• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙ

У процесі професійного самовизначення важливо усвідомлювати те які продукти, вироби роблять різні професіонали, з якими цілями, умовами, знаряддями зв'язана їхня діяльність.

Продукти професійної праці, а також знаряддя й засоби праці можуть бути не тільки речовинними, але й процесуальними. Область існування продуктів і умови роботи різні й різнорідні: зовнішній світ (культури, фізичний, природний) або внутрішній світ людини. Серед цілей важливо розрізняти й ті, які задані людині з зовні й внутрішні, які прийняті й регулюють її діяльність

С.П. Струмилін (20-і роки XX сторіччя) запропонував класифікувати професії за ступенем самостійності людину в праці:

1. Автоматична рефлекторна праця (наприклад, крутильник ручки віялки, ручного млина і т.д.);

2. Напівавтоматична, звична праця (наприклад, друкарка, телеграфіст);

3. Шаблонно-виконавська праця – за вказівкою (наприклад, робота на верстаті, робота конторника, рахівника);

4. Самостійна праця в межах завдання (робота інженера, учителя, лікаря, журналіста);

5. Вільна творча праця (робота в області мистецтва, робота ученого, організатора господарства, політичного діяча).

За рубежем на сьогоднішній день найбільш відома й популярна типологія Дж. Голланда, заснована на зіставленні типів особистості й типів професійного середовища. Виділяються наступні основні типи (типи особистості й типи професійного середовища):

1. реалістичний тип (техніка, чоловічі професії);

2. інтелектуальний тип;

3. соціальний, конвенційний (знакова система, що вимагають структурованості);

4. підприємницький;

5. артистичний.

Передбачається, що певному особистісному типу повинен відповідати свій тип професійного середовища, що й забезпечує більш повноцінну реалізацію працівника у своїй праці.

Литовський автор Л. А. Йовайша розділяв усі професії за переважаючими професійними цінностями: цінності спілкування; інтелектуальна активність; практико-технічна активність; художня активність; соматична активність, матеріальна (економічна) активність.

У Росії найбільш відома типологія професій, запропонована Е.А. Климовим (Диференційно-діагностичний опитувач – ДДО, Рогів Психологічні тести – М,96), де в якості критерію виступає відношення людини (суб'єкта праці) до предмету праці.

Усі професії співвідносяться з п'ятьома основними групами:

1. «Людина–природа» (П) представники цього типу мають справу з рослинними й тваринними організмами, мікроорганізмами й умовами їх існування. Наприклад, майстер-плодоовочівник, агроном, зоотехнік, ветеринар, мікробіолог.

2. «Людина–техніка й нежива природа» (Т) працівники мають справу з неживими, технічними об'єктами праці. Наприклад, слюсар-збирач, технік-механік, інженер-механік, технік-технолог громадського харчування, інженер-електрик.

3. «Людина–людина» (Л) предметом інтересу, розпізнання, обслуговування, перетворення тут є соціальні системи співтовариства, групи населення, люди різного віку. Наприклад, продавець, перукар, лікар, учитель і т.д.

4. «Людина–знакова система» (З) природні й штучні мови, умовні знаки, символи, цифри, формули. Наприклад, математик, редактор видавництва, програміст, мовознавець і т.д.

5. «Людина–художній образ» (Х) явища, факти художнього відображення дійсності. Наприклад, художник-декоратор, художник-реставратор, настроювач музичних інструментів, артист балету, актор драматичного театру і т.д.

К. К. Платонов пропонує поділ професій на психомоторні, технічні, математичні, гуманітарні, педагогічні, лікувальні, організаторські, наукові і в сфері мистецтв. Такий поділ професій дозволяє зіставляти їх вимоги з відповідними здібностями людини. Загальновизнаною і поширеною в практиці профорієнтації є класифікація професій, запропонована Є. А. Климовим. В основу цієї класифікації покладено чотири ознаки:

v особливості предмета (об'єкта праці);

v мета праці;

v знаряддя праці;

v умови праці.

Виходячи з особливостей предмета (об'єкта) праці, всі професії поділяються на 5 типів:

v «людина – природа»;

v «людина – техніка»;

v «людина – людина»;

v «людина – знакова система»;

v «людина – художній образ».

За метою праці кожний тип професій поділяється на 3 класи:

v гностичні;

v перетворюючі;

v пошукові.

Так, гностичні(Гно́зис (гно́сис) (від грец. – «знання») професії вимагають від працівника виразної пізнавальної активності, стійкої уваги, спостережливості, інтересу до властивостей певних об'єктів. Перетворюючі професії вимагають схильності до практичного впливу на навколишнє середовище, інтересу до процесів і результатів. Пошукові професії пов'язані з інтересом до інновацій, творчим мисленням і уявою.

Залежно від знарядь праці всі професії поділяють на 4 групи:

v ручної праці;

v механічної праці;

v автоматизованої праці;

v праця, в якій основне значення мають розумові вміння і навички (вчитель, лікар, учений-теоретик).

За умовами праці виділяються 4 підгрупи професій:

v з підвищеними вимогами до моральних якостей (суддя, лікар, міліціонер);

v з незвичайними умовами роботи (льотчик, випробувач, водолаз);

v з побутовим мікрокліматом (бухгалтер, бібліотекар);

v роботою на відкритому повітрі (будівельники, рільники). Поєднання цих характеристик створює певний характерний для конкретної професії комплекс вимог до здібностей працівника.

Ще одна класифікація професій пов'язана з поняттям професійної придатності (придатності людини до конкретної трудової діяльності). Під професійною придатністю розуміють наявність у людини психофізіологічних і психологічних властивостей, які відповідають конкретній професії і забезпечують достатню ефективність праці з цієї професії.

За цією ознакою професії поділяються на 2 групи:

v професії, що не ставлять особливих, підвищених вимог до фізіологічних і психологічних властивостей людини;

v професії, які ставлять жорсткі вимоги до психофізіологічних функцій людини.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. VII. Професійна кооперація
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
8. Аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань в рослинницькому технологічному комплексі
9. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
10. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
11. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
12. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток

Переглядів: 2827