості причинно-наслідкового зв'язку між явищами.

ПРИНЦИП ВАЛІДНОСТІ НАУКОВИХ ВИСНОВКІВ

Експеримент та його висновки є науково цінними за умови своєї валідносп -внутрішньої узгодженості, правильності та можливості узагальнення. Валідність забезпечується адекватним плануванням та інтерпретацією результатів.

ПРИНЦИП ОБ'ЄКТИВНОСТІ

При плануванні та проведенні експерименту, з метою подолання суб'єктивних факторів, дослідник орієнтується на наукові норми, обирає адекватні експериментальні плани та використовує суворі методи контролю змінних в експерименті.

ПРИНЦИП ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ АДЕКВАТНОСТІ

Метод дослідження психічної реальності має бути чітко вивіреним, деонтологічно відповідним, таким, що відповідає потребам дослідження, не спотворює його предмет та не впливає на результати.

Застосування постулатів наукового методу в експериментальній психології (за Солсо Р.Л., Джонсон Х.Х.):

1. Впорядкованість (психологічна природа світу впорядкована, а не випадкова і хаотична).
2. Детермінізм (всі події мають певні причини).
3. Емпіризм (наука базується на практичних дослідженнях).
4. Економія аргументів (складні природні феномени мають пояснюватися просто і економічно).

Наукове дослідження методологічно та теоретично обґрунтоване, логічне та має визначену структуру. Система методологічних принципів забезпечує цілісний характер дослідження як наукового способу пізнання світу. Логіка дослідження залежить від обраного способу пізнання - методу. Структура дослідження визначається його технікою - конкретними кроками які здійснює дослідник у процесі вивчення того або іншого явища.

Структура наукового дослідження ( за Гзмезо М. В., Домашенко І. А. ):

• МЕТОДИКА (техніка дослідження);
• МЕТОД (спосіб організації дослідження);
• МЕТОДОЛОГІЯ ( система принципів дослідження).

ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ

І. Постановка наукової проблеми. Окреслення чіткого кола запитань, розв'язання яких полягає в основі дослідження — наукових інтересів дослідника. Формулювання теми дослідження, його загальної гіпотези. Визначення об'єкта та предмета дослідження. Формулювання загальної мети.

II. Теоретичний аналіз і іроблеми.Аналіз літератури, створення авторської моделі досліджуваного явища з уточненням проблеми.

IIІ. Формулювання гіпотез.Розробка системи наукових припущень (гіпотез), конкретизація загальної мети у завданнях.

IV. Планування та проведення дослідження.Розробка програми дослідження, вибір методів та технічних процедур. Проведення дослідження.

Читайте також:

1. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
4. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
7. Активний вплив на проблему
8. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
9. Актуальні проблеми біоетики
10. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
11. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
12. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи

Переглядів: 2203