Призначення, вимоги, класифікація

І. Навчальні питання та розрахунок часу.

№ з/п	Навчальні питання	Час ( хв )
І	Вступна частина. Прийняття доповіді чергового групи Перевірка наявності студентів і їх готовності до заняття. Оголошення теми, цілей, питань заняття та порядку їх відпрацювання. Оголошення літератури для підготовки.
ІІ	Основна частина.
ІІІ	Заключна частина. Відповіді на запитання, що виникли. Підведення підсумків заняття. Оцінювання роботи студенті на занятті. Завдання на самостійну підготовку.

Значна кількість пошкоджень в електричних мережах є такими, які після відключення напруги зникають (самоліквідуються) і не є перешкодою до повторного включення того чи іншого елемента енергосистеми. Таких пошкоджень за досвідом експлуатації електричних мереж приблизно 70 – 80% [2]. Такі пошкодження виникають при тимчасовому порушенні ізоляції між фазами ліній або між фазою і землею. Ці явища виникають при атмосферних перенапругах, схльостуванні проводів ліній під дією вітру, “накидами” на проводи, замкненнях птахами, тваринами та інше, і називаються нестійкими (самозникаючими).

Нестійкими пошкодженнями є такі, при яких електрична дуга КЗ гасне, не встигнувши викликати пошкодження, котрі не дозволяють повторно подати напругу. В цьому випадку після включення лінії (елемента), на якій трапилось нестійке пошкодження під напругою відновлюється нормальний режим роботи енергосистеми і споживачів. Таке включення називається повторним, а спеціальні автоматичні пристрої, що виконують цю операцію – пристроями автоматичного повторного включення (АПВ).

Якщо після АПВ відновлюється нормальний режим роботи, то воно називається успішним, а коли пошкодження стійке і лінія (елемент) відключається релейним захистом – неуспішним.

АПВ дозволяє швидко ліквідувати аварію і відновити нормальний режим мережі не лише при нестійких пошкодженнях, а також при неправильних діях релейного захисту, випадкового самовідключення вимикачів або помилкових дій оперативного персоналу. Досвід експлуатації пристроїв АПВ показав, що повторне включення є одним із ефективних засобів підвищення надійності електроенергетичних систем і споживачів. Відповідно до ПУЕ [4] використання АПВ є обов’язковим для ліній електропередач всіх класів напруг вище 1000В. [2].

Вимоги до пристроїв АПВ. Всі пристрої автоматичного повторного включення незалежно від місця їх встановлення повинні задовольняти основним вимогам.

1. АПВ повинне приходити в дію при всіх можливих аварійних відключеннях вимикача, крім випадку включення його на КЗ і наступним відключенням релейним захистом.

Пуск пристроїв АПВ може здійснюватись від релейного захисту, що відключає вимикач або “від невідповідності” позиції ключа управління і положення головних контактів вимикача.

Перший спосіб має обмежене використання тому, що здійснює повторне включення лише при аварійних відключеннях від дії релейного захисту.

Другий спосіб дозволяє повторне включення при будь-яких аварійних відключеннях, крім оперативного. Ця ситуація контролюється пам’яттю попередньої команди “Включити” контактом ключа управління, котрий залишається замкнутим , або контактом реле фіксації реального стану вимикача “Відключено”, чи блок-контактом самого вимикача.

2. Пристрої АПВ не повинні спрацьовувати при оперативних відключеннях вимикача персоналом як вручну, так і дистанційно.

3. Схеми АПВ повинні мати функцію “заборона” при їх дії в окремих випадках. Наприклад, “заборона” АПВ при спрацюванні диференційного чи газового захисту силового трансформатора, коли потрібне його швидке відключення, щоб зупинити розвиток аварії та інше.

4. Пристрої АПВ повинні забезпечувати задану кратність дії, тобто кількість послідуючих циклів повторного включення (одно- , дво- чи трьохкратних).

5. Пристрої АПВ повинні забезпечувати необхідний час безструмової паузи між моментом погасання дуги у вимикачі, що відключився і моментом замкнення його контактів.

6. Мінімальна тривалість команди на включення повинна бути достатньою для надійного включення вимикача.

7. Пристрої АПВ повинні виконуватися з автоматичним поверненням в початковий стан після відповідної витримки часу – інтервалу часу з моменту його пуску до повернення в початковий стан.

8. Дії пристроїв АПВ повинні узгоджуватись з діями релейного захисту та іншими пристроями системної автоматики (АВР, АЧР).

Класифікація пристроїв АПВ. Варіанти пристроїв АПВ можна класифікувати за низкою ознак:

· за числом фаз, що включаються при АПВ: - трьохфазні (ТАПВ) і однофазні (ОАПВ), в інших випадках пофазні (ПАПВ);

· за видом обладнання, яке включається: АПВ ліній, шин, трансформаторів, електродвигунів;

· за способом дії на привід вимикачів: механічні, що влаштовуються в пружині чи грузові приводи, пневматичні та електричні;

· за кратністю дії6 одно- або багатократні, при цьому успішність однократних АПВ – 60-80%, двократних – 10-15%, трикратних – 1,5-3%;

· за типом комутаційного обладнання: повітряні, оливні, вакуумні, елегазові вимикачі, контактори чи магнітні пускачі;

· за способом контролю параметрів ЛЕП.

Особливу групу складають АПВ для ліній з двостороннім живленням:

· несинхронне АПВ (НАПВ);

· швидкодіюче АПВ (ШАПВ);

· АПВ з контролем наявності напруги на лінії (АПВНН);

· АПВ з контролем відсутності напруги на лінії (АПВВН);

· АПВ з очікуванням синхронізму (АПВОС);

· АПВ з уловлюванням синхронізму (АПВУС);

· АПВ з самосинхронізацією синхронних генераторів, компенсаторів і двигунів (АПВС).

Окрему групу складають пристрої АПВ, що діють після відключення вимикачів пристроями автоматичного частотного розвантаження (АЧР) і відновлення частоти – частотні АПВ (ЧАПВ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 2 Героїчний епос зрілого Середньовіччя	\|	Прискорення дії захисту до АПВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.