Загальні відомості, умови використання

В мережах високої напруги, що працюють з глухозаземленою нейтраллю, окрім трифазного, використовується пофазне автоматичне повторне включення (ПАПВ) відоме раніше як однофазне автоматичне повторне включення (ОАПВ). Використання його в таких мережах обумовлено тим, що доля однофазних КЗ значно вища від інших видів пошкоджень (в середньому 70-90% загального числа КЗ [1,16]). Тому для ліквідації нестійкого пошкодження достатньо відключити одну пошкоджену фазу з обох сторін з наступним автоматичним повторним її включенням. При цьому дві інші непошкодженні фази в циклі ПАПВ залишаються в роботі.

Пофазне АПВ порівняно з трифазним має значні переваги.

При відключенні однієї фази в циклі ПАПВ електричний зв’язок між енергосистемами повністю не порушується, а зберігається по двох непошкоджених фазах, які залишились в роботі, що дозволяє зберегти стійкість електропередачі. Завдяки цьому ПАПВ особливо ефективне на довгих одиночних транзитних лініях. Крім цього, постільки в циклі ПАПВ синхронізм не порушується, то повторне включення відключеної фази проходить з меншим збуренням в енергосистемі, практично без значних поштовхів урівнювального струму та тривалих коливань.

У випадку використання ПАПВ на лініях з одностороннім живленням забезпечується безперервне електропостачання відповідальних споживачів в циклі ПАПВ. При допустимості тривалого неповнофазного режиму ПАПВ дозволяє зберегти лінію в роботі при стійкому КЗ шляхом переводу її в режим роботи по схемі “дві фази (проводи) – земля (ДПЗ)”.

До переваг ПАПВ відноситься менша кількість операцій, що здійснюється кожним вимикачем.

До основних недоліків ПАПВ відносятьcя:

складність пристроїв ПАПВ, викликана наявністю органів вибору пошкодженої фази і пофазним управлінням вимикачами;
перевід лінії на тривалу роботу по схемі ДПЗ вимагає вирішення комплексу надто складних проблем, пов’язаних з неповнофазним режимом, що вимагає додаткового ускладнення релейного захисту та автоматики мережі;
вплив несиметрії на роботу генераторів, двигунів та ліній зв’язку, викликаних струмами нульової і зворотньої послідовностей;
ПАПВ за своїм принципом не діє при трифазних КЗ.

Крім виявлення, відключення і наступного повторного включення пошкодженої фази при однофазних КЗ, на пристрої ПАПВ накладаються такі функції:

у випадку неуспішного однократного ПАПВ здійснювати або відключення всіх трьох фаз без наступного повторного включення, або перевід лінії в режим тривалої роботи двома фазами, коли такий режим допускається;
здійснювати відключення трьох фаз і забороняти повторне включення при міжфазних КЗ під час виникнення пошкодження в неповнофазному режимі, а також у випадку відмови органів вибору пошкодженої фази;
виводити з роботи релейні захисти, що не відстроєні від неповнофазних режимів, які можуть невірно спрацювати в циклі ПАПВ через несиметрію струмів і напруг.

Потрібно відмітити, що умови деіонізації середовища в місці пошкодження ПАПВ суттєво погіршується за рахунок ємнісних зв’язків фази, що відключалася з фазами, що залишилися в роботі. Час деіонізації збільшується порівняно з трифазним АПВ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
АПВ з самосинхронізацією синхронних генераторів та компенсаторів	\|	Органи вибору (виявлення) пошкодженої фази ПАПВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.